Нове на сайті:
Впертий керівник буде відповідати за власну неприязнь до підлеглого Рятувальники та медики Тернополя отримали міжнародну гуманітарну допомогу з міст Згожелець (Польща) та Герліц (Німеччина) Майже п’ять тисяч переселенців отримали картки для оплати проїзду у громадському транспорті Тернополя з однією безкоштовною поїздкою Судитимуть злочинців, які більше року масово збували наркотики на Тернопільщині Відома тернополянка вважає, що депутати Тернопільщини підтримують Московський патріархат У влади міста на Тернопіллі прокурори в судовому порядку вимагають розробити план Гуманітарний центр допомагає пораненим вйськовослужбовцям у лікарнях Тернополя як може Тернополянин долучився до сайту, від якого у мешканців Криму і російських військових паніка У Тернопільській громаді проведено загальноміську толоку, відбувається озеленення міста, ремонтують дороги Відомий тернополянин поділиться нюансами та філософією цікавого ремесла Тернопоялни та переселенці можуть відвідати замки нашого краю До дач поблизу Тернополя курсуватиме громадський транспорт Синдром відкладеного життя (або невроз відкладеного життя) — це звичка жити «потім» Тернополян запрошують активно долучитися до перейменування вулиць У Тернопіль прибули три тролейбуса Skoda, ще один – в дорозі

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

Проблеми, які тривалий час існують навколоТернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, охоплюють все ширше коло людей і викликають все більший соціальний резонанс. Вони вже давно вийшли не лише за межі даного закладу, а й за межі нашого міста, адже освітяни (й не тільки вони) чудово розуміють, що обласна влада, нав`язуючи  «свого» кандидата на посаду директора ТОКІППО,  не просто зневажає позиції більшості колективу закладу (71 особа зі 106 працюючих), а намагається знищити «мозковий центр» освітян області. Своїми вчинками й рішеннями влада виявляє пряме порушення принципів демократії, про які так категорично напередодні виборів, «б`ючись у груди», говорив чи не кожен із нинішньої представницької влади.

 Але в одному прорахувалися народні обранці: вони не могли передбачити,  що більшість колективу не відступиться від своїх переконань, не опустить руки, а буде відстоювати кандидатуру нині діючого на посаді в.о. директора Алілуйка С.М., тим самим не даючи можливості окремим можновладцям втручатись у внутрішні справи інституту, який,  всупереч всьому,  прагне розвиватися, вдосконалюватися та дійсно відповідати високим науково-методичним запитам педагогів Тернопільщини.

Таким чином, порахувавши всі «за» і «проти», більшість членів колективу підтримує кандидатуру С.М. Алілуйка. Чому?

По-перше, ця людина, попри свою молодість, вже має досвід роботи в інституті та системі методичної служби і неперервної освіти педагогів області. Працював на посаді викладача, потім завідувача кафедри, вже більше року виконує обов’язки директора інституту. Як би не намагалися критики Алілуйка та їхні підспівувачі очорнити його, він за цей рік зумів продемонструвати характер і управлінські вміння. Бо Сергій Миколайович має за плечима досвід успішної підприємницької діяльності, тобто досвід вирішення всього кола проблем, пов’язаних з існуванням та розбудовою бізнесу в нашій країні. При цьому він ніс відповідальність не лише за себе, а й за всіх своїх працівників, за їх згуртування та матеріальне забезпечення.

Чому б такий успішний досвід, напрацьовані контакти не використати в управлінні закладом? Кому від цього буде гірше? Тільки тим, хто не може або не хоче працювати так, як це прийнято в приватному бізнесі. Тобто, викладатися по повній, а не імітувати роботу. І саме тому ті, хто працював і працює, не боявся і не боїться нових викликів − у числі прихильників Алілуйка.

Так, Алілуйка важко переконати, він має свою думку, готовий її відстоювати, брати на себе відповідальність за ризики в результаті прийнятих ним рішень. А що в цьому такого поганого? Хіба це не є ознаки «правильного» керівника, прописані в усіх підручниках та посібниках із менеджменту освіти?

 По-друге, Алілуйко може вирішувати комплексні системні проблеми з кількома змінними. Тобто, якщо проблема не вирішується за одну дію, потрібно будувати розгалужене «дерево рішень», приймати нестандартні рішення, орієнтуючись на довготривалу перспективу. Далеко не кожен працюючий керівник закладу чи установи освіти на це здатен і може продемонструвати успішну практику таких «багатокрокових» управлінських дій. Сергій Миколайович за рік свого перебування на цій посаді демонстрував, що може дати собі раду не тільки зі складними системними проблемами, але й бути успішним навіть за умов відвертого тиску та протистояння зверху. Тобто Алілуйко не прогинається під владу, чим, очевидно, так цю владу й дратує. От і шукають «власть імущі» таких собі маріонеток, якими можуть надійно керувати, смикаючи за ниточки. Спершу знайшли Шайнюка, тепер Петровського, який був у кандидатах на посаду директора інституту ще за часів роботи Крупи Л.Л. на посаді директора департаменту. Намагаючись завуалювати свої наміри Любомир Левкович час від часу пропонував окремим, явно «не прохідним» особам, зайняти місце директора в інституті. Але насправді директором інституту Крупа бачив лише одну особу – Петровського О.М., якому він повинен «відробляти» за надану допомогу при написанні кандидатської дисертації з історії.

По-третє, за останній рік до числа «плюсів» більшість колективу віднесла і його молодий вік. Так, спочатку до цього ставилися з певним упередженням. Але чому б ні? Потрібні зміни, нові ідеї, новий формат і нові підходи. Про це всі говорять і цього очікують від закладу як влада, так і педагоги області. То кому їх робити? Тим, хто вже має усталений погляд і відпрацьовані роками схеми, чи тим, хто ще свіжим та незаангажованим поглядом оцінює проблему і береться за її вирішення? Потрібен креативний підхід, впровадження нестандартних рішень, а не повторювання затовчених фраз про «покращення» та «підвищення».

 І, наостанок, хочеться запитати: невже нинішня влада, представники якої нещодавно стояли на Майдані під час Революції Гідності та проголошували принципи свободи й демократії, непередодні роковин Майдану таки забуде про cвій головний свій обов`язок – служити народові? Невже не врахує побажань більшості трудового колективу інституту щодо Алілуйка С.М. як директора закладу і прагнення людей спокійно працювати на благо освіти Тернопільщини?

Коментарі  

 
+4 #1 думаюча голова 22.01.2016 12:49
знаю того Петровського О.М...то останнє чмо, а не викладач, сновида..із нього такий викладач як я балярина, лекції читає з папірця, археолог-теоретик, який невідомо коли останній раз був на розкопках а ше себе носить як археолог,ніхто його незнає і не поважає в фахових археологічних наукових колах,докторськ у ненаписав, то поперли з педагогічного..тай там його ніхто неповажав, крім підлиз.. методист з нього ніякий, на екзамени запізнювався сам..заздрісник ще той..тепер шукає "щастя" в Барни, свого студента..
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.