Четвер, 19 січня 2012, 17:45
Колишній «грантоїд» в своєму блозі вирішив приміряти на себе роль політолога?
От чому так є, що коли людина стає ближчою до владної верхівки, або ж починає в тій же владі працювати, то одразу стає компетентною у всіх питаннях? Можна, звісно, зрозуміти, коли приміром, людина хоче донести свої думки чи ідеї ще до когось. Але в такому випадку їй потрібно йти в проповідники, політику чи в журналістику. Та й то, напевне, нав’язувати комусь своє бачення можна тільки тоді, коли ти в якійсь сфері діяльності досяг певних результатів.
Так от, до чого це ми? Є в Тернополі такий собі молодий чоловік Максим Черкашин. Наразі він працює, офіційно, головним спеціалістом відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Тернопільської міськради під керівництвом свободівки, студентки Катерини Калуш. Кажуть, що саме ця панянка, якій трохи більше двадцяти років і пан Черкашин є радниками міського голови Тернополя Сергія Надала???
Але, якщо мер Тернополя вважає, що такі його молоді радники йому потрібні, то це їхня справа.
Сам Максим Черкашин, звісно, хлопець розумний і перспективний, принаймні, так про нього говорять. Щоправда, його попередня трудова діяльність здебільшого пов’язана з різноманітними громадськими організаціями та благодійними фондами, які, і це не є таємницею, фінансуються здебільшого закордонними структурами та отримують фінансові гранти.
Але, напевне, сьогоднішня посада пана Черкашина не забирає в нього багато часу, оскільки він ще й веде, і доволі регулярно, власний блог на сайті "Провсе". В якому він не соромиться давати характеристики місцевим політикам (щоправда, при цьому чомусь робить все в завуальованій формі, не називаючи конкретних прізвищ).
От і останній його «публіцистичний шедевр» в декого, в тому числі й у нас, викликав нерозуміння.
Ми наведемо текст Максима Черкашина повністю, але в дужках дамо свої коментарі-припущення, оскільки в автора, скоріше за все, не вистачило сміливості називати людей персонально.
Про політиків – щенят, мурах та павуків: зоологія по-тернопільськи
Практично щодня доводиться спостерігати за поведінкою як місцевих, так і загальнодержавних політиків. Хочемо того чи ні, але ми стаємо свідками діяльності цих мужів і жваво її обговорюємо – хто був за кермом автівки, чи випустять з в’язниці, чи буде балотуватись?
Хоча політиків багато, але не всі вони однаково корисні. Вирішив для себе розділити їх на певні групи та описати їхню поведінку. Вийшли наступні види, які можна поділити на підвиди – Щенята, Мурахи та Павуки.
Щенята
Молоді політики, які ще не були при реальній владі. Основний вид їхньої діяльності – це самопіар за будь-якої нагоди. Вони голосно, часто і досить мило гавчать. Особливість їх полягає в тому, що вони говорять про комуналку, освіту, медицину, бюджет та на інші теми, хоча не мають ні профільної освіти, ні досвіду роботи у жодній з перелічених галузей. Крім того, вони використовують будь-яку тему, лишень щоб привернути до себе увагу – смерть відомих особистостей, встановлення непотрібних пам’ятників, висміювання чужих ідей та ін. Коли вони трішки підростають і їхній гавкіт може перерости в кусання – їх купують господарі. Тоді вони гавчать не хаотично, а цілеспрямовано. Про них вже знає громада й інші політики, точніше їхня кличка на слуху, і вони мають реальний шанс отримати посаду й перейти на інший рівень (тут, однозначно, пан Черкашин має на увазі і себе, а також, думаємо, таких осіб як депутат облради Степан Барна, свободівець Михайло Головко, голова обласної організації партії «Україна майбутнього» Ігор Яворський, фронтзмінівець Тарас Юрик та інших молодих політиків – прим. «ТТ»)
На цьому етапі політичної еволюції молоді політики здобувають досвід, зв’язки та перетворюють своє ім’я на бренд.
Мурахи
Мурахами я б назвав політиків, які при владі. Тобто обіймають певні посади або мають доступ до прийняття рішень, які призводять до розподілу ресурсів.
Вони працюють. Добре чи погано це вже залежить від мурашників (бренду, лідера, команди, власних знань, досвіду і амбіцій). Ми чуємо про них як на центральних, так на і регіональних ЗМІ. Вони будують, відкривають, презентують, дарують, проводять. Їх переводять, звільняють, відкривають проти них кримінальні справи або підвищують(тут чітко можна зрозуміти, що мова йде про сьогоднішніх очільників Тернопільської міськради, ОДА, облради тощо – прим. «ТТ»)
На цьому етапі вони здобувають ресурси – матеріальні і нематеріальні, зв’язки з такими ж мурахами. Вартість їхнього бренду дорожчає. Основне їхнє завдання – залишитьсь при владі.
Павуки
Павуки – це мурахи, яких відтіснили від влади. Ще вчора вони були все і вся – приймали рішення, їх показували по телебаченню, вони були рейтингові. Сьогодні ж їхній основний вид діяльності – плести. Плести інтриги, плітки, критикувати теперішню владу. Яскравий представник цього виду – заступник колишнього міського голови (от панові Гринчишину, екс-заступнику Романа Заставного, тут напевно «гикнулося» - прим. «ТТ»)
За будь-якої нагоди вони розповідають, які погані та неефективні чиновники. Так і хочеться запитати: “Більше року тому, коли Ви займали таку високу посаду, будучи чиновником, щось було по-іншому”?
Павуки мають вибіркову пам’ять – вони забувають недоліки своєї роботи та добре пам’ятають власні перемоги. А ще в них загострюються приступи мудрості. Вони радять, як потрібно робити правильно, хоча не пояснюють, чому вони самі так не робили (те, що це «каміння» в бік колишніх керівників Тернополя, напевне, всім зрозуміло – прим. «ТТ»)
На цьому етапі павуки роблять все, щоб не зникнути з медіа-ефіру та повернутись до влади – знову стати мурахами.
І наприкінці свого «аналітичного есе», Максим Черкашин про всяк випадок зазначає: "Даною заміткою не хотів нікого образити чи принизити. Це лише власні роздуми, щоб краще зрозуміти, що відбувається і чого очікувати від політики та політиків".
P.S. А взагалі варто відзначити, що сьогодні в Тернопільській міській раді багато чиновників, які мають потяг до творчої діяльності. Окрім героя цієї публікації, активного блогера, а по сумісництву чиновника Максима Черкашина, культурним напрямком в Тернополі керує відомий бард, поет і письменник, який нещодавно проанонсував завершення чергової книги, Олександр Смик.
Та й не слід забувати, що й сам наш міський голова Сергій Надал є «письменником», який в часі передвиборчої кампанії 2010 року презентував тернополянам книгу, яку кожен бажаючий може і сьогодні купити в магазинах…
На фото: головний спеціаліст відділу зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Тернопільської міськради Максим Черкашин
Худобиськи які
Коментарі
Галина 20.01.2012 15:19
"...у вас и так рейтинг совсем мизерный". 27 комент-ів (це тільки станом на зараз!) по-вашому мізерний рейтинг?? Бред ви мелете, Галино!! лише щоб друга свого Максима відмазати. перекажіть краще,щоб дійсно сміливішим був - не с*яв імена назвати. а то з "заступником колишнього міського голови" М. Черкашин явно облажався :)
Стрічка RSS коментарів цього запису