Вівторок, 25 серпня 2015, 16:57
На вулиці Чумацькій у Тернополі днями було встановлено та освячено меморіальну дошку в пам’ять про Любомиру Бойцун – відому дослідницю історії нашого міста. Будучи його великою патріоткою і понад три десятиліття працюючи у обласному державному архіві, вона по крихтах збирала дорогоцінні відомості для своєї славнозвісної книги «Тернопіль у плині літ. Історико-краєзнавчі замальовки». Широко відома також за серіями публікацій про історію тернопільських вулиць та життя тернополян в минулих століттях. На початку березня цього року Любомири Степанівни не стало. Вона похована на Микулинецькому кладовищі. А пам'ятну дошку було встановлено на стіні будинку, зведеного на місці приватної оселі родини Бойцун.
«На превеликий жаль, відходять у вічність і найкращі люди, – сказав, розпочинаючи урочини з нагоди відкриття, член правління обласної організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури, громадський та політичний діяч Олег Вітвіцький. – Але пам’ять про них має бути вшанована гідно. Тому, коли не стало пані Любомири, яка була дійсно світочем краєзнавства в нашому краї, члени товариства ініціювали встановлення цього пам’ятного знаку. Правда, довелося аж три місяці добиватися відповідного дозволу міської влади, але нарешті задум втілено! А фінансово цьому посприяв мій колега по депутатському корпусу, голова громадської організації «Тернопіль Європейський» Віталій Цимбалюк.
Серед тих, хто емоційно поділився найкращими спогадами про Любомиру Бойцун, були її учениця – начальник відділу обласного державного архіву Тереза Малиміна-Базиляк, колишній керівник цієї установи – голова тернопільського товариства «Меморіал» Богдан Хаварівський, директор видавництва «Джура», де побачила світ книга «Тернопіль у плині літ», Василь Ванчура, представники патріотичних громадських організацій.
– Це була непроста людина, але людина і фахівець з великої літери, яка поклала своє життя на вівтар архівної справи, – сказав, зокрема, Богдан Хаварівський. – Про Тернопіль є чимало книг, безперечно з’являться і ще, однак та, що її написала Любомира Бойцун, справді унікальна.
Василь Ванчура з гордістю повідомив присутнім, що ось-ось відбудеться презентація доповненого видання книги, над яким пані Любомира працювала до останніх днів свого життя. А також закликав, щоб не забувати її і надалі.
Віталій Цимбалюк сказав у своєму виступі, що для нього є великою честю долучитися до вшанування пам’яті про таку людину, істинну патріотку свого міста, і подякував обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури за таку можливість. Зазначив, що «Тернопіль у плині літ» стала однією з його настільних книг.
– У далекому 1945-му нелюди по-звірячому закатували моїх прадідуся і прабабусю. Довгий час рідних мучило, як і чому могло таке трапитись. І тільки після відкриття архівів уже в незалежній Україні стало відомо, що той злочин був частиною спецоперації НКВС для залякування населення, яке підтримувало повстанський рух ОУН-УПА. Можливо, і робота пані Любомири допомогла розкриттю якихось історичних таємниць. Але її головна заслуга –це, звичайно, дослідження й популяризація історії нашого міста. Зроблене нею залишиться для багатьох наступних поколінь, – сказав Віталій Цимбалюк.
На закінчення урочистої церемонії її учасники поклали квіти до меморіальної дошки з портретом Любомири Бойцун.
Андрій Іванюк
Фото автора
Худобиськи які