Нове на сайті:
Віктор Мацикур: "Щось Міністр готує не те в гуманітарному "монстрі"... Головні плани влади міста Тернополя на наступний рік Водія, що вчинив ДТП із смертельними наслідками, засуджено до 5 років позбавлення волі На Тернопільщині сотні правоохоронців та депутатів і чиновників оштрафували за корупційні діяння Сергій Надал: "Свобода і Гідність робить з нас націю" Що таке апостиль і як його отримати В Тернополі будуть веселитися і демонструвати себе, щоб допомогти хворим дітям «Вероніка» – найрозумніше ім’я Тернопільської області та інші результати діджитал-олімпіади «На Урок» У місцевого "винахідника" злочинний бізнес не пішов Влада Тернополя може не закупити дестяки автобусів через зростання курсу долару Центральне відділення "Укрпошти" в Тернополі має нову адресу Контрафактний алкоголь в Тернополі вилучили ще до приїзду Зеленського У Тернополі стартував «Місяць жіночого здоров’я» На Тернопільщині СБУ провела антитерористичні тактико-спеціальні навчання В Поминальний День до Тернополя приїде Зеленський

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

        Пишіть нам і присилайте свої розповіді на електронну адресу: t-weekly@email.ua

Доля привела Майкла в Україну, хоча вдома, на своїй батьківщині, він мав все, чого може прагнути людина: жив у безтурбот­но-багатій Канаді; працював у солідній процвітаю­чій торговельній компанії; снідати полюбляв на терасі власного розкішного особ­няка.  У нього було все ок­рім кохання...

Коли президент компа­нії підбирав кандидатуру на посаду керівника представництва фірми у дале­кій Україні, вибір впав на Майкла: батьки родом з України, володіє мовою, молодий, амбітний, тала­новитий бізнесмен. І він не відмовився.Якась невідо­ма сила тягнула його на землю предків.

Міжконтинентальний повітряний лайнер за ліче­ні години перевіз Майкла з Торонто до Варшави. Звід­ти автомобілем компанії поїхав у Львів, де планував розташувати головний офіс представництва. За кількамісяців життя стало звич­ним. Він полюбив нову кра­їну, зрозумів її народ, проникнувся їхніми проб­лемами. Почало боліти сер­це за цю багатостраждаль­ну землю. За ту бідність та безвихідь, що бачив навко­ло. Захоплювався місцеви­ми жінками, які не зважаючина життєві проблеми, завжди залишалися вродливими, милими і ніж­ними.

Наприкінці літа він пої­хав у справах до Чернівців. Сидів на задньому сидінні й вивчав якісь документи.

— Шеф, яблук не бажає­те. А то он люди повз доро­гу відрами продають? - за­питав водій.

— Справдізупини. Заодно води поп'ємо, — погодився Майкл.

Коли  автомобіль зупинився біля табуретки з відром, наповненим соковитими яблуками, Майкл зайшов на невелике чепур­не подвір'я і попрямував до криниці. Назустріч йому із саду вийшла дівчина у простому квітчастому платтячку, босонога, з роз­бурханими золотаво-пше­ничними косами, котрі при пливучій ході хвилями гу­билися ледь не біля землі. Майкл на мить заплющив очі, але неймовірно-врод­ливе марево не щезло. Навпаки, крізь шелест листя до нього долинув її голос. Неземний, янгольський, заворожуючий...

— Ви хочете яблук чи водички попити? —привіт­но спитала дівчина.

Майкл розгубився. І... злякався. Він дивився у її ставково-блакитні очі і розумів, що ось —  ВОНА! Усві­домлював, що на його жит­тєвій стежині зустрічалися і більш прекрасні жінки. Та цю босоногу красуню, напевне, послав йому Гос­подь. І весь навколишній світ перестав для нього існувати.

— Я —Майкл! І я, мабуть, збожеволів, —приголом­шено промовив він. - А ви?Ви —хто?

— Мар'яна. Я живу тут, он у цій хатині. З матір'ю, — дівчина з острахом і водно­час зацікавлено дивилася на дивного незнайомця,і якесь невідоме їй досі по­чуття теплом розливалося по всьому тілі...

За тиждень Майкл зно­ву повернувся у це село. Го­ворив з її матір'ю, переконував, благав:

— Я бачив вашу доньку тільки раз. Я старший від неї на дванадцять років. І я розумію —для вас це нес­подіванка, навіть дико — але я покохав Мар'яну. Я не можу без неї жити. Я за­беру вас звідси і зроблю життя вашої доньки щас­ливим...

Ввечері вони сиділи у садочку на дерев'яній лаві,і Мар'яна розповідала Майклові про своє життя. Про те, що кілька років тому мати поховала чоловіка і двох синів, котрі загинули у жахливій пожежі. І вона ніколи не покине землю, що прийняла на вічнийспочинок найрідніших для неї людей. А вона, Мар'яна, не залишить ма­тір одну. Просто не зможе цього зробити. Його ж, Майкла, вона любить. По­кохала у першу ж хвилину їхньої зустрічі. Вона сама не вірить у те, що відбува­ється з нею. І лякається цього. Але це —правда...

Майкл залишився в Україні. Коли вони вінча­лися з Мар'яною у невелич­кій сільській церкві, його батько плакав від щастя за сина, обіймаючи приголом­шену цими неймовірнимиподіями матір своєї невіс­тки.

Сьогодні Мар'янині дні наповнені коханням і турботами. А для Майкла  найщасливішими є хвилини, коли йому на коліна за­лізають трирічні непосиди-двійнята, Маринка й Миш­ко, і, шепелявлячи, вимага­ють розповісти їм казку про те, як один багатий дядько із далекої країни знайшов свою омріяну до­лю серед квітучих садів ча­рівної України...

Погода, Новости, загрузка...

Останні публікації

Нас відвідали

Карта сайту

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.

Яндекс.Метрика