Середа, 04 вересня 2013, 23:11
Ще не стихли пристрасті щодо врадіївських міліціонерів, які жорстоко зґвалтували і побили 29-ти річну дівчину. Як подібний випадок стався у Тернополі. У нас правоохоронці, які б мали захищати життя людей – його руйнують.
У Тернополі громадськість вразила інформація про побиття працівниками міліції неповнолітнього Ярослава Гіжовського. 16-ти річного хлопця просто забрали з вулиці, посадили у міліцейський автомобіль.
Що було далі Ярослав і його мати згадують уже зі слізьми на очах.
- Мого сина просто забрали на вулиці, посадили у автомобіль і жорстоко побили. Моя дитина дуже спокійна, він і мухи не образить. Так, того дня він випив енергетик, але хіба ж це може стати приводом до таких жорстоких дій з боку міліціонерів. А зараз ці брехуни стверджують, що Ярослава побив власний батько.
Зараз Ярослав знаходиться у лікарні. Його фізичний стан, за словами матері, стабільний. Проте психологічно хлопець ледь не став божевільним.
- Зараз ми шукаємо психолога, який би зміг попрацювати з моїм сином. У нього шок. Міліціонери хотіли проводити з Ярославом якісь експертизи, проте через такий стан навіть лікарі це робити категорично заборонили.
Мати сумнівається у тому, що вона таки знайде справедливість. Але розголосити таку ситуацію наважилась через те, щоб подібних випадків уже ні з ким не траплялося.
- Це так страшно, коли ті, які мали б нас захищати, калічать життя дітей. Можливо, люди дізнаються про цей випадок і таке жахіття зникне.
Зараз справою про побиття неповнолітнього Ярослава Гіжовського займається адвокат Володимир Шевченко. Як це не парадоксально, але знаючи, що у цьому випадку Ярослав повністю правий, адвокат сумнівається, що ваги Феміди таки стануть на їх бік.
- Зараз цією справою займається прокуратура. Але і це нічого, як на мене, не змінить. Наразі навіть не відомо чи буде відкрите кримінальне впровадження проти міліціонерів. А прокуратура сумнівається у тому, що саме Ярослав каже правду. Їм більше імпонує те, що побив сина власний батько.
Адвокат говорить, що нібито у міліціонерів є відео, на якому видно, що батько тричі відводив сина у туалет, де бив. Проте переглянути вони його нікому не дозволяють. Володимир Шевченко ж домагається того, щоб були і надані відеореєстратори з міліцейської машини, де за словами його підзахисного, міліціонери били хлопця.
- Такий випадок є непоодиноким, він радше носить масовий характер. До мене постійно звертаються люди, який побили у міліції. Проте вони розчаровані в справедливості і просто не хочуть боротися з усією правоохоронною системою, яка є в Україні.
Володимир Шевченко говорить, що міліціонери ні в якому разі не повинні були забирати неповнолітнього і проводити допит без присутності батьків. Навіть якщо його затримали у стані алкогольного сп’яніння, то вони мусіли насамперед повідомити батьків, які повинні були сплатити штраф за адміністративне порушення.
Натомість у протоколі про допит неповнолітнього вказано, що його проводили згідно з чинним законодавством. Ось як він виглядає. Тільки от цікаво чому він був складений не міліціонерами, які затримували Ярослава Гіжовського та й після того, як минуло два дні з часу затримання.
Натомість постраждалий Ярослав стверджує, що його били у присутності жінки, яка займається справами неповнолітніх. І коли це все відбувалось, то вона навіть не намагалась йому допомогти, а навпаки ще й і сміялась.
Свідком міліцейського затримання був Мар’ян Буряк. Хлопець зустрів Ярослава неподалік від магазину. Він саме розпрощався зі своєю дівчиною, а Ярослав зі своєю. Вони не були друзями, а лише знайомими, так як дівчата хлопців дружили.
За словами матері Мар’яна ,Славко попросив у її сина купити йому у магазині соку і цигарок. Той погодився і вони разом пішли. Після того, як вони вийшли з магазину, Ярослав спіткнувся, бо там погана дорога. Проте до них одразу підішли правоохоронці і попросили показати документи. У Мар’яна вони були, а Ярослав не мав при собі. І на запитання скільки йому років відповів, що вісімнадцять.
- Мій син розказував, що це сталося буквально за півтори хвилини часу. Міліціонери одразу погрузили Ярослава у автомобіль. Мій син почав переконувати їх, щоб вони відпустили Славка, адже йому немає вісімнадцять, він неповнолітній. Але вони лише в грубій формі сказали йому йти геть.
Пані Люба Бурак стверджує, що після цієї ситуації жінка ходила в магазин, де продавці бачили хлопців перед зустріччю з міліціонерами. Вони підтвердили, що хлопці були адекватні і зовсім не конфліктні. Самого затримання продавці не бачили. Проте впевнені, що ніякої бійки не було.
- Мій син цілком спокійна дитина, він зовсім не вуличний хлопець. І всі закиди, що мовляв, вони зі Славком побилися – це жалюгідні методи правоохоронців. Навіть якби побилися, то у відділок забрали б обох.
Цікаво є те, що у цій ситуації ніхто не сподівається на справедливість. Ці сміливі люди лише хочуть, щоб подібних випадків ні у Тернополі, ні в Україні більше ніколи не повторилось. Повертаючись до теми Врадіївки мимоволі задумуєшся, що вся Україна – це і є Врадіївка. Країна навпаки. Тут ті, хто мав би захищати – жорстоко б’ють, геть забувши про честь мундира.
Марія Бойко, Тернопільська Липа
Худобиськи які