Середа, 29 червня 2016, 15:46
Про будівельних аферистів з «Набережного кварталу», як цю фірму називають у ЗМІ, вже знають чи не всі тернополяни. Але керівництво компанії, до якої мають стосунок депутати-свободівці Тернопільської міської ради, не полишає намірів таки і далі дурити людей. І тому й зявляються проплачені шахраями матеріали. Ось чергова стаття, яку розмістили у ЗМІ.
Аукціон нечуваної щедрості від тернопільських будівельників. Монополісти ринку нерухомості готові компенсувати пайовикам «Набережного кварталу» квадратні метри, обіцяні фірмою-конкурентом. На радощах, що проблему вдалося вирішити, мало хто з пайовиків поцікавився, хто ж насправді її створив, чому так розщедрилися тернопільські будівельники і чим пайовики «Набережного кварталу» кращі за вкладників сумнозвісного «будівельнка» З.Щепановського?
«ЗБИЛИ» ЦІНИ УДВІЧІ
Відповіді на ці питання вимальовують загальну картину того, що протягом останнього року трапилося у будівельному середовищі міста. У 2013 році на ринок нерухомості міста зайшла нова столична будівельна компанія «Набережний квартал». На вул. Будного (на місці колишньої автостоянки) підприємство розпочало зведення багатоповерхівки більш ніж на 300 квартир. Вартість квадратного метра на той час становила близько 400 доларів, що майже у двічі дешевше, ніж пропонували місцеві будівельні фірми. Це склало конкуренцію місцевим монополістам і вони почали підраховувати збитки.
До цього часу умови на ринку нерухомості міста диктувало дві-три компанії. Серед них «Тернопільбуд» Василя Лилаі частково «Добробуд» Віталія Смакоуза. Саме ці фірми згодом створять кістяк у війні проти неугодного конкурента. Звичайно є й дрібніші забудовники, однак їхній вплив на цінову політику на об’єкти нерухомості мінімальний. Зважаючи, що Тернопілля – край заробітчан, які роками працюють у Італії, Португалії, Польщі і за цей час зуміли наростити непогані статки, вити шнурки будівельникам тут є з кого. Тим більше, що інвестиція у нерухомість зазвичай вважається безпрограшною. Зароблене тернополяни дисципліновано вкладали у житло. Зважаючи на попит, тернопільські забудовники піднімали ціни, на скільки їм це дозволяла робити совість (а дозволяла вона їм чимало). Тож поки заробітчани «піднімали» будівельну сферу міста, за їх рахунок бізнес отримував надприбутки.
Дещо змінилася ситуація з появою у Тернополі фірми «Набережний квартал». Ціни тернопільських стали, м’яко кажучи, не конкурентно-спроможними.. Як стало відомо ltdaily.info з власних джерел, основна вимога будівельників - забрати у немісцевого підприємства земельну ділянку на вул. Будного.
ПРОТИ КОГО ДРУЖИМО, ДІВЧАТА?
Це не зупинило, ані Василя Лилаі вони пішли ще дальше, підключивши своїх людей з усіх можливих владних структурах. Тернопільські будівельники наслали на «Набережний квартал» десятки перевірок, під час яких було виявлено численні недоліки, які до цього часу чомусь жоден із контролюючих органів не помічав. А самі фірми, підтягнувши ще кілька невеликих будівельних підприємств, спільно написали звернення до народного депутата Ігоря Побера з вимогою вжити заходів до порушника. Такій солідарності забудовників міста можна було лише позаздрити. Вони оголосили «чужинцям» інформаційну війну, лейтмотивом якої стало: «Набережний квартал» - нова будівельна афера. Суть проблеми у тому, що фірма продавала тимчасові помешкання (по великому рахунку, кімнати у гуртожитках) як повноцінне житло. 88 із 338 квартир новобудови не інсолюються, оскільки житлові кімнати цих квартир орієнтовані на північ. Тобто, сонце до вікон цих квартир майже не потрапляє. Кількість квартир, збудованих на земельній ділянці, виділеній під будинок, значно перевищує нормативні показники потреби площі земельної ділянки. За висновками спеціалістів, цю земельну ділянку можна було б навантажити сотнею квартир, максимум — 110-ма, та аж ніяк не трьома сотнями! Інше питання, як на триразове перевищення могли заплющити очі фахівці відповідних дозвільних та контролюючих органів. Не виключено, що заслонити порушення допоміг американський зелений. Звичайно усі вище зазначені підводні течії не знімають відповідальності зі столичної фірми, але тоді питати треба і з органів, які надавали дозвільну документацію.
Тим не менше, навіть така недосконала нерухомість користувалася попитом серед тернополян. Очевидно пайовики бачили під чим підписуються. Та усвідомлюючи, що на якісніше житло їм не заробити, погоджувалися і на такі варіанти.
ВИРІШИЛИ ПРОБЛЕМУ, ЯКУ САМІ Ж СТВОРИЛИ
Швидше за все, -Лило сподівався, що роздувши скандал навколо забудови на вул. Будного та завдавши шкоди іміджу «Кварталу» фірма зіскочить з будівельного ринку Тернополя. Та не тут то було. Новий виток ця історія отримала з початком будівельних робіт на вул.. Микулинецькій, 116. І якщо до цього, зі столичним підприємством розправлявся лише місцевий бізнес, то зараз монополісти залучили важку артилерію – місцеву владу. Тернопільська будівельна еліта не звикла до неузгоджених з нею маневрів, тому чергова спроба звести щось без її погодження фактично перетворилась на кіно у жанрі екшен з перекритими дорогами, тітушками, пікетами та поліцією.
Річ у тім, що близько півсотні тернополян уклали договори з ЖБК «Файне місто2», а фактично з «Набережними кварталом». Документ містять наступний пункт – ТзОВ «Комунсервіс – Серет» уклав договір найму земельної ділянки для кооперативу. Згодом місцева влада скаже, що жодної юридичної сили цей договір немає, а як з'ясується пізніше місцеві просто змусили підприємство розірвати його. Виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення скасувати містобудівні умови компанії «Набережний квартал» для реалізації проекту за адресою Микулинецька, 116. В результаті, «Файне місто2», яке залишилось без земельної ділянка, звернулось у міську раду з проханням надати альтернативний варіант, але у мерії навіть і слухати про це не хотіли.
У той час на об’єкті розгортався гостросюжетний фільм. Працівникам підприємства системно погрожували, на будову періодично приїжджали молодити спортивної статури, найняті інтелігентними та солідними бізнесменами, а коли приїхали будівельники зі Львова їх взагалі пов’язала міліція.
Аж тут з’ясувалося, що рятувати ситуацію зібралися відомі тернопільські будівельні фірми. На сайті міської ради повідомили, що місцеві забудовники погодилися виділити ошуканим пайовикам «Набережного кварталу» квартири, на які вони розраховували.
Цікаво, чому ця «служба порятунку» не проявила такої ініціативи щодо пайовиків Зеновія Щепановського? Чим вони гірші за вкладників «Кварталу»? Таким жестом тернопільські будівельники показали, хто в домі господар! Витіснивши немісцеве підприємство та показово вирішивши проблему десятків людей, вони остаточно утвердились на своїх позиціях. Звичайно це не вдалося б прокрутити без підтримки міського керівництва
Чого тільки варте будівництво житлового комплексу «Андріївський» у центрі Тернополя, заради якого розігнали ринок вживаних товарів, і де місць для паркування передбачено у кілька разів менше від потреби.. Однак цих порушень, на відміну від «Набережного кварталу», з Листопадової не видно.
Прикро, що внаслідок таких дій, прості тернополян залишились без альтернативи. Відстоюючи інтереси невеликого кола людей, влада і місцевий бізнес плюнули в обличчя звичайним громадянам.
Джерело: Львів Тернопіль щоденно
Худобиськи які