На Тернопільщині прокурори не пропадають

Неділя, 08 листопада 2015, 16:14

Очистити державні органи від хабарників та тих, хто заплямував свою репутацію під час роботи на важливій державній посаді, як показує практика, непросто. Люстраційний механізм, який поступово запускають в країні після Революції Гідності, виявився не тільки повільним, а й не таким вже й досконалим.

Частина тих, хто був на керівних посадах за режиму Януковича, вчасно змінили орієнтацію та політичну приналежність, аби втриматися у своїх посадових кріслах. Хтось написав заяву на звільнення, аби не йти з ганьбою. Але, на жаль, ті особи, котрі озолотилися за період своєї управлінської діяльності, за спинами яких стоять сотні незаконних рішень та зламані долі людей, продовжують ніжитися під сонцем.

Цікавою, з люстраційної точки зору, є персона колишнього заступника обласного прокурора Сергія Банаха. За ним недаремно закріпилося прізвисько «тернопільський Пшонка», адже фото «межигір’я»  родини колишнього працівника прокуратури, нажиті ним за роки держслужби, викликали резонанс серед пересічного населення.

Дисертацію захистив швидко

Відомий громадський активіст та журналіст, голова Люстраційного Комітету України Євген Соболєв недаремно порівняв процес очищення влади з фізіологічною процедурою: «Люстрація – це як переливання крові». Але в Тернополі цю маніпуляцію, вочевидь, ще не дуже навчились виконувати.

Заступник колишнього прокурора області, а в минулому – очільник міської прокуратури, а ще раніше – прокуратур у кількох районах – Сергій Банах, судячи з подій, не дуже заcмутився люстраційному законодавству і почувається досить непогано. У 2014 році, можливо, під тиском громади він подав рапорт на звільнення з прокуратури. Колишній посадовець влаштувався юридичним консультантом у Тернопільський національний економічний університет – в освітню галузь, яку, за словами наших міністрів, реформують за кращими світовими зразками. Минуло ще трохи часу, і от уже колишній прокурор – в.о. декана юридичного факультету цього вишу. А невдовзі – вже й декан. Він уже має науковий ступінь – кандидат наук. Як же чоловік так швидко впорався із дисертацією? Не відкидаємо можливості, що пан Сергій працював над своєю науковою роботою, ще виконуючи функцію заступника прокурора області, чи навіть раніше.

Наші журналісти зайшли на сайт бібліотеки Вернадського. Саме тут представлена найбільша база наукових праць авторів зі всієї України. У пошуку на ім'я Сергія Банаха ми знайшли лише одну роботу – автореферат кандидатської на тему ''Функції омбудсманів у сучасному світі: порівняльно-правове дослідження''. На цьому все, або, принаймні, ми більше не знайшли.

Утім, сам Сергій Банах розповідає, що над кандидатською дисертацією почав працювати з 2012 року. Тему обирав разом із науковим керівником – доктором юридичних наук, професором, старшим науковим співробітником Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Олександром Батановим. Він також навів цілий перелік наукових робіт, опублікованих у різноманітних виданнях. Їх у наведеному списку 13. Також декан юридичного факультету зауважив, що до друку заплановано ще дві статті: «Місце оперативно-розшукової діяльності після вступу в силу нового Кримінально-процесуального кодексу України» у співавторстві із А. Сарахман, а також «Проблемні питання, що виникають під час визначення підсудності земельних спорів» у співавторстві з С. Клюха.

У декларації була тільки квартира

Що стосується колишньої роботи в правоохоронній структурі, то на посаду першого заступника прокурора області Сергій Банах був призначений наприкінці 2012-го, перед тим працював прокурором Тернополя.

Після Революції Гідності у різних виданнях були представлені фото маєтків, з якими пов'язаний Сергій Банах, у Великих Гаях біля Тернополя та у селі Кімнатка Кременецького району. Журналісти нашого видання також завітали до помешкання екс-прокурора. Тоді ми проаналізували декларації екс-чиновника, які були офіційно представлені на сайті прокуратури. У графі «Нерухомість» була зазначена квартира площею 152 кв. м. Іншого майна там прописано не було. Три великих будинки зі зрубу, кам'яна будівля, грот та невеличкий сосновий бір, подвір'я, ставок та облагороджена ділянка на Кременеччині займають більше гектара. Чоловік, який на той момент був у помешканні, спілкуючись із журналістами «RIA плюс», наголосив, що майно належить батьку прокурора – Володимиру Банаху. Останній інформацію про свої статки не надав.

Після Революції громадські активісти, зокрема, «Правий сектор» вимагали віддати маєтки Банаха громаді. Та на тому все й закінчилось, хоча й дивно було би,якби подібні твердження стали реальністю. Офіційно пан Сергій люстрації в прокуратурі не дочекався, пішов раніше.

Тепер він працює у стінах економічного університету. І тут, судячи з подій, які розвиваються, його діяльність не стала непомітною. Про давню історію відкритого кримінального провадження розповідає тернопільський підприємець Віталій Сороколіт.  Нагадаємо, що пан Сороколіт, створив інформаційну систему управління й підписав з іноземною фірмою 10-річну ліцензійну угоду на її використання. Суму угоди оформили одним платежем. Чоловік задекларував зароблене та заплатив податки. Та податкова вирішила, що він сплатив не все, і звинуватила його в ухилянні. Податківці змусили чоловіка заплатити в бюджет ще грошей. В адмінсуді бізнесмен довів, що нічого не порушував, і суд зобов’язав податкову повернути сплачені гроші. Прокуратура ж у березні 2008 р. порушила проти пана Сороколіта кримінальну справу за частиною 3 статті 212 (загрожує 10 років тюрми та конфіскація майна ― ред.). У лютому 2011 року суд звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності. Проте це рішення підприємець оскаржив а апеляційному судді з аргументами, що хоче почути вирок “Винен” або “Не винен”, бо посередині бути не може.

– Справа тягнеться вже понад вісім років, коли апеляційний суд направив справу на додаткове досудове розслідування, почалась чергова фальсифікація доказів, з цією метою задіяли «стару гвардію прокуратури», серед яких і Сергій Банах, – говорить він. – Ректор економічного університету Крисоватий спільно з Банахом та Адамівим склали експертний висновок, що стосується ведення податкового обліку ТОВ «Мелвіс», який передали судовому експерту у Волинську філію Київського інституту судової експертизи. Посилаючись на думку науковців ТНЕУ, мені повідомили про підозру та направили справу до суду.

6 квітня 2015 року Віталій Сороколіт написав заяву прокурору Тернопільської області Олександру Мартинюку про кримінальне правопорушення. Він зауважує, що «посадові особи ТНЕУ, використовуючи своє службове становище, усупереч інтересам служби, вчинили дії, які мають ознаки корупції». В Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань знаходимо ухвалу судді Тернопільського міськрайонного суду Федора Берегуляка про порушення кримінального провадження стосовно службових осіб ТНЕУ. Підставою для такого рішення суду стала заява Сороколіта В.І. та Сороколіт Л.М. про вчинення групою службових осіб Тернопільського національного економічного університету -  Крисоватого А.І., Банаха С.В. та Адаміва О.П. - корупційного правопорушення із ознаками злочину.

– Кримінальне провадження було невдовзі закрите, але я оскаржив це рішення прокуратури, і нині досудове розслідування з цього приводу продовжується.

Ми направили інформаційний запит в обласну прокуратуру з проханням дати роз'яснення у даній справі. Утім, на момент здачі газети відповідь не отримали. Наміри особисто поспілкуватись із Сергієм Банахом на цю тему увінчались невдачею. Він сказав журналістові, що надасть відповіді на питання, що стосуються його викладацької діяльності, письмово. Щодо попередньої роботи у прокуратурі, то чоловік, аргументував власну незговірливість наступним чином: «Відповідно до ч. 2, 3 ст. 301 Цивільного кодексу України  фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставини свого особистого життя. Крім того, п.2. ч.1. ст. 302 Цивільного кодексу України  зазначає, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом. Керуючись вищевказаними нормами, наступні питання вважаю особистими та виключаю можливість ознайомлення з ними інших осіб”. Під поняттям "особисте життя", визначення якого знаходимо у тому ж Цивільному кодексі, слід розуміти поведінку фізичних осіб поза межами виконання різноманітних суспільних обов'язків, тобто життєдіяльність людини в сфері сімейних, побутових, особистих, інтимних та інших стосунків, що звільнена від "тягаря суспільних інтересів" та спрямована на досягнення особистої мети та задоволення власних інтересів. То ж чи може колишній прокурор називати свою роботу в правоохоронних органах особистим життям?

Кого люстрували в прокуратурі

Відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року до осіб, які в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймали посади прокурорів чи заступників прокурорів області терміном не менше одного року передбачено заборону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом займати посади, щодо яких здійснюється люстрація.

На виконання вимог вказаного Закону з органів прокуратури Тернопільської області звільнили першого заступника прокурора області Василя Шаравару. Суб’єктами люстрації є усі працівники прокуратури області, з яких на даний час таку перевірку пройшли більше 90%. Результати проведення перевірок оприлюднено на офіційному сайті прокуратури Тернопільської області у рубриці «Очищення влади», пишуть 20 хвилин