Середа, 22 лютого 2012, 13:48
І тріщини в партійному моноліті почалися саме з Тернополя…
Днями на електронні скриньки тернопільських інтернет-видань надійшов лист, зміст якого вказує на одне: в колись монолітній та авторитарній партії «Свобода» назріває скандал. Про розкол ще рано говорити, але перший прояв публічного невдоволення діями окремих свободівців спонукав нас написати своє бачення цієї проблеми. Ми протягом цілого часу, відколи ВО «Свобода» має абсолютну владу в Тернополі, аналізували їхні дії, тому зараз подаємо своє узагальнене розуміння того, що відбувається.
Отже, про те, що свободівців можна умовно поділити на 2 категорії відомо вже всім. Одні-це ідейні партійці, які досі вірять в те, що їхня партія захищає українців. Саме їхні представники на початку сесії міської ради продовжують вигукувати традиційне українське привітання «Слава Україні!» (чого давно вже не чути на сесіях обласної ради), саме вони їздять по районах та спілкуються з виборцями, саме вони присутні на шпальтах газет, порушуючи давно заїжджені теми національного спрямування. Але є інша категорія партійців, які розуміють, що захист українців повинен початися з них особисто та їхньої сім’ї. Тому все для цього роблять – будують великі маєтки, скуповують дорогі авто, набивають кишені відкатами та «пожертвами». Саме вони розуміють, що ВО «Свобода» такий самий комерційний бренд, як і будь-який інший, і тому дивіденди від його популярності треба отримувати вже. Бо доля політичних партій в Україні доволі нестійка і завтра про «Свободу» забудуть так само, як і про РУХ, НДП, СДПУ(о), чи будь-яку іншу партію, яка була при владі як в масштабах держави, так і в окремо взятих містах чи областях.
І от небажання ідейних миритися з тим, що з ними не діляться, вихлюпнулося назовні. Одна з сторін (за задумом авторів листа – прихильники ідеологічного крила) в своєму публічному листі натякнула на те, що Олексій Кайда (голова обласної ради та обласної організації ВО «Свобода») втрачає свій вплив на ситуацію, тому свою підлеглу депутатку міської ради Ірину Бурду він вже не бачить головою фракції. Його пропозиція полягає в тому, що протиснути на цю посаду «вірного слугу» Ігоря Дулебу, який зараз очолює апарат обласної ради та теж є депутатом міськради.
Проте, за нашими даними, цей лист написаний виключно для однієї людини: лідера партії Олега Тягнибока. Такий висновок ми робимо з того, що:
- Був прямий натяк, що розмістити його на сайті можна і на платній основі (автори назвали це «вашими умовами»);
- Будь-який скандал (а особливо пов'язаний з розколами та, як наслідок, поширенням внутрішньої інформації) особливо невигідний саме перед виборами, які ми очікуємо восени, а «Свобода» досі балансує на межі прохідності, яку завбачливі регіонали підняли до 5%.
Таким чином, автори листа розраховували на одне: лідер партії повинен в кращих свободівських традиціях гримнути кулаком по столу та припинити будь-які прояви партійного сепаратизму. Вигідно це, в першу чергу, партійцям з бізнес-крила, яскравим представником якого є міський голова Тернополя Сергій Надал. Саме він є фактичним головою фракції, а Ірина Бурда слугувала публічною ширмою, яка не впливала на процеси і вже не задовольняла вимоги свого партійного боса О.Кайди бути «смотрящою» над депутатами міської ради. Але штики О.Кайди таки присутні в міській раді і вони довели це на останній сесії 16 лютого, коли окремі господарські питання вперше не голосувалися з першого разу. Тоді міський голова, традиційно червоніючи та набираючи люті, ставив питання на повторне голосування, даючи зрозуміти, що воно таки має пройти. Так само втратив довіру пана Кайди і одіозний заступник міського голова В.Камінський, який також був «смотрящим», але вже за діями виконавчого комітету. Зараз, як подейкують в свободівському середовищі,Володя «сидить на касі» і обслуговує відомого в 90-х Женю Стєпанова, від чого О.Кайді ні холодно ні тепло. До речі, вплив на партію з боку яскравих представників буремних 90-х є і на Львівщині. Там взагалі більшість справ вирішуються за посередництвом криміналітету, який і там і в нас став частиною патріотичної влади. Зрештою, колишній податківець, а нині мер обласного центру С.Надал займався практично таким самим, але від імені держави, тому йому співпраця з «хлопцями у малинових піджаках»є близькою по своїй суті.
Особливо О.Кайду дратує той факт, що він не лише нічого не отримує від виграшу «Свободи» на виборах у Тернополі, але завдяки хитрому мерові (податкова служба дається взнаки) втрачає свій вплив на лідера. Неофіційно кажуть, що торби з подарунками пану Тягнибоку з Тернополя возять чи не щомісяця. Саме цим лідер партії і дорікає О.Кайді, мовляв, ти при владі в області вже понад 2 роки, але більше користі саме від Сергія, який не обділяє мене увагою, ще і на вибори помагає. Непрямим підтвердженням цього є той факт, що квіти до пам’ятника Я.Стецька О.Тягнибок ніс разом з С.Надалом, хоча О.Кайда є головою партійної обласної організації та керівником вищого рівня.
Кому це вигідно?
На нашу думку, Сергій Надал як мер міста грає свою гру. За допомогою технологів, які будь-яку партію чи кандидата бачать тільки як спосіб заробити побільше грошей, він розробляє наступну схему.
По-перше, втертися в довіру до лідера партії О.Тягнибока (зроблено практично на 100%). Це дійсно було завдання №1, оскільки пан Надал належить до свободівців, які опинилися в партії напередодні дочасних обласних виборів. Натомість О.Кайда є вірним партійцем практично від початку заснування ВО «Свобода». Саме Кайда пропонував кандидатуру Сергія Надала на посаду мера міста. Але, як то кажуть, учні переросли своїх вчителів.
По-друге, спонукати О.Тягнибока балотуватися на майбутніх парламентських виборах по округу, куди буде входити місто Тернопіль. Офіційно аргументи наступні: передвиборче гасло, що перемоги почнуться з Тернополя, це базовий округ, бо є повна влада, є підтримка людей тощо. Неофіційно все набагато складніше. Таким кроком мер Надал вбиває одразу двох зайців. Якщо Тягнибок дослухається, то, звичайно, має шанси перемогти. Якщо не завдяки повній підтримці, то з використанням адмінресурсу шанси перетинають межу в 50%. Це розв’яже Надалу руки. Він отримає безпосередній вихід на лідера та відсутність будь-якого контролю. Бо Тягнибоку в Парламенті буде не до Тернополя, а по-друге, він буде зобов’язаний меру за перемогу на виборах. Інша вигода – це пониження позиції О.Кайди, якого раніше теж вважали кандидатом в нардепи від ВО «Свобода» по Тернополю. Звичайно, що О.Кайда проти лідера не піде і тому має задовільнитися своїм місцем в партійному списку та надіятися, що «Свобода» таки подолає прохідний бар’єр. В іншому випадку на політичнійкар’єріОлексію Петровичу можна поставити хрест. Йому, щоб втриматися на плаву,треба працювати, як то кажуть, на два фронти: проти сильних кандидатів з інших партій і проти С.Надала з його компанією, яка фінансово стає все потужнішою.
Але є одне «але». Закон про вибори прийнятий з порушеннями рішення Конституційного суду, тому в нього пропонуватимуть зміни (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/02/8/6958317/). Це означатиме, що Олег Тягнибок буде змушений вибирати: або виграшний округ для себе або очолити партійний список. Якщо він вибере округ, то Сергій Надал – у виграші (див.вище). Якщо лідер вибере список (що більш імовірно), то при ослабленому О.Кайді округ виявиться практично вільним. І мер С.Надал знову у виграші, адже свободівський округ на Західній Україні це велика імовірність попадання до Парламенту, навіть за умови, що рейтинг цієї політичної сили в Тернополі невпинно падає. Більше того – меншою ціною, де різницю собі у кишеню покладуть так звані «технологи».
Перша ластівка, як завжди, не забарилася. Цю схему люди Надала почали розробляти ще рік тому і запропонували округ регіоналу Віктору Шемчуку. Тому самому, який придивлявся до Тернополя під час водомоторного чемпіонату, де він був організатором. Той самий, який як і будь-який політик-«парашутист» після виборів забуде про СВОю БОгом ДАну землю. Але поки що регіонал вагається, навіть незважаючи на те, що із згаданим вищепаном Стєпановим він реалізовує спільний бізнес-проект.
Якщо припустити, що така схема має право на життя, то постійні випади С.Надала проти колишнього мера Р.Заставного так само лягають у цей пасьянс. Надалу, щоб «продати» округ не вигідні сильні кандидати. Якщо О.Кайду він послаблює по партійній лінії, то проти Р.Заставного грає в публічній площині. Цим самим він підігрує і центральній владі, натякаючи, що по Тернополю сміливо може йти самовисуванець, який буде погоджений Партією регіонів. Наприклад, той самий В.Шемчук. Саме цим можна пояснити, що ініціативи політичної партії «Фронт змін» в міській раді (йдеться про відзначення 70-ліття з часу створення УПА та про заборону закриття навчальних закладів) не лише не підтримані, але сприйняті міським головою відверто вороже. Сергій Надал цинічно ігнорує підписаний О.Кайдою меморандум про співпрацю між опозиційними кандидатами, грубо показуючи цим самим Кайді його місце.
Зрозуміло, що ціна питання всієї такої схеми це декілька мільйонів доларів (від 1,5 до 5). Це та сума, яка потрібна для участі у виборах по мажоритарному окрузі. Але якщо округ відповідно підготують, то кандидат буде платити вже за стовідсоткове потрапляння у Парламент, як то кажуть, за принципом «все включено». Тому будь-які прояви партійного сепаратизму будуть придушуватися жорстко і швидко. Причина цьому одна: О.Тягнибоку така схема також вигідна. Від С.Надала значно більше користі, ніж від О.Кайди, адже Олексій Петрович просто не має в активі такої школи інтриганства, як податкова…
P.S. У середу міський голова Тернополя Сергій Надал на одному з анонімних місцевих сайтів спростував чутки, що замість пані Бурди фракцією у міськраді керуватиме Ігор Дулеба. І звично звинуватив опонентів, які, з його слів, зацікавлені у поширені такої інформації.
Худобиськи які
Коментарі
Надал чітких лідер фракції і міської свободи. доказав свій авторитет вчинками!
Пізно здогадася хлопче! Народних грошей які повинні були йти на розвиток західних регіонів немає, а лайна свобода по собі купище лишила. Оце тобі наука як вестися на бандерівські гасла, які абсолютно не передбачають жодних реформ. І це є підтвердженням того, що в майбутньому мусить виникнути потужна партійна сила, що без паразитування на історії України, буде пропонувати рецепти виходу країни з цієї помийної економічної ями, що залишилась після таких псевдопатротів.
Стрічка RSS коментарів цього запису