Для кого «Марципан» справді є бажаною цукеркою?

Середа, 17 серпня 2011, 14:02

Інша версія скандальної ситуації

Чи не головною подією вчорашнього сесійного дня в міській раді стали одкровення такої собі пані Зарічанської, яка звинуватила попередню владу у перешкоджанні в прийнятті в експлуатацію житлового будинку, що збудований її фірмою «Гілея». Жінка каже, що їй створювали перешкоди щодо житлової багатоповерхівки, а відомий в Тернополі торгівельно-розважальний комплекс «Марципан» на її фірму оформлений взагалі без її відома.

Порушена проблема тягне на місцеву сенсацію, але питань в таких випадках, як правило, більше, ніж відповідей.

Наприклад, чому пані Зарічанська мовчала 3 роки і тільки зараз почала говорити? Якщо за її твердженням, депутати для неї є останньою надією, то чому вона до них прийшла без жодних документів і мовчить про них у своєму листі до народних обранців? Куди дивились правоохоронні органи весь цей час? Як сплачувались податки і як там працювали наймані люди і чи були претензії з цього приводу від податківців (до речі, теперішній міський голова Сергій Надал тоді працював першим заступником голови ДПА області)? Кому все-таки належить «Марципан», за чиї кошти він збудований, і яка його подальша доля?

Ми пропонуємо нашим читачам свою версію, чому сталося так, як сталося.

Пані Зарічанська, якій міська рада виділила зазначену земельну ділянку, укладає інвестиційний договір, відповідно до якого з її боку вкладенням в спільну справу є сама ділянка, а з боку інвестора йдуть реальні кошти на освоєння тієї землі. Очевидно, ділянка була умовно поділена на дві частини: одну забудовувала сама фірма «Гілея» (багатоквартирний будинок), а на іншій працювали кошти такого собі підприємця Степана Рубая (до його імені прив’язують ще торгові центри «Орнава» на вулиці Живова та «Сільпо» на вулиці 15 Квітня - братів Бойчуків). Саме він, або його структура ПП «Продекспорт» і має відношення до торгового центру «Марципан», який за словами пані Зарічанської не належить нікому (хоча оформлений на її фірму???) і вона великодушно передає його тернопільській громаді.

Але інвестиційний договір – це її взаємовідносини з грошовитими бізнесменами. Та є й  інший договір, відповідно до якого з житлового будинку необхідно передати 6% новозбудованого житла як соціальний внесок на розвиток інфраструктури міста. Така процедура передбачена діючим законодавством і є обов’язковою для всіх, хто отримує землю від міської влади. Але договір, як нам вдалося дізнатися з власних джерел, досі не виконаний – громада міста не отримала ні квартир, ні еквіваленту в гривнях. Це і стало причиною відмови у прийнятті цього будинку в експлуатацію. Розуміючи програшність ситуації, фірма «Гілея» навіть не подає до суду і чекає зручного моменту.

І він настав. Влада помінялася і колесо знову закрутилося. Тепер пані Зарічанська ллє воду на млин міського голови Сергія Надала, якому вигідна будь-яка ситуація, де можна вкотре ущипнути попередників. Свого часу міський голова обіцяв гучні кримінальні справи по відношенню до команди попереднього мера Романа Заставного, але пройшло вже майже 9 місяців, а досі немає навіть натяку на якісь порушення. А тут з’явилась добра нагода використати для цього фірму «Гілея», яка поки що залежна від рішень міської влади.

Постає ще одне логічне запитання: а як бути з договором на сплату 6 відсотків. Ми припускаємо, що «Марципан» і став предметом домовленостей. Пані Зарічанська отримує від влади бажаний документ прийому в експлуатацію житлового будинку і нарешті розходиться зі своїми дольовиками, які зараз вже не дають їй проходу, запитуючи де документи на куплені ними квартири. А міський голова Сергій Надал отримує у власність міста тих 6%, але не квартирами, а нежитловими приміщеннями центру «Марципан» і нагоду попіарити себе на фоні попередників.

Свого слова ще не сказав ні Роман Заставний, про якого йдеться у звинуваченнях представниці фірми «Гілея» та, власне, Степан Рубай, якого пов’язують з цим комплексом. Хоча тут ситуація може бути зовсім іншою, оскільки одним з компаньйонів пана Рубая був … нині покійний Олег Садовський.  Хтозна, чи не тому пані Зарічанська така активна?

«ТТ»