Нове на сайті:
Єгері 68 бригади знищують «тернопільськими» FPV дронами ворожу спецтехніку Бійці 55 батальйону: Дрони від тернопільської міської ради знищують окупантів Два роки бореться з онкологією: молодий військовий з Тернополя Дмитро Линва потребує допомоги У 4 закладах Тернопільщини можна отримати безоплатну медичну допомогу при інфаркті Як врятувати кошенят в Тернополі, де немає жодного притулку для тварин Відомий журналіст про зневагу до Тернопільщини зі сторони Києва 22 дрони-розвідники передали від Тернополя на передову для окремої механізованої бригади сухопутних військ - Сергій Надал Волонтери «Допомоги армії від Тернополя» доправили передачі на фронт нашим захисникам» - Сергій Надал Сергій Надал повіз на фронт вантажний бус для тернопільських артиллеристів У 7 закладах Тернопільщини можна отримати медичну допомогу при пологах Надал поїхав у зону бойових дій та повіз дрони для захисників В Тернопільському ДСНС на одного інспектора-хабарника стало більше Через бажання мати ставок в заказнику тернополянин має проблеми В Тернополі справу ще одного "перевізника" передали до суду Захисники з Тернополя, які повертаються з фронту з пораненнями, отримують 10000 грн на реабілітацію - Сергій Надал

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

Вадим Павленко, простий хлопець з Тернополя, зміг за короткий проміжок часу власними силами завоювати своє місце під сонцем в одному з найбільших мегаполісів Росії.

Каскадер — одна з тих професій, про яку мріє чи не кожен хлопчак. Робити складні трюки, від яких не можливо відірвати очей… Що може бути більш захоплюючим? Саме це й вдалося Вадимові Павленку втілити у реальність. Усього за дев’ять місяців молодий чоловік встиг знятися у 12 бойовиках. Його девіз: «Від життя можна отримати все, потрібно лише твердо визначити для себе, що саме ти від нього хочеш. І, звичайно ж, у напрямку до своєї мрії робити вперті й наполегливі кроки».

І хоча Вадим закінчив всього дев’ять класів загальноосвітньої школи, він — майстер спорту по кікбоксингу, п’ять років займався гімнастикою. І у нього за плечима вже чимало досягнень та випробувань. Коли хлопцеві було лише 17 років, він їздив на гастролі з чешським цирком у Білорусі, а пізніше його чекала небезпечна місія миротворця в Іраку. 

До завдань підходив творчо

У Санкт-Петербург Вадим приїхав до дівчини, з якою познайомився в Інтернеті. На перших порах відпочивав, ходив на екскурсії. Але потім вирішив шукати роботу, бо не звик бути на чиємусь утриманні. Влаштувався охоронцем у розважальний заклад. І якось одна з тамтешніх танцівниць розповіла, що їй пощастило знятися у справжньому кіно. Вона й підказала, що для цього потрібно. Прийшовши додому, Вадим знайшов у всесвітній мережі  інформацію про те, де проводять відбір людей для масових й епізодичних зйомок.

«Зареєструвався, пройшов відбірковий кастинг, — розповідає він. — І надійшла відповідь, що підхожу».

Спочатку взяли у «масовку». За таку роль платять не багато, але це відмінний шанс для того, аби серед багатьох людей режисер зміг помітити справді талановиту особистість з багатим творчим потенціалом. Так і сталося — вже наступного разу Вадимові довірили епізодичну роль у бойовику «Икорний барон» (фільму про інспекторів рибохорони, які ведуть боротьбу з браконьєрами). Вадим ідеально підійшов для образу агента ФСБ, який має право на вбивство. Відіграв тоді три знімальних дні й за кожен отримав по 2000російських рублів. Але зупинятися на досягнутому молодий чоловік навіть не думав.

Згодом Вадимові запропонували роль старшини-інвернарника у фільмі «Последний бой», в основі якого полягають події Другої світової війни.

«Коли я запитав, що повинен робити, мені відповіли щось на зразок: «Просто стій, просто будь у кадрі», — пригадує тернополянин. — Але я не міг собі уявити, що буду «тупо» стояти, тож до поставленого завдання вирішив підійти максимально творчо. Швиденько за п’ять хвилин змоделював відповідну сцену: якщо я інвентарник, то, значить, візьму в руки олівець і рахуватиму інвентар».

Через пару місяців Вадим зрозумів, що подібні ролі його вже не цікавлять. Хотілося професійно рости, спробувати себе у чомусь іншому. Звернув увагу на те, як на знімальних майданчиках хлопці виконують каскадерські трюки, запитав, що для цього потрібно. Виявилося, не так вже й багато — відмінна фізична форма і навики бойових мистецтв.

«Мені порадили звернутися до Олександра Уварова — професійного постановника трюків, організатора «Профсоюзу каскадерів», — продовжує далі Вадим. — Я надіслав йому свої дані і він запросив мене на співбесіду. А потім вже на практиці дав можливість проявити себе на масштабному тренуванні для каскадерів та навчанні окремої військової частини одночасно. Так і мене й прийняли у «лави» каскадерів».

 «Каскадер на знімальному майданчику  — цар і бог!»

«Кожен трюк ми відпрацьовуємо у спортзалі, вчимо кожен рух, як вірш напам’ять, щоб потім на знімальному майданчику безпомилково й чітко відтворити все з першого разу, — зазначає каскадер з Тернополя. — Однак просто володіти бойовими мистецтвами зовсім не достатньо. Органічно відтворити перед камерою бійку, «красиво» впасти, правдоподібно перевернутися, зробити напівсальто, імітувати смерть, випасти з мотоцикла під час його руху…Все це потрібно зробити максимально по-справжньому, так, щоб глядач «повірив».

Каскадери справді роблять із неможливого можливе. Найскладніші трюки — впасти з багатоповерхівки та горіти у вогні. Останній виконують у захисних — вогнетривких костюмах та користуються спеціальними мазями, які затримують вологу. Ми не знімаємо по декілька дублів, адже обладнання та спец ефекти — речі досить дорогі. Якщо каскадер не здатний виконати цю умову, йому відразу ж знайдуть заміну. Кожен з нас володіє окремими, індивідуальними вміннями. Відтак прийнято ділитися ними один з одним, щоб таким чином вдосконалюватися, професійно рости. Так, моя спеціалізація — єдиноборство, акробатика. Окрім того, я учасник бойових дій».

Своїми знаннями та навиками інколи каскадери діляться ще й зі звичайними акторами. Тож і прийнято тепер вважати, що каскадер на знімальному майданчику — цар і бог! Хоча раніше він був «у тіні», лише дублював акторів і виконував замість них складні завдання.

Оплачують у Санкт-Петербурзі каскадерські трюки за «казковими» для Тернополя цінами — 1500 гривень за знімальний день. А за найважчий — горіння — каскадери отримують від 700-800 євро і більше.

Вадимові вже випадала нагода грати з багатьма знаменитостями, серед яких Андрій Панін, Сергій Селін, Евгеній Седіхін та інші. Переважно йому доводиться грати негативних персонажів, що ще більше ускладнює роботу. У фільмі “Тренер” тернополянину дісталася роль бандита у «банді Джека», у “Ржавчині“  Вадим був полицейським. В бойовику ”Чужой район“ дублював акторів (які грали бандитів) та знову ж таки грав роль поліцейского. У фільмі “Туман 2“ йому довірили роль диверсанта, в “Литейному“ — «мажора», в бойовику “Честь“ роль гопника, у фільмі “Отрыв“ — роль зека. У стрічці «Военная разведка» (про фінську війнй)  роль фінского вартового, у серіалі” Морские дьяволы” роль бандита і роль німця у бойовику “Военная разведка”. Зовсім скоро, у березні, Вадима Павленка чекають нові зйомки, нові проекти. Забігаючи на перед, один з фільмів за участю нашого земляка буде зніматися у Криму.

«Зйомки проходять дуже важко, як фізично, так і психологічно, — стверджує Вадим. — Трапляється, що тривають вони по кілька днів і на сон вдається «викроїти» всього дві-три години. Буває, що додому їдеш в одязі у якому був на зйомках, бо просто немає сил передягнутися, зняти з себе форму солдата Другої світової війни, заплямовану кров’ю, у дирках та медалях… Але, як би там не було, я дуже задоволений своєю роботою, бо ще з дитинства мріяв про неї!»

Анастасія Щаслива, «Погляд»     

На фото: поруч з тернополянином Вадимом Павленко російські актори Андрій Паніним, Сергій Селін, Євгеній Ситдихін

                  

                  

 

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.