Вівторок, 17 вересня 2024, 11:24
Верховна Рада найближчим часом розгляне у другому читанні розгляне законопроект №11043 щодо удосконалення функцій Національного банку України з держрегулювання ринків фінансових послуг. Він передбачає, що банки повинні будуть розкривати інформацію про своїх клієнтів, якщо поліція надсилатиме відповідний запит.
Про це повідомляє "Судово-юридична газета".
Так, згідно з документом, банки повинні розкрити банківську таємницю органам Національної поліції України — у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону "Про платіжні послуги". До того ж статтю 31 закону "Про платіжні послуги" доповнять новою частиною сім, яка зобов'яже надавачів платіжних послуг надавати детальну інформацію про платіжні операції, якщо такі містять ознаки кримінального правопорушення.
Якщо законопроект ухвалять, то банк буде зобов'язаний протягом найкоротшого строку надати інформацію про:
- суму та валюту платіжної операції;
- дату проведення платіжної операції;
- тип платіжної операції;
- геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним застосунком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу — адресу каси (за наявності);
- ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним держреєстром підприємств та організацій України;
- повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
- унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
- найменування та код еквайра (за наявності);
- ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
- код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
- унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
"Незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення", — наголосили в Головному юридичному управлінні парламенту.
Натомість низка фахівці вважають, що це документ не враховує вимоги частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) і не відповідає критеріям якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції.
"Відтак, запровадження поширення "інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб", що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України", — вважають в Управлінні.