Якої віри нова влада?

Понеділок, 08 серпня 2011, 16:04

Майже тиждень у Тернополі проповідували євангелісти і співали російською мовою.

Ніколи б не подумав, що Тернопіль, який завжди славився особливою патріотичністю та вірністю його мешканців християнським традиціям, колись на очах перетворюватиметься в місто, де з кожним роком зростає кількість не традиційних для нашої місцевості та історії релігій. І це на тлі ледь нерегулярних скандалів на релігійному грунті. Як от останній, навколо незаконно збудованої каплиці у парку Відродження, де невизнана ніким, жодною кнофесією, община захопила землю. І що особливо неприємно – ані попередня влада, ані сьогоднішня досі не можуть, а може й не хочуть, «розрулити» цю ситуацію.

Але такого «дійства», яке мало місце в Тернополі минулого тижня, я не пригадую. З 3 по 7 серпня в місті проходила акція «Я вірю в Ісуса». Ось як про це розповідалося на офіційному сайті акції:

«В рамках акції був велопробіг - високо підіймаючи білі знамена з таким же написом як і сама акція, в одинакових футболках, велосипедисти промчалися вулицями міста. Перехожі здивовано озиралися, адже декілька десятків молодих людей своїм зовнішнім виглядом засвідчували кожному зустрічному про свою віру.

Згодом був двадцятиметровийзабіг у підтримку дітей з обмеженими фізичними можливостями Разом з дітьми бігли і їхні батьки. Одних малят вели руку, інших везли у візочку чи несли на руках. А сиріт, які брали участь у святі, підтримували волонтери, яких тут було близько 50.

Наступного дня відбувся збір двох груп молодих людей, котрі виявили бажання     відвідати сиротинці та притулки міста. Волонтери мали намір розповісти дітям про християнські цінності, поцікавитися життям дітей-сиріт, а також не забули взяти

«Найкраща картина для Ісуса»- таку назву мала програма для дітей, підготовлена організаторами проекту «Я вірю в Ісуса». Захід був розрахований на тридцять дітей. Для вікової категорії від вісьми років було розставлено мольберти, а молодшим художникам виділили місце на асвальтовій доріжці.

«Тернопіль чисте місто? Декілька десятків молодих активістів проекту «Я вірю в Ісуса» починаючи з десятої ранку й до вісімнадцятої вечора прибирали парки міста, територію навколо Тернопільського ставу та найзабрудненніші місця…»

Попри це, три дні на літній естраді в парку Шевченка, а після цього два дні на Театральному майдані відбувалися концерти. Репертуар виступаючих складався здебільшого з … російськомовних пісень та проповідей. І цілими днями біля місць проведення акції ходили люди в білих футболках з написом «»Я вірю в Ісуса» і пропонували перехожим свою релігійну літературу та інформаційні буклети. До речі, саме з них можна було дізнатися, що тільки в Тернополі є 9 культових споруд євангелістів – перша церква ХВЄ, Церква «відродження», Церква «світло для світу», церква «Любов і зцілення», Церква «Добра новина», Церква ЄХБ, Церква «Нове життя, Церква «Голгофи» і Церква Христова, куди усіх бажаючих запрошували на Богослужіння.

А ще з буклету можна було чітко зрозуміти про мету акції. Адже в ньому було зазначено: «Наша мета: донести Слово Боже до десятків тисяч людей, виявити суспільству істинне лице Євангельських церков»

Ви спитаєте – і що в цьому поганого? Звісно, нічого. Просто дивно, що ВО «Свобода», представники якої мають владу у Тернополі, дозволили провести таку акцію. Адже відомо, що саме ця партія вважається доволі радикальною в питаннях релігії. І відстоює українську Церкву. Принаймні, декларує таку позицію.

В принципі, влада могла б не дозволити проведення цієї акції, яка відкрито кілька днів «рекламувала» і нав’язувала свої переконання, нехай і не прямо, тернополянам. Могла, але все ж дозволила. Ми попросили прокоментувати цю ситуацію фахівця, який зараз працює в Тернопільській міськраді, а тому із зрозумілих причин попросив не вказувати його імені.

«У демократичному суспільстві право проведення масових заходів захищене законодавством. Згідно з українськими нормами, організатори таких дійств завчасно пишуть листа-повідомлення на імя мера міста, в якому вказують всю інформацію про захід. І якщо принципової відмови нема, то далі, як то кажуть, справа техніки-укладається угода на прибирання міста та узгоджуються питання охорони порядку і присутності швидкої. Все - захід можна проводити. Але місцева влада може висловити свою позицію і обгрунтовано відмовити організаторам. Причини можуть бути різними, включаючи моральні аспекти. Незважаючи на те, що регілія відділена від держави, перші особи полюбляють взяти участь в релігійних заходах, мотивуючи це звичаями простих людей певної території та власними переконаннями.  Якщо більшість тернополян сповідують традиційне християнство (а це так і є), то влада може, оперуючи суто статистичними даними, висловити свою позицію стосовно того чи іншого дійства....»

Але акція відбулася.  Тож зважаючи на все вищесказане, не такими вже й безпідставними можна вважати чутки про те, що серед місцевих впливових політиків та чиновників найвищого рангу багато осіб, які сповідують не традиційну для України віру…

Олекса Ярич, «ТТ»