Четвер, 12 травня 2016, 13:25
Останнім часом у публічній площині все більше свою опозиційність до діючого міського голови Тернополя Сергія Надала намагається показати депутат Роман Навроцький. Хоча обоє представляють одну політичну силу – ВО «Свобода», але їхні інтереси кардинально відрізняються, пише один з нових анонімних сайтів
Власне, у публічному конфлікті більше зацікавлений Навроцький. А все для того, щоби показати своїм однопартійцям, особливо з числа так званої опозиції всередині «свободівської» фракції у міській раді, свою вагу та можливість впливати на процеси в мерії.
Насправді, в суперечці з Надалом валькуватий Навроцький виграє хіба що вагою в прямому розуміння цього слова.
Досвідчений і з роками битий Сергій Віталійович з висоти свого крісла дивиться на витівки Романа Ярославовича, як на дитячі пустощі, та, зазвичай, не зважає на них.
Один із перший серйозних конфліктів між Надалом та Навроцьким стався перед минулорічними місцевими виборами. На той час Роман Ярославович очолював міську організацію «Свобода», яка, всупереч вказівкам згори, не погодила кандидатом на міського голову Сергій Надала.
«Тягнибоківці» послухали свого місцевого керівника, і осередок прийняв відповідне рішення. Але раптом в останній момент Навроцький дав задню, тим самим показавши свою слабкість у боротьбі проти Надала.
Роман Навроцький, звичайно, людина не бідна, але популярністю і авторитетом не користується. Як кажуть, тернопільська еліта каву з ним пити не стане, і це «свободівцю» дуже не до вподоби.
Ставши в позу великого опозиціонера, він має шанс наступити на ті ж граблі, на які вже наступив його колишній однопартієць Ігор Дулеба.
І Навроцький, і Дулеба свого часу знайшли вихід на екс-голову Тернопільської обласної ради Олексія Кайду, ставши його вірними васалами. Першому Кайда віддячив партійною посадою – Навроцький очолив міську організацію ВО «Свобода», другому – чиновницький кріслом: Дулеба став керівником апарату облради.
Але Дулебі цього виявилося замало і він став «вирішувати питання» в міській раді Тернополя за спиною міського голови. Чим це все закінчилося, відомо – Ігоря Дулебу «попросили» з облради та з тріском вигнали із партії.
Сьогодні Навроцькому посади першого заступника начальника обласної інспекції сільського господарства, очевидно, замало, і він прямолінійно «товче» Надала, аби той дав йому кращий «заробіток».
Наприкінці минулого року Навроцький уже поплатився за свою зухвалість – його попросили звільнити посаду керівника міського осередку партії. Очевидно, він натяку не зрозумів і, не маючи за собою потужної «спини» чи серйозного «даху», продовжує гратися у великого націоналіста-патріота.
Насправді Навроцький – ніякий не націоналіст, а простий депутат-бізнесмен, який на будь-якій дрібниці намагається заробити копійку. Саме тому Роман Навроцький у 2015 році поміняв обласну раду, де «ліві» заробітки майже відсутні, на більш «грошовиту» міську раду Тернополя.
Але кладучи в кишеню щомісяця 30-50 тисяч гривень (хоча за декларацією «свободівець» має всього 36 тисяч на рік), Навроцький вважає це мізером, і його апетити набирають обертів.
Втім, допоки його витівки і публічна опозиційність до Надала не заважає іншим «робити великі гроші», Навроцький може спати спокійно. Адже як тільки його «патріотизм» перетне критичну межу, його «злиють» самі ж «свободівці». Як це зробили свого часу з Ігорем Дулебою.
Худобиськи які