Вівторок, 28 лютого 2012, 16:13
У Почаєві молдавани та росіяни викупляють усе доступне житло
«Погляд» неодноразово повідомляв про події, які розгортаються довкола Свято-Успенської Почаївської Лаври. Архієпископ Тернопільський і Бучацький Нестор (УПЦ КП) прокоментував ситуацію, яка склалася.
«Сам предстоятель УПЦ Московського Патріархату митрополит Володимир ще не дав конкретного коментаря щодо ситуації з ПочаївськоюЛаврою. Чи він цю законотворчу ініціативу схвалює – ми не знаємо. А отже не можемо говорити, що цього прагне саме Київська митрополія УПЦ, а не Московська Патріархія без відома Києва.
Я вважаю, що якби в Україні була єдина Церква – подібних проблем би не виникало і передача храмів та монастирів цій єдиній Церкві було б цілком правильним кроком. Однак подібними конфліктами лише поглиблюють міжконфесійне протистояння. Як на мене, то таким способом хтось може просто відвертати увагу громадськості від важливіших справ.
Цілком зрозуміле бажання архієпископа Володимира, намісника Лаври, та почаївських монахів стати незалежними від держави і стати власниками територій храмів та келій. Однак, коли все перейде у їхню власність, виникає питання, як вони будуть це все утримувати без допомоги з боку держави.
Передача Почаївської Лаври Московському патріархату – це пряме бажання Москви, особливо в світлі того, що Московський патріархат хоче, щоб держава надала Церкві статус юридичної особи. Якщо це реалізується, то комплекс Почаївської лаври перейде у власність закордонної Церкви. Ми втратимо не лише храми , але, передусім, велику культурну , духовну спадщину. Почаївська братія виконує прямі вказівки Москви, а Київська митрополія для них – другорядна. Можливо така позиція Почаєва зумовлена ще й тим, що настоятель монастиря може бути неукраїнцем за національністю, однак не стверджую цього. Навіть поширювалися чутки, що Московський патріархат надав ставропігію Почаївській лаврі (ставропігія – автономна православна церковна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові). Однак, на офіційному рівні про це нічого не відомо. Таким чином просто розвідується громадська думка: якщо люди не бунтуватимуть – значить впроваджуватимуть.
Можу зауважити, що люди вже відчувають утиски з боку Московського патріархату. Приміром, мені відомо, що молдавани викупляють усе доступне житло у Почаєві, і «підтягують» туди свої родини. Можливо, це робиться для того, щоб кількісно переважати над місцевими жителями в разі необхідності певних рішень».
Щоб з’ясувати, чи дійсно є тотальне заселення молдаван, ми звернулися до жителя Почаєва, пана Олега. « Це почалося не минулого року, а значно давніше – років п’ять тому. Перебираються у Почаїв та у оточуючі села не лише молдавани, але й росіяни, жителі Придністров’я. Особливо багато їх заселялося до кризи, десь до 2011 року. Також побільшало тут переселенців із Східної України. Неодноразово я ставав свідком того, як у банку Почаєва російськомовні люди отримують солідні суми грошовими переводами із Донецька (понад сто тисяч гривень). То ж ситуація дійсно неординарна. Однак, наскільки мені відомо, вони сюди їдуть для того, аби врятуватися у разі «кінця світу». За їхніми переконаннями, коли настане «кінець світу», то сам Почаїв та поселення в радіусі кількох кілометрів від нього не постраждає. Саме тому посилено скуповують тут нерухомість».
Ми намагалися з’ясувати, звідки родом сам намісник Свято-Успенської Почаївської Лаври Володимир (Віорел Лазарович Мороз). В даних про нього на офіційному сайті Свято-Успенської Почаївської Лаври вказано, що народився він в селі Молодія Глибоцького району Чернівецької області в селянській родині. Тобто на території України. Однак пан Олег каже, що за національною ознакою він може бути і не українцем (про це часто міркують жителі містечка) адже у цьому регіоні (Чернівецькій області) проживають представники багатьох народностей.
Оля Терещук