Неділя, 24 січня 2016, 13:48
Петро Ландяк – не просто депутат Тернопільської міської ради кількох скликань і не просто невдаха, який не один раз безуспішно балотувався на мера міста. Він в першу чергу бізнесмен. Саме йому належать декілька відомих у Тернополі магазинів і саме його підприємства отримували роками кошти з бюджету міста на продукти для дошкільних закладів. Але це закінчилося. І депутат на лояльних до себе ресурсах не безкоштовно розмістив брехливий пасквіль, де звинуватив владу міста у тому, що діти ледь не голодують, оскільки немає грошей на продукти.
Саме так - наші депутати стають великими борцями за права виборців у двох випадках: напередодні виборів, або ж коли програють свої бізнесові інтереси. Так і цього разу: тернопільський обранець від «Громадянської позиції» Петро Ландяк висловив «глибоку стурбованість» ситуацією з постачанням дитячого харчування у садки міста. За його словами, дітям більше місяця не завозили продуктів.
З цього приводу міська рада направила до дошкільних закладів своїх «ревізорів», аби перевірити достовірність цієї інформації
Виявилося, що депутат Ландяк свідомо нагнітає ситуацію. Бо у дитсадках із харчуванням все нормально. А непокоїть його це питання, ймовірно, через те, що програв тендери щодо поставок дитячого харчування, які відбулись 3, 4 та 13 січня.
Батьки дітей теж висловили свою думку у зверненнях до влади.
Де молоко?
16 січня депутат міськради Петро Ландяк на своїй сторінці у соціальній мережі facebook висловив глибоку стурбованість ситуацією з постачанням дитячого харчування у садки. За його словами дітям більше місяця не завозили молока, кисломолочних продуктів та сиру, овочів та сиру
Пост був безапеляційно-обвинувачувальним. Петро Ландяк розповів про все. Про те скільки коштує дитяче харчування. Як мали б поводитися вихователі і мер. І публічно зажадав відповіді у міської адміністрації, через фейсбук. Хоча міг би підійти під час сесії та самостійно запитати.
Міська влада працює
Відповідь міської адміністрації була, як завжди короткою, фаховою і сухою. Зрештою так і має бути. Адже завдання освітян забезпечити харчування дітей, а не впадати у дешевий піар. Виявилося, що лідер Громадянської позиції, яка активно бореться “за правду”, сам грішить неправдою, або ж неперевіреною інформацією.
Управління освіти та науки міської ради проінформувало, що протягом грудня у дитячі садки міста здійснювалися поставки м'ясо-молочних продуктів, круп, борошна, овочів та фруктів, хліба у достатній кількості, з яких для дітей було приготовлене повноцінне харчування. Зокрема було завезено більше 10 тон м’яса, майже 4 тонни риби, більше 6 тонн молока, 60 тис. яєць тощо.
А депутат хоче заробити?
Як вдалося зясувати у Петра Дмитровича зовсім не дитячий інтерес до дитячого харчування. Ціна питання не мало не багато, складає майже 12 млн.грн. Свого часу пов’язані з Петром Ландяком підприємства, зокрема «Універсам-Текстерно», ловили на постачанні харчів за завищеними цінами.
Щоб виграти тендери “чесний” депутат вдавався до різних комбінацій. Наприклад реєстрував на тендері одразу кілька своїх підприємств. Бувало так, що з 18 позицій фірми Ландяка претендували на 9. Схема проста. Чим більше учасників, тим більша ймовірність виграти тендер. Так і було до приходу нової команди у 2010.
Після обрання Сергія Надала, правила змінилися. Почали обирати те, що найбільш вигідно для міста і найкраще забезпечує потреби дітей. Тобто найбільш прийнятна за ціною і найякісніша пропозиція. Не допомогло Ландяку і спроби впливати на тендери через службові зв’язки. Останнім часом Петро Дмитрович незмінно програвав тендери.
Але ж заробити, ой як хочеться. Тож на початку кожного року розпочинається велика та масова інформаційна кампанія “Петро Ландяк за молоко”. Тільки вона не має нічого спільного з дитячим харчуванням. Йдеться про банальний комерційний інтерес.
До речі, якщо почитати коментарі під “викривальними матеріалами” депутата, то легко зрозуміти, що тернополяни давно не вірять у піар, а хочуть, щоб депутат таки працював. Може й справді Петрові Дмитровичу варто послухати свого виборця і зайнятися прямою депутатською діяльністю. Наприклад, зайнятися бюджетом. Розробити пропозиції залучення інвестора у місто, але такі, щоб там не було особистого інтересу самого лідера “Громадянської позиції”. Проте таких пропозицій немає. Очевидно, писати вигадки у соцмережах простіше ніж працювати.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису