Нове на сайті:
СБУ викрила і продемонструвала ще одне"обличчя колаборціонізму" (фото) На Тернопільщині експерт погорів на хабарі Розпочинаємо тиждень з передачі 30 дронів FPV SAG 7/IX на фронт - Сергій Надал Ще 3 нових розвідувальних дрони передаємо на фронт - Сергій Надал У Тернополі СБУ повідомила про підозру черговій колаборантці Прокуратура на Тернопільщині повертає землі громадам вартістю понад 6,7 млн грн На Тернопіллі поліцейська привласнювала наркотичні засоби І знову прихильниця "руського міра" з Почаєва Засудженому за хабар чиновнику з Тернополя дали 5,5 років «Людина року-2023» на Тернопіллі… Вирубав дерева і заплатив за це На Тернопільщині викрито черговий канал переправлення через кордон чоловіків Землі заказника "Товтровий степ" намагаються повернути державі На Тернопільщині вже й за екскурсію по Дністрі вимагали хабар За матеріалами СБУ судитимуть проросійського бойовика, який грабував мирних жителів Херсонщини

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

Дискусія про необхідність запровадження воєнного стану як серед владного істеблішменту, так і серед громадськості лунає вже понад два роки – від початку російської агресії в Україну. Однак далі цих розмов справа не йде. Більше того, українців намагаються заспокоїти мінськими протоколами і «мирним вирішенням питання» шляхом квазівиборів на нині окупованих територіях з усіма прогнозовано трагічними для держави наслідками.

Разом з тим, ситуація на лінії фронту, яку владні очільники вперто продовжують називати АТО, стрімко загострюється. Кількість обстрілів з позицій терористів та загиблих українських вояків протягом останніх діб сягнула рекордних цифр. Чи не тому влада раптом прокинулась і з її середовища знову почали лунати голоси про можливість воєнного стану. Зокрема, про це нещодавно заявив голова Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов. До речі, окремі джерела у лавах Блоку Петра Порошенка навіть називають дату – 1 серпня, адже саме цього дня це питання обговорюватиметься на засіданні РНБОУ.

Що ж означатиме воєнний стан для українців? За яких умов він потрібен? Якою є імовірність його запровадження в Україні? Про це «Вголос» дізнавався у військових експертів: керівника «Центру дослідження проблем регіонального міжнародного співробітництва» Володимира Гулими, військового аналітика Олексія Арестовича та військового експерта, полковника запасу, працівника оперативного управління Генштабу у 2003-2006 роках  Олега Жданова.

Які заходи передбачає запровадження воєнного стану?

Володимир Гулима: Діяльність всіх органів державного управління  зосереджується у руках військових. Вся влада переходить до головнокомандувача Збройних Сил України, тобто Петра Порошенка. Також вводяться обмеження на діяльність громадських структур, діяльність засобів масової інформації, закордонних установ, які пов’язані з агресором, обмеження на свободу пересування і вводиться комендантська година.

Олексій Арестович: Так, в умовах воєнного стану створюється військове управління, яке отримує владу, тобто всі державні органи підпорядковуються військовому керівництву на місцях. Армія отримує повноваження розпоряджатися усіма силовими структурами та органами виконавчої влади, крім судової. У військових з’являються багато додаткових повноважень – наприклад, залучення громадян до робіт на користь оборони, конфіскація певних господарських речей, розпочинаючи від транспорту та закінчуючи цілими підприємствами, якщо це потрібно для забезпечення діяльності Збройних Сил.

Можливе вилучення зброї у населення та комендантська година. Втім, це не обов’язкові заходи, але у разі потреби до них може вдатися військове командування. Тобто уже на місцях вирішуватиметься, чи потрібно обмежувати діяльність цивільних, чи ні. Дехто вже наперед обурюється: мовляв, із введенням військового стану буде обмежений доступ в Інтернет, соціальні мережі тощо. Насправді ж це все не є обов’язковими умовами воєнного часу і може робитися лише тоді, коли в цьому виникне реальна потреба.

Яка сьогодні ймовірність запровадження  воєнного стану?

Олег Жданов:  Щоб реалізувати те, про що заявив Турчинов, насамперед потрібен указ президента. Потім цей указ повинен бути затверджений Верховною Радою протягом трьох днів (в іншому випадку він не вступить в силу). А парламент, як ми знаємо, пішов на канікули до 6 вересня. Тому думаю, ці заяви Турчинова можуть означати наступне: президент вже чотири рази обіцяв нам ввести воєнний стан, але сам так і не відважився на цей крок. Відтак, імовірно, цю роль він передав голові РНБОУ.

Крім того, це може означати, що влада реально боїться бунтів. До речі, версії, що проти влади готуються якісь перевороти, ширяться дуже інтенсивно і навіть народні депутати вже їх озвучують. Між тим, під час воєнного стану заборонено проводити масові зібрання та мітинги.  

І третє: боєздатність армії бажає кращого, до серпня має відбутися демобілізація п’ятої хвилі призовників і відтак потрібна чергова хвиля мобілізації. Оголосити її в нинішніх умовах буде проблематично, а в умовах воєнного часу – значно простіше. Принаймні у влади буде мотивація, бо за законами воєнного часу можна швидко зібрати необхідну кількість людей. Адже теперішні контрактники відмовляються їхати в зону АТО, вони хочуть служити по контракту вдома, бо різниця у зарплаті становить лише півтори тисячі гривень. Ось для чого владі потрібно вводити воєнний стан.

Володимир Гулима: Ймовірність спрогнозувати наразі важко, але ми бачимо, що відбувається ескалація конфлікту на Сході і Турчинов дає чіткий меседж: якщо подальші дії агресора активізовуватимуться, то Україна готова відповідати усіма можливими для нас методами.

Тобто ці заяви робляться на випередження ситуації?

Олексій Арестович: Думаю, що так. Росія розпочала сценарій розхитування України і дійсно багато небезпек очікують нас восени та взимку, коли на «тарифні» протести накладатимуться такі події, як вбивство Шеремета, «хресна хода» тощо. Тобто удар наноситиметься по виконавчій владі, президенту з намаганням послабити їх, дискредитувати як такі, що не здатні вирішувати нагальні проблеми. А потім після цього посилити проросійські елементи у владі і нав’язати нам якийсь Мінськ-3. Тому в ситуації, коли методів впливу буде бракувати, є вірогідність, що воєнний стан буде введений. Але швидше за все – це інформаційний вкид з боку Турчинова для того, щоб перевірити реакцію суспільства та спрацювати на упередження. Це також спосіб пояснити і західним партнерам, і російському агресору - якщо мова йде про серйозні речі, то ми готові на все.

А на вашу думку: воєнний стан нам зараз потрібен, чи ні?

Олег Жданов: Воєнний стан потрібно було запровадити ще у 2014 році. Це легалізувало б застосування Збройних Сил на території України і свідчило б про те, що ми знаходимось у стані війни з іншою державою. Тобто дало б  можливість чітко ідентифікувати нашого противника, з яким ми ведемо бойові дії. Але і зараз це потрібно робити. Запровадження воєнного стану надасть статус нашим військовополоненим: ті, хто знаходяться у полоні агресора, отримають свої права відповідно до Женевської конвенції, а міжнародна організація Червоний Хрест матиме повне право взяти їх під свій захист. Щодо економіки, то заводи, які забезпечують Міністерство оборони перейдуть на повноцикловий режим забезпечення армії технікою та обмундируванням. Вся продукція виготовлятиметься у потрібних масштабах, тоді як зараз бюджет Міноборони профінансований лише на 16%. А в період воєнного стану частина усієї економіки перейде на потреби армії.

Чому ж тоді воєнний стан досі не запровадили?

Олег Жданов:  Введення воєнного стану означало б, що агресором була б оголошена Росія. Відповідно ООН мала б застосувати до цієї країни повномасштабні санкції, як це було, наприклад, з Іраном. Відтак і нам довелося б призупинити з Росією всі економічні та дипломатичні зв’язки, тобто ми б знаходились у стані реальної війни. А тепер подумайте, кому це невигідно - насамперед нашим олігархам, у яких, особливо у східних регіонах, є бізнес, орієнтований на російський ринок. От через це воєнний стан і не був введений.

Олексій Арестович: Справді, вся справа в олігархах, бо це би вдарило по їх фінансових та промислових інтересах на сході України. Тому вони і поставили умову, щоб не було ніякого воєнного стану і навіть вимагали прикордонного сполучення через лінію розділу, бо  там у них багато інтересів і їм потрібен нормальний товарообіг.

Воєнний стан варто запроваджувати на окремих територіях, чи по всій Україні?

Володимир Гулима: Щодо територій, то це буде залежати від загроз, яка перед нами постануть.

Олексій Арестович: Воєнний стан може бути оголошений в усій країні, а може й частково на окремих територіях. Я думаю, що зараз доречно було б його запровадити у зоні проведення АТО та в одному-двох проблемних регіонах - у Херсонській області, або в регіонах, дотичних до кордону з Кримом, де існує справжня військова загроза. Також він потрібен в певних місцях, де потрібно відновити правопорядок – наприклад, там, де є проблеми із нелегальним видобутком бурштину тощо.

Марія Бойко, «Вголос»

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.