в річницю майдану

Четвер, 21 лютого 2019, 18:35

Ця історія «прихватизації» ласого шматка комунальної власності почалася тоді, коли під брендом «Наша Україна» тернополяни обрали мером міста колишнього банкіра, а згодом «курячого барона» - Романа Заставного. Як виявилося надалі - людини з низькими моральними принципами, але великими амбіціями, яка привласнила десятки тисяч квадратних метрів комунальної власності Тернополя.

В будь якій цивілізованій країні за такі оборудки «герой» нашої статті вже давно б сидів за гратами, але в нашій державі він всівся в крісло народного депутата України за списком «Народного фронту»

Напередодні чергової сесії Тернопільської міськради, яка має відбутися 22 лютого, і де продажні депутати вже остаточно мають «узаконити» крадіжку екс-мером колишнього ресторану-готелю «Україна», ТТ нагадає, як так сталося.

Та повернемося в ті часи, коли Заставного обрали міським головою Тернополя (тоді ще від Ющенківської «Нашої України»)

Так от, колишній банківський клерк, ставши мером, своїм рішенням № 941 передав найбільший (1205,2 кв.м.), центральний і найпопулярніший ресторан обласного центру під назвою «Ресторан «Україна», в десятирічну оренду товариству з обмеженою відповідальністю -«Україна» ресторан», в статутному капіталі якого на батька героя оповідання було записано 97%, або грошима - 4 452 300 грн.

Оскільки банкіри рахувати вміють, наш герой вважав, що 24 грн. за квадратний метр оренди готового, діючого бізнесу в історичному центрі міста (побудованого ще чи то поляками, чи то австро-угорцями), для скарбниці воно саме те.

Для того, щоб зрозуміти масштаб корупційної складової досить знати, що підприємство «Афіша», (про яке ми писали в статті Некомпетентність місцевих прокурорів чи вказівка Генерального прокурора України на догоду народного депутата з Тернопільщини?) і в якому на матір народного депутата України Заставного записано статутний капітал в сумі 6 000 000 грн., просто передає в оренду приміщення в центральній частині міста по 664 гривні за квадратний метр.

Думаємо, не потрібно пояснювати, що цей «батьківський» капітал (більше 10 000 000 грн., включаючи об'єкти на батька і матір) в декларації народного депутата просто не значаться.

Втім, декларація Романа Заставного не дає відповідь і на питання, звідки у його батька з'явилися 30 000 000 грн. для приватизації орендованого приміщення, за кожен квадратний метр якого, міський бюджет з 2010 року недоотримав по 600 грн. в місяць (якщо порівнювати з бізнесом матері).

Оскільки, в статті ми не ставимо завдання визначити весь збиток, заподіяний корупційними діями сьогодні народного депутата України від «Народного фронту», то кожен житель Тернополя сам може порахувати, у що місту обійшовся «ефективний менеджмент» обраного ним керівника, хоча б тільки по одному, окремо обраному нами об'єкту.

Отже, 600 недоотриманих гривень за кожен квадратний метр множимо на 1 200 таких метрів і отримуємо: якщо б міськими фінансами керувала людина фахова, а не ставленик Заставного, то кожен місяць до міського бюджету додатково надходило б 720 000 гривень в місяць або 8 640 000 гривень в рік.

За 10 років оренди до цієї суми потрібно додати ще один «0» і ... гіпотетично могло б вийти 86 млн. грн., Але повторимося, для цього потрібно було обрати мером НЕ Романа Заставного…

Так. А тепер питання риторичне - ну чому батькові в оренду приміщення ресторану «Україна» передав саме син, Роман Заставний, а не Марія Заставна, мати екс-мера?

У зв'язку з цим у нас навіть з'явилася крамольна думка – що, якби майбутній «слуга народу» до комунального майна тернополян ставився так само, як його мати до оформленої ним і на неї нерухомості, то Тернопіль міг би виглядати приблизно як Львів, де за оренду історичних будівель в центрі міста в казну отримують справедливу ціну.

Чому з безлічі «прихватизованих», сьогодні ми вибрали саме цей об'єкт?

Відповідь проста. Аналіз документів, які потрапили до редакції, дозволяє зробити висновок про те, що Роман Заставний, користуючись цього разу брендом «Народного фронту», в даний момент, так би мовити онлайн, в прямому ефірі краде чергові 6 000 000 грн.

Тут прямо як в серіалі «Домашній арешт» (хто не дивився, дуже радимо), в якому Семен Слєпаков наспівує пісню мера-корупціонера зі словами: «То там, то тут, і ось уже є мільйонів шість».

Або як нам пояснює напис на білбордах: «Народний фронт Діє». Можливо, спочатку в зміст гасла і вкладали щось інше, ніж просте злодійство, але як одного разу сказав перший президент незалежної України Кравчук: «Маємо, що маємо».

А далі хронологія "прихватизації" «України» Заставними:

4.10.2018 управління обліку та контролю використання комунального майна Тернопільської міської ради, підготувало проект рішення про приватизацію орендованого батьком народного депутата приміщення площею 1205,2 кв.м., шляхом його продажу на аукціоні.

14.11.2018 депутати запропонований ним законний шлях приватизації відкинули і в черговий раз зрадивши інтереси своїх виборців, (ймовірно не безоплатно) дружно вирішили продати найбільший в місті, розміщений в історичній будівлі (пам'ятка архітектури) ресторан без конкурсу, шляхом викупу орендарем, за 30 000 000 грн., тобто по 25 тис. грн. за квадратний метр, при ринковій вартості такого ніяк не менше 2 тис. доларів США.

Для прикладу, оформлене на матір народного депутата ПП «Афіша», в укладених договорах оренди оцінює квадратний метр в історичному центрі Тернополя в 68 000 грн., І нічого, здає.

23.01.2018 на сайті міськради з'явилося інформаційне повідомлення про покупку майна філії «Ресторан Україна», записина на батька Заставного Р.Й. - ТОВ «Україна» ресторан, за ціною 30 010 800. з ПДВ.

Хто не зрозумів, приписка (з ПДВ), зобов'язує держбюджету повернути родині народного депутата 20% від 30 млн., Тобто відшкодувати ту суму, яку міська рада повинна перерахувати до держбюджету від продажу ресторану (що рівносильно відмовою міста від 8 автобусів, які мерія мала закупити за кордоном, по вже затвердженій програмі).

Оскільки у нас з'явилися питання з приводу того, хто саме в даній ситуації повинен заплатити податок на додану вартість і з якої суми, а також, чому депутати ухилилися від продажу ресторану на аукціоні, ми звернулися за роз'ясненням до фахівця, і ось що ми почули :

1. Відповідно до ст.194 Податкового кодексу України, податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (а не віднімається від неї);

• тобто, при встановленні ціни виставленого на продаж ресторану в 30 000 000 грн. (яка явно занижена), податок на додану вартість повинен додаватися до ціни товару. Тому, ціна з ПДВ в тому числі, ніяк не може бути менше 36 млн. грн., з яких 30 млн., повинні надійти до міського бюджету (без подальших відрахувань) і 6 млн. до державного.

2. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», орендар отримує право на викуп орендованого майна, якщо виконав кожне з наступних умов:

• орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта, в розмірі не менше 25% його ринкової вартості;

• перед цим орендар повинен отримати письмову згоду орендодавця на здійснення цих невід'ємних поліпшень. При цьому така згода здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або місцевою радою;

• невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного рядок, з дати визначення ринкової вартості майна;

• здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невіддільних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності.

У разі якщо такі умови не виконані, місцева рада права на приватизацію об'єкта шляхом викупу орендарем, не має.

Нам відомо, що ці умови закону виконані не були. Нам відомо, що для того, щоб догодити народному депутату України Заставному, більшість депутатів Тернопільської міськради зрадили своїх виборців (по суті позбавили 8 закордонних автобусів для потреб тернополян).

Нам зрозуміло, що місцеві депутати (яких в приватній розмові Заставний називає «своїми шавками» за 100 $) «подарували» далеко і так не бідній родині нардепа, чергові корупційні 6 000 000 грн.

У той же час нам не зрозуміло, куди дивиться такий борець з корупцією як Генеральний прокурор України - Юрій Віталійович Луценко і його ставленики на місці.

Куди дивиться інший борець з корупцією - Міністр внутрішніх справ Аваков Арсен Борисович і його численні підлеглі.

Нам не зрозуміло, для чого Арсеній Петрович Яценюк утримує під крилом таких корупціонерів як Роман Заставний?

Нам не зрозуміло, чому ні САП, ні НАБУ, ні інші правоохоронні структури не цікавлять кримінальні провадження у ст. 366-1 і 368-2 КК України, в той час як навіть не спеціалісту зрозуміло, що «батьківські» гроші в сумі понад 40 000 000 грн., у сільських пенсіонерів не те щоб не могли з'явитися нізвідки, а взагалі, нізвідки з'явиться не могли .

Адже всім зрозуміло, що ці «батьківські» гроші належать народному депутату України від «Народного фронту» - Роману Заставному.

І чітко зрозуміло, що ці гроші в декларацію внесені не були і що їх походження, нічим іншим крім як один з елементів корупційної складової, Роман Заставний пояснити не зможе.

Але чому всі роблять вигляд, що нічого не відбувається? Чому нахабна крадіжка чергових 6 000 000 грн. на очах у Луценка Ю.В. і Авакова А.Б., з явним порушенням закону залишається безкарною?

Можливо тому, що вкрали «Україну»?. Так, в цей раз лише ресторан з такою назвою, ну а може наші борці з корупцією так звикли самі грабувати Україну, що на це слово вже і не реагують по іншому і воно у них асоціюється тільки зі словом - вкрасти? Хтозна, хтозна ...

Закликаємо правоохоронні органи, якщо такі ще є в нашій державі, вважати цю статтю офіційним зверненням.

P.S.

Редакція підтверджує, що вище наведена стаття підготовлена на підставі наявних достовірних документів, якими всі наведені в ній факти - підтверджені в повному обсязі.

Стаття написана на основі інформації з соцмережі, джерело якої ТУТ

Про інші оборудки Заставного, в результаті яких значна частина землі та комунальних приміщень Тернополя стала власністю родини екс-мера, ми писали в десятках статей. Зокрема з останніх: