Субота, 29 березня 2025, 14:32
Минулого тижня Тернопільщина знову опинилася в центрі суспільного обурення через вибіркову «справедливість» правоохоронних органів. Поки незалежних журналістів і викривачів корупції переслідують за їхню діяльність, одіозний «активіст» Роман Довбенко спокійно займається своїми справами під негласною опікою поліції та прокуратури.
Цей випадок став черговим свідченням того, що силовики Тернопільщини діють не за законом, а за політичними чи корпоративними «наводками».
Щесняк відомий низкою резонансних розслідувань щодо корупційних схем у місцевій владі.
Попри підтримку колег, частина ЗМІ або замовчує інцидент, або намагається виправдати дії поліції та ТЦК, прикриваючись аргументами про «мобілізацію», - пише сайт "Громадський інформаційний портал"
Над законом: феномен «бучацького активіста»
На цьому тлі ще більш абсурдною виглядає історія з Романом Довбенком — скандальним «бучацьким активістом». Попри факти ухилення від мобілізації та відмову від проходження ВЛК, він не є у розшуку. Довбенко продовжує вільно пересуватися Тернопільщиною, знімаючи провокаційні відео за участі посадовців і чиновників. Більшість його «акцій» супроводжується присутністю поліції, яка фактично виступає не лише як охорона, а й як партнер у цих «викриттях».
Ще більш абсурдно виглядає той факт, що після неодноразових спроб дискредитації інших осіб, він продовжує уникати правового покарання.
Провалена “спецоперація” проти прокурора Сарахмана
Нещодавно Довбенко організував чергову замовну скандальну акцію — спробу скомпрометувати прокурора Андрія Сарахмана. Він отримав інформацію, викликав поліцію для фіксації нібито «п’янства» посадовця, однак медики засвідчили, що прокурор був тверезим. Попри це, Довбенко оперативно опублікував допис у соцмережах із припущеннями про «зв’язки прокурора на горі», використовуючи штучний інтелект для обробки контенту та маніпуляцій.
Аналіз скріншотів його допису у соцмережах, який він “розганяє” ботофермами чітко показує, що Роман Довбенко не просто спостерігав за затриманням прокурора Андрія Сарахмана, а фактично керував процесом:
Фіксував початок ситуації – першим почав запис, ще до активної фази подій.
Коментував кожен етап затримання – намагався юридично обґрунтувати дії поліції, створюючи ілюзію “об’єктивності”.
Вказував правоохоронцям, що робити – фактично координував їхні дії, спрямовував увагу на “правильні” деталі, підштовхував до потрібного сценарію.
Контролював доставку прокурора до медзакладу – відслідковував, щоб все йшло за його сценарієм.
Таким чином, Довбенко не просто виконував роль громадського контролера, а виглядав як людина, яка має вплив на силові структури і використовує їх для власних цілей.
Поліція Тернопільщини фактично супроводжує Довбенка під час його «акцій». У багатьох випадках наряди поліції з’являлися саме там, де активіст організовував провокації щодо представників влади та правоохоронців.
Так складається враження, що безглузда гонитва Довбенка за прокурорами та його примітивна дискредитаційна діяльність викликають у місцевих ЗМІ та силовиків більше інтересу, ніж викриття багатомільйонних схем, які оприлюднював Андрій Щесняк. Ба більше — у соцмережах Довбенка ніхто не кличе «на фронт» так завзято, як це масово роблять щодо журналіста Щесняка, який системно виводив на чисту воду місцеві еліти.
Виникає логічне питання до керівника поліції області полковника Зюбаненка: хто для поліції Тернопільщини Роман Довбенко? Чому правоохоронці захищають людину, яка системно порушує закон, але водночас виступає «суддею» для інших?
Чому журналіста Андрія Щесняка, відомого розслідуваннями багатомільйонних схем місцевих ділків Тернопільщини, було «прибрано» руками поліції та ТЦК, а до Романа Довбенка, який роками демонстративно порушує закон, питань не виникає взагалі? Чому силовики миттєво «нейтралізують» тих, хто говорить правду, але заплющують очі на провокаторів і «активістів» під своїм прикриттям?
Чи не настав час пану Зюбаненку надати тернополянам чесну відповідь: ким є Довбенко для правоохоронців — агентом впливу чи «корисним ідіотом» у тіньових схемах?
Поки журналістів переслідують і б’ють за правду, такі діячі, як Довбенко, залишаються поза будь-якою відповідальністю. Чи буде коли-небудь покладено край цій «тіньовій грі» й чи згадає пан Зюбаненко про свій прямий обов’язок — захищати закон, а не прикривати свавілля — питання риторичне.
Детальніше ТУТ
