Понеділок, 31 жовтня 2011, 00:35
Тернопільщина завжди славилася своїми земляками. Так, громадсько-політичні діячі Ярослав Стецько та Іван Гавдида, полковник УПА Омельян Польовий, науковець Іван Пулюй, співачка Соломія Крушельницька, літератори брати Лепкі, медик Іван Горбачевський, художники Олена Кульчицька та Іван Марчук, композитор Василь Барвінський, відомі далеко за межами не лише Тернопілля чи України, а й закородном. На жаль, сьогодні так сталося, що Тернопільська земля не зростила людей, які б були достояниками керувати своїми земляками.
У часи СРСР була звичною практикою, коли в нашу область керувати присилали осіб з інших регіонаів, зазвичай зі сходу. Як бачимо – часи повертаються. Спершу близько трьох років Тернопільщиною керував представник Закарпаття Юрія Чижмарь, згодом кілька місяців Ярослав Сухий, котрий майже 20 років не мав жодного відношення до області, хоча й народився в наших краях. Сьогодні ж, як виконавчою так і представницькою гілками влади керують представники інших областей – головою Тернопільської облради є уродженець Запоріжжя з львівською припискою Олексій Кайда та головою Тернопільської ОДА хмельничанин Валентин Хоптян. Двоє останніх були не останніми людими в місцях звідкиля приїхали на Тернопілля, там зробилои непогану кар'єру і слава та хвала їм, що досягнули того рівня, ставши першими особами цілого регіону. Але справа в іншому, не вже тернополяни меншовартісні, неосвідчені чи бездарні, що як влада в Києві, так і ми на місцях шукаємо собі поводарів з інших регіонів. Можливо нам варто перестати бути провінцією, заявити на повен голос, що у нас є своя еліта, адже в нас навчальних закладів на душу населення, напевно, є більше, ніж по цілій Україні, що ми вже виросли зі коротких штанців та достойні того, щоб нами керував наш земляк.
Як бачимо, ця ситуація є не лише на верхній щаблях обалсної влади. Мода на гостьових поводарів перекинулася і на парітйні осередки найбільш рейтинговіших партій обалсті. Свого часу один з відомих тернопільський політиків, що представляє партію влади, при першій ліпшій нагоді називав зайдою керівника найвищого представницького органу області. Але як показала історія, політик був не далекоглядним. Так, спершу область очолив представник його політсили з іншої області, а потім це й ж політик передав булаву обласної організації гостю з Хмельничини, назвавши його найвпливовішою особою Тернопільщини. Що ж, якщо бути послідовним, то тепер і його варто назвати зайдою.
Але це квіточки. Якщо Партією регіонів на теренах області керують особи з сусідніх областей і цьому ніхто не дивується, адже вся регіонівська еліта представлена особами з Донеччини та Києві, то дивним виглядає ситуація в національно-демократичній партії «Свобода». За останній рік там змінилися керівники, як міської організації, так і обласної. І тут ситуація парадоксальна, знову, за схемою регіоналів, обласну організацію «Свободи» очолив не уродженець Тернопілля, а свій, який піднімав цю партію на Тернопіллі багато років тому залишився в стороні.
Щось схоже було й раніше. Коли в фаворі булла «Наша Укарїна», то її облорганізацією керувавав хмельничанини Олег Гуменюк, головою обласного виборчого штабу був львів'янин Олег Полянчич. І таких прикладів можна знайти чимало…
То ж чи подолають тернополяни свою другосортність? Адже в іншому випадку, і справді за відстуності тернопільської еліти чи потрібна наша область загалом. Можливо тому й піднімається постійно питання про ліквідацію Тернопіллі як адміністративно-територіальної одиниці. І в цій реформі, зважаючи, що за нас у верхах немає кому заступитися, Тернопільська область, напевно і справді стоїть однією з першою на розформування… Відверто кажучи, цього не хотілося б, але факти річ уперта…
Віталій Попович, "Номер один"