Четвер, 08 грудня 2016, 15:04
І бажано публічні і на камеру.
З такими висновками завершилася робота комісії, яка мала визначити причини неналежного прибирання міста під час листопадового «снігового колапсу», про що пише анонімний сайт Часопис
І, до речі, цей матеріал поширили на своїх сторінках в соцмережах так звані активітсти, які "рятують" Тернопіль від продажної і корумпованої влади.
Ні не хвилюйтеся, владу у Тернополі не захопили комуністи чи анархісти. Лише громадські активісти включно з окремими, особливо активними депутатами, вирішили взяти на себе роль «карального меча» народу.
Сталінізм по-тернопільськи
У кращих традиціях сталінських часів «чекісти» провели три коротких засідання і видали свій вердикт: двох «розстріляти», двох – «у лагеря». «Розстріляти» (звільнити з займаних посад) «чекісти» вирішили заступника міського голови Владислава Стемковського та керівника управління житлово-комунального господарства виконкому Миколу Лесіва. «У лагеря» (оголосити догану) відправили начальника відділу технічного нагляду Олега Вітика та начальника управління транспорту Ігоря Мединського.
Як і належить справжнім бійцям «невидимого фронту», члени комісії прийняли рішення про «розстріли» ще до старту роботи комісії. До викликаних «на килим» Стемковського та Лесіва «енкеведисти» навіть не мали запитань. Що ж питати у тих, хто вже приречений. Причину їх звільнення теж не обов’язково називати – «ворог народу» є «ворог народу». А чому ним він став – це не важливо.
Тому й протоколи роботи комісії були оформленні у стилі НКВД: ухвалили; голосували; вирок!
Чи відбудеться «публічна страта» двох чиновників міської ради тепер залежить від міського голови Тернополя Сергія Надала. Якщо він погодиться на висновки «трійки НКВД», це буде означати, що у Тернополі діють не закони України, а право тернопільських «чекістів», «хунвейбінів», «червоних кхмерів» чи будь-якої іншої «нечисті», які вирішили, що вони можуть вирішувати долі інших людей.
Як мала працювати справжня оперативна комісія
Комісія, яка була створена, відповідно до розпорядження Надала, мала визначити причини неналежного прибирання міста під час листопадового снігопаду, запропонувати варіанти виправлення ситуації та визначити відповідальних за неналежну роботу. Саме в такому порядку мали працювати громадські активісти, представники виконкому та депутати міської ради, які увійшли у цю комісію. Як видно з протоколів - комісія лише констатує факти неналежного прибирання. Окрім того, свої висновки та пропозиції мала надати Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства Тернопільської міської ради, яку очолює депутат Іван Сорокаліт. Однак, голова цієї комісії навіть не відвідав жодного засідання «снігової комісії».
Також дивує, чому до роботи не були залучені представники експертної ради, яка діє при управлінні житлово-комунального господарства. Думка цих справді професіоналів у сфері ЖКГ чомусь нікого не зацікавила.
Але навіть у такому складі, члени «снігової комісії» мали опрацювати документи, вивчити відео матеріали, проаналізувати наявну матеріально-технічну базу комунальних служб та головного підрядника. Протокол комісії мав містити аналітичну довідку, чому складалася критична ситуація з прибиранням міста від снігу. Запропонована схема, як виправити всі помилки. І на останок: визначені винні та рекомендовані міри покарання. Так працюють усі спеціальні комісії, які створюються в критичних ситуаціях.
Такі комісії створюються для того, щоб оперативно знайти вихід з критичної ситуації, а не формувати «розстрільні списки».
Часи Сталіна давно минули!
Довідка:
Хунвейбіни (червоні вартові) – члени створених у 1966–1967 роках войовничих груп та загонів студентської і шкільної молоді в Китаї, за допомогою яких Мао Цзедуну вдалося провести «Культурну революцію».
Хунвейбіни підтримали заклик викорінювати чотири застарілості: старі ідеї, стару культуру, старі звичаї, старі звички. Учнів заохочували доносити на начальників, учителів і навіть батьків. Студенти вимаршовували вулицями, б’ючи в барабани, ґонґи і викрикуючи гасла. Часом хунвейбіни судили жертв на вулиці проводячи їх через місто, закутими в кайданах.