Понеділок, 27 лютого 2012, 14:44
У відвертій бесіді із Архієпископом Тернопільським і Бучацьким Нестором, яка стосувалася багатьох граней життя нашого міста, ми поцікавилися про стан духовності в Тернополі.
- Суспільство духовно деградує, – зауважив духівник, – і цьому сприяє багато чинників. Ми часто дивимося на Захід, на Америку, та, чомусь, переймаємо здебільшого все погане від них, те, з чим там вже триває боротьба. У Західній Європі Церква вже втрачає свою функцію спасіння душ, адже перейнялася більше справами миротворчими, певними соціальними проектами. Можна сказати, що там замість того, щоб возвеличувати людину до Бога, навпаки, – Його намагаються «принизити» до людей. У нас в Україні це ще не на такому рівні, Церква не втратила своєї величі, однак є тенденція до таких змін. В цьому немає заслуги українського народу, який швидко адаптується до всього. Приміром, в Америці «наші» швидко стають «американцями». Якщо брати до уваги ту хвилю еміграції, яка відбувалася після війни – то ці люди більш духовні, вони бережуть традиції, передають їх наступним поколінням. А ті, які виїхали в дев’яностих – вже стали «американцями»: навіть нарікають, що священик проводить службу кожного тижня, а не раз в місяць, як раніше.
Україна завжди була духовною християнською державою, однак зараз у нас з’явилося дуже багато релігійних течій, які збивають із правильного шляху християн, як от «Свідки Єгови» наприклад. Мені відомо, що є вже в Тернополі адепти «Посольства Божого». Якщо ж повернутися до «секти» на співочому полі – то, звісно ж, багато дров там наламано, боротьбу з ними треба було починати років п’ять – сім тому. Однак добре, що їх перебороли. Батькам, які побоюються, щоб їхні діти не потрапили у тенета подібних сект можу порадити лише одне: змалечку водити дітей до церкви. Адже діти спочатку слухають, а потім вже й починають дивитися. Тобто є період, коли батьки лише щось розповідають – і цього достатньо, однак згодом діти починають дивитися, чи роблять батьки те, чого навчають дітей, і як саме роблять. Тобто мало сказати дитині, що потрібно молитися, потрібно самому це робити.
Оскільки Архієпископ часто спілкується з парафіянами, ми поцікавилися, який гріх є найпоширенішим серед тернополян.
- Люди часто ділять гріхи на «великі» і «маленькі», вважаючи, що «маленькі» – можна робити, а до «великих» відносять лише вбивство чи крадіжку.
Насправді ж основним гріхом тернополян можна вважати відсутність любові. Як часто в нас кажуть: «в сусіда горе, а українець радіє». Дуже часто люди дбають лише про власне самозадоволення, самозабезпечення, самовозвишеність… Якби ж більше дбали і про інших людей – проблем стало б менше. Як сказано в Діяннях святих апостолів: «Чини з іншими так, як би хотів, щоб чинили з тобою».
Оля Терещук, «Погляд»