Вівторок, 20 лютого 2024, 12:09
З моменту повномасштабного вторгнення рф Україна витрачає на армію та оборону майже всі надходження до бюджету всередині країни: від податків та дивідендів до внутрішніх запозичень.
У 2024 році в держбюджеті на оборону закладено 1692,6 трлн грн, велику частину з яких планувалось отримати від партнерів. Однак політичні суперечки в США блокують виділення допомоги Україні. Отже, є ризик, що уряду доведеться шукати додатковий ресурс не лише на фінансування армії, а й на покриття цивільних видатків.
Де можуть взяти гроші
Є кілька шляхів забезпечення додаткових внутрішніх надходжень у бюджет, тобто тих, які можна використати на оборону:
- перевиконати план доходів бюджету;
- збільшити внутрішні ринкові запозичення (наростити продаж ОВДП);
- «надрукувати» гроші;
- збільшити податкове навантаження (запровадити нові податки або підвищити чинні);
- вигадати нові незвичні джерела надходжень.
У 2024 році держбюджет має певний простір для перевиконання шляхом доходів за статтею «Власні надходження бюджетних установ», як у 2023 році, а також за сприяння девальвації гривні. Однак в кожному варіанті є свої нюанси.
Дещо менше можливостей існує в залученні додаткових ресурсів на внутрішньому борговому ринку. Тут економіка досягнула межі можливостей у кредитуванні держави.
Звісно, можна продати ОВДП Нацбанку (тобто «надрукувати» гривню), однак цей варіант навіть не обговорюється.
Шукаючи можливі джерела додаткових коштів, у владі вигадують доволі екзотичні ідеї. Одна з останніх – так зване економічне бронювання. Суть ідеї – дозволити компаніям бронювати від мобілізації своїх робітників за певну суму сплачених податків, пише https://psm7.com
Що буде з податками
Завдання підвищити в Україні податки стоїть давно, в тому числі й в межах поточної програми з МВФ. Відповідно до цих домовленостей, уряд має до кінця лютого розробити план підвищення доходів бюджету на 0,5% від ВВП.
«Зараз дійсно обговорюється можливість застосування військового збору з низки об’єктів оподаткування, які мають фіскальний потенціал», — підтвердив голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, не уточнивши, про які додаткові податки йде мова.
З джерел відомо, що у межах виконання програми МВФ уряд планує запровадити додаткове оподаткування у вигляді:
- 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів;
- 1,5% – від вартості дорогоцінних металів;
- 30% – від вартості ювелірних виробів;
- 10% – від вартості рухомого майна.
Також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.
Сумарно ці податкові заходи мають виконати пункт програми МВФ. Проблема лише в тому, що 0,5% від ВВП, на які можуть збільшитися доходи бюджету – це близько 40 млрд грн. Тобто додаткові податки, яких від України вимагає фонд, покриють десяту частину потреб держави в додатковому ресурсі для армії.
Аби зібрати решту необхідного внутрішнього ресурсу, потрібно робити набагато радикальніші податкові зміни. Зокрема – переглядати ставки основних податків: ПДВ та податку на доходи.
Для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%. При цьому необхідно врахувати «ефект Лаффера», тобто можливість того, що з підвищенням податкового навантаження чимало компаній підуть у тінь, а додатковий фіскальний ефект буде не таким великим, як очікувалося.