Вівторок, 20 жовтня 2020, 10:51
В Тернополі є багато успішних жінок, які досягли вершин у своїх сферах діяльності. Фахові, творчі, талановиті, принципові, мужні та жіночі водночас.
Одна з таких, і без перебільшення, чи не найвідоміша, це керівник управління освіти та науки Тернопільської міської ради Ольга Петрівна Похиляк.
В освітній галузі працюють тисячі мешканців Тернополя: викладачі, вчителі, вихователі, технічні працівники тощо. А вони мають родини. Тому представляти Ольгу Петрівну більшості тернополян немає сенсу.
Та ми все ж вирішили порозмовляти з нею про маловідомі широкому загалу факти й події в її житті, які вже трохи призабулися, або ж раніше не були загальновідомі. І пані Похиляк, хоч і не дуже охоче, оскільки до уваги ЗМІ вона не те, щоб не звикла, просто почуває себе ніяково, коли доводиться розповідати про себе, а не про роботу. Та врешті люб’язно погодилася. За що їй вдячні.
Наша розмова відбулася в робочому кабінеті Ольги Похиляк в післяобідню пору. Та не дивлячись на це, секретар час від часу змушена була переривати нас, оскільки в приймальні постійно були відвідувачі, які чекали на прийом або ж хтось телефонував з термінових питань.
- Ольго Петрівно, наскільки знаю, ви ж, так би мовити, рекордсмен серед жінок міста, які тричі, повторюся тричі, були наділені довірою громади представляти і захищати інтереси громади як депутат в Тернопільській міській раді?
-Так? Не знаю, якось не замислювалася над цим питанням…
- Ну але це факт. І знаю, що довіру на окрузі вам висловлювали виборці щиро. Хоча вашими конкурентами за мандат були і потужні бізнесмени, «грошовиті мішки», і впливові керівники відомих підприємств?
- Що було то було. Що ж, я вдячна людям за їхню довіру. І вірю, що не дала їм приводу засумніватися у своєму виборі.
- Цього разу ви балотуєтеся у депутати від команди ВО «Свобода». Чому прийняли таке рішення?
- Знаєте, я вже 10 років працюю на посаді начальника управління освіти й науки ТМР. І всі 10 років поруч не тільки з головою міськради Сергієм Надалом, а й з іншими свободівцями, керівниками відділів, управлінь, депутатами. Я бачу результати нашої роботи. І я ними пишаюся. В нас є розуміння.
- Ви в команді Сергія Надала. Зрозуміло. Як зрозуміло і те, що освітянська галузь чи не найпроблемніша. Маю на увазі скандали в ЗМІ. Адже з поширенням соцмереж кожен чимось ображений може «розпалити» інформаційне вогнище з будь - чого. Як ви до цього ставитеся?
- Кожному своє, напевне. Стосовно Сергія Надала? Вже повірте мені – за 10 років співпраці я переконалася, що освіта для Сергія Віталійовича в пріоритеті. В нас є спільне розуміння того, що діти – це ж наше майбутнє. Як би пафосно це не звучало. А тому подивіться на наші школи, садочки. Вони розвиваються, стають кращими, безпечнішими, комфортнішими. І, це відомо всім, багато соціально важливих і потрібних проектів втілено за ці роки. Міська рада з депутатами виділяла й виділяє кошти на ремонти навчальних закладів, на модернізацію, енергоефективність, доплати педагогам. Ну, про це можна багато говорити…
- Тут я з Вами згідний. Але відійдемо від політики. Дозвольте запитати – у вас двоє дітей. Чим вони займаються?
- Вони вже не те, щоб діти, вони сформовані особистості, які самостійно досягли успіху в житті й займаються улюбленими справами. Хоча ви праві, для матері і в 10, 50 чи 70 років її дитина буде дитиною. Моя донька проживає в Німеччині вже багато років. Вона модельєр одягу, має свою справу. Син живе в Тернополі, успішний підприємець. Маю чудових внуків. Як мати – я тішуся, що мої діти самодостатні і можуть себе реалізувати в житті. Я щаслива матір в цьому плані…
- Знаю від Ваших колег, що Ви ніколи не відмовляєте людям, які мають скрутне матеріальне становище і приходять до Вас по допомогу?
- Це надто особисте. Просто в житті дійсно керуюся словами «Життя дається на добрі справи».
- А ще мені розповідали, ба більше того, віднайшов у газетах ще за 2015 рік її щиру подяку вам , що Ви безпосередньо опікуєтеся дівчинкою-сиротою вже багато років? І не тільки нею однією? Її звати Аня і вона тоді сама вирішила Вам висловити слова вдячності публічно.
- Ну (сміється – прим.ред), вона з дівчинки вже виросла в дорослу 30-річну жінку, яка знайшла свій шлях в житті. А як не допомогти, якщо тобі Господь дав такі можливості і нагоду. Але знову ж таки – це надто особисте і я б воліла на цю тему не говорити.
- Відомо також, що більше 20 років Ви підтримує та допомагає товариству сліпих «Біла тростина» й Асоціації багатодітних сімей міста.
- Так, це правда. З цими організаціями мене пов’язує давня дружба. Це люди, яким вкрай потрібна допомога, але подекуди вони про це і не скажуть. Тому і не залишаю їх поза увагою. Знаєте, чужої біди не буває.
- Гаразд, розумію Вас. Як розумію і те, що Ви зайняті, оскільки бачу скільки у вас відвідувачів у приймальні. Тож я Вам дякую за розмову і бажаю перемоги. На виборах в першу чергу, бо такі люди як Ви дійсно потрібні як депутати для тернополян.
- І вам дякую за толерантну розмову. Нехай всім нам щастить!
Розмовляв Віталій Гнатюк