П'ятниця, 27 листопада 2015, 16:35
Остання сесія міської ради, яка відбулася 24 листопада, відрізнялася від усіх попередніх. Зокрема – вона тривала до самого вечора, а ще – депутати жваво обговорювали чимало питань, які виносилися в порядок денний. Було помітно, що народні обранці стають все активнішими, набираються ентузіазму в своїй нелегкій громадській роботі, сміливішають.
Проте найвпевненішим серед них був свободівець, якого двічі поспіль обрали депутатом до міської ради, і якого, незважаючи на приналежність до партії, поважають навіть колеги так звані опозиціонери. Окрім того, і це головне, його віддану працю гідно оцінюють виборці, віддавши за нього максимальну кількість голосів. Мова йде про Івана Сороколіта (до речі, в пана Івана є амбіції всістися, як ТТ відомо, в найближчому майбутньому, в крісло міського голови Тернополя)
Минулої сесії він звертався з виступом до членів виконавчого комітету, закликаючи їх працювати в ім’я громади та відновити довіру людей до влади. Цього разу впевнено ділився досвідом з новообраними депутатами.
- Зараз саме той момент, коли кожен з нас сповнений ентузіазму, бажанням працювати на користь громади, привносити позитивні зміни, втілювати сміливі задуми. Допоки ці емоції, бажання й самомотивація громадської депутатської роботи не вивітрились і перебувають на піку – важливо правильно побудувати власну роботу.
За його словами, роботу депутата умовно можна поділити на такі два напрямки: як депутата міста Тернополя вцілому, і як депутата на конкретному окрузі.
- Більшість з нас, спілкуючись з виборцями під час виборчої кампанії, переважно, торкалися конкретних проблем людей пов’язаних з місцем їх проживання (двори, покрівля, дороги, тротуари, тепло, вода, дерева, дитячі майданчики та ін.). Але, переконаний, кожен з нас усвідомлює важливість питань і життєдіяльності міста вцілому (освіта, медицина, соціальний захист, транспорт, спорт та ін.).
Звичайно, що витрачати кілька годин в місяць для участі в роботі депутатських комісій, а також пленарних засіданнях сесії не є надскладним завданням. Але чи такої роботи достатньо? Чи дасть вона ті результати, які виборці очікують від вас? На мою думку – не дасть!
Громада очікує від своїх депутатів іншого. Перш за все – це постійної й системної роботи й двостороннього зв’язку з тими, хто делегував нам представницьку владу. Маємо визнати, що сьогодні очікування виборця від депутата міської ради настільки високі і, не побоюсь сказати, – навіть до певної міри завищені, що для їх неповного, але хоча б часткового задоволення потрібні значні витрати особистого часу, зусиль, ресурсів. Частково кожен з нас це вже відчув протягом останніх десяти днів підготовки до даної сесії, працюючи в комісіях і спілкуючись з виборцями. З власного попереднього досвіду скажу, що навіть дуже оптимізована депутатська робота займає не менше половини всього власного часу і цього часто все одно замало. Це, на мою думку, вже не зовсім громадська діяльність. Це повноцінна робота.
Іван Леонідович Сороколіт озвучив власний досвід, з чим ще доведеться стикатись новачкам у майбутньому. Це послуги сторонніх юристів, залучення дієвих постійних та тимчасових помічників, радників, вузькопрофільних фахівців й експертів, участь у судових процесах, довготривала виснажлива переписка з різноманітними інстанціями: від ЖЕКів до міністерств, Президента та Прем’єр-Міністра, багаторазова участь у зборах мешканців будинків, засідання різноманітних робочих груп/комісій, громадські слухання, конфліктні ситуації на окрузі, поїздки в столицю та інші міста й багато іншого…
- Дехто згодом поставить собі запитання чи саме таких «буднів» він очікував від престижного депутатства.
Що ж дає системна, часто складна, та ресурсоємна депутатська робота? Дає всього лише дві прості речі: довіру та підтримку виборця. Причому дає довіру не лише персоніфіковану, але й до влади вцілому.
- Це не теорія. Це практика. Набиваючи власні депутатські гулі, протягом останніх кількох років, частина депутатів намагались вибудувати постійний взаємозв’язок з виборцями. Вважаю, що у великій мірі окремим депутатам це вдалось. Наведу власний приклад: при повній відсутності на виборчому окрузі повноцінного ремонту прибудинкової території та відсутності оновленого скверу чи фонтану, результат підтримки депутата 54% та міського голови 67%, на мою думку, є доброю оцінкою.
До чого я веду?
Веду я до не зовсім популярної теми – до того, що нам, депутатам, вже зараз слід приділити увагу організаційному забезпеченню власної роботи, у тому числі, за рахунок бюджетних витрат. Який механізм втілення коштів на забезпечення роботи депутата? Не візьмусь озвучувати якийсь єдиноправильний варіант. Можна запозичувати вже напрацьований досвід інших міст, а можна бути першопрохідцями та реалізувати сміливі ідеї, котрі, згодом ставитимуть в приклад. Я – прихильник нового та революційного!
Худобиськи які