Середа, 29 січня 2020, 13:05
29 січня Україна відзначає подвиг українського воїнства, студентства та козацтва під Крутами. Тоді невелика група українських патріотів зупинила набагато сильнішого ворога та дала шанс керівництву УНР врятувати молоду республіку. Про заповіт Героїв Крут прийдешнім поколінням розповів міський голова Тернополя Сергій Надал.
Чому це Перемога
Хтось називає бій під Крутами трагічною сторінкою історії України. Разом з тим, бій під Крутами дав підстави українській делегації у Брест-Литовську підписати договір з Німеччиною. Українська держава змогла боротися за право бути незалежною. Цей шанс Україні тоді дали націоналісти, котрі навіть у найгірших умовах вірили у свою перемогу. Попри страх, вони діяли, втілюючи на практиці те, що потім стало частиною декалогу українського націоналіста. “Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи”, - сказано у декалозі і учасники бою під Крутами не вагалися, а кинулися у вир боротьби.
На жаль, тоді Україна впала під ударами чисельних ворогів. Але приклад Героїв Крут через десятиліття дав приклад самопожертви воїнам Української повстанської армії. Сьогоднішні крутянці - воїни, котрі обороняли Донецький аеропорт, Дебальцево. Українські воїни і в минулому і в сучасному давали шанс політичному керівництву України знайти союзників і підтримку у боротьбі з агресором.
За що боролися
Безперечно, ми, нащадки, маємо собі ставити питання, за що гинули українські воїни минулого тоді, коли навколо було стільки зневіри. Більше ста років тому, у тилу загону патріотів під Крутами, у Києві та Ніжині, розгорнувся більшовицький путч. Комуністичні пропагандисти минулого діяли так само, як і сучасні. Вони перекручували факти. Очорнювали молоду українську державу. Переконували, що найважливіше — це хліб та видовища, а своя держава не потрібна.
Молодим хлопцям під Крутами потрібна була мужність і витримка, щоб не скласти зброю. Зберегти дисципліну і тримати фронт. Вони боронили свою українську державу. Вони боролися за майбутнє, в яке вірили. Вони розуміли, що без свободи українського народу здатного самостійно господарювати на своїй землі, не буде добробуту. А буде занепад і рабство. Вони стояли за національну Гідність і стали прикладом для наступних поколінь борців за Україну.
Тими ж почуттями керувалися і воїни сучасної України. Вони стоять і тримають фронт навіть тоді, коли чують розмови про “втому від війни”, про “мир за будь-яку ціну”, про потребу “скоротити витрати на армію”. Бо, як і Герої Крут, це патріоти, які розуміють — без української держави не буде добра українському народу.
Що треба пам’ятати
Щороку з наближенням відзначення річниці бою під Крутами у Тернополі проводиться акція, коли молодь перебуває у казематах колишнього ізолятора НКВС-МГБ-КДБ. Це символічний крок, щоб молоді люди могли глибше поринути у ті жахіття, які приніс тоталітарний радянський режим в Україну. Тут відчувається стогін сотень тисяч українців, що втратили життя, пережили тортури. І тут приходить розуміння важливості збереження демократії, самоврядності, свободи, власної держави.
День Героїв Крут це також постійне нагадування суспільству — за будь-яких умов потрібно підтримувати свою національну армію. Будувати свою національну державу, готову захищати свій народ.
Більше ста років тому заклики до “миру за будь-яку ціну” зруйнувала Українську державу. Сьогодні ми повинні запобігти такому руйнівному сценарію.
Історія дає нам уроки. Вчить цінувати своє право бути вільними. Коли комусь здається, що “тарифи”, “корупція”, “високі ціни” важливіші за загрозу втрати державності, хай згадає Героїв Крут, вояків УПА, Небесну сотню, героїв ДАПу, героїв Дебальцево і тисяч інших, хто жертвував здоров’ям і життям за мир. Хто діяв в умовах безвиході і не чекаючи підмоги, бо знав, що бореться за Україну.
Хай кожен, хто не розуміє різниці між своєю і чужою державою, відвідає музей політв’язнів та репресованих у Тернополі чи іншому місті. Тоді прийде розуміння, що від катувань, вбивств, безправ’я та рабства нас відділяє лише наша держава та наша армія. Всі інші проблеми українці подолають крок за кроком. А от втративши свободу — втратять можливість бути людиною і потраплять у темряву рабства, як це було в минулому.