Нове на сайті:
СБУ викрила і продемонструвала ще одне"обличчя колаборціонізму" (фото) На Тернопільщині експерт погорів на хабарі Розпочинаємо тиждень з передачі 30 дронів FPV SAG 7/IX на фронт - Сергій Надал Ще 3 нових розвідувальних дрони передаємо на фронт - Сергій Надал У Тернополі СБУ повідомила про підозру черговій колаборантці Прокуратура на Тернопільщині повертає землі громадам вартістю понад 6,7 млн грн На Тернопіллі поліцейська привласнювала наркотичні засоби І знову прихильниця "руського міра" з Почаєва Засудженому за хабар чиновнику з Тернополя дали 5,5 років «Людина року-2023» на Тернопіллі… Вирубав дерева і заплатив за це На Тернопільщині викрито черговий канал переправлення через кордон чоловіків Землі заказника "Товтровий степ" намагаються повернути державі На Тернопільщині вже й за екскурсію по Дністрі вимагали хабар За матеріалами СБУ судитимуть проросійського бойовика, який грабував мирних жителів Херсонщини

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

«Той, хто знає іншу культуру добре, знає свою ще краще», — впевнений Олег Соколовський з Тернополя. Його зацікавленням, захопленням стали матеріальні та духовні цінності індіанців. Все почалося ще в дитинстві. Якось, відпочиваючи в Євпаторії, батько запропонував йому подивитися в місцевому кінотеатрі стрічку «Вірна Рука — друг індіанців». На хлопця картина справила велике враження, захотілося більше дізнатися про ці племена. Радянський кінопрокат у ті роки активно демонстрував фільми про «червоношкірих». Олег переглядав їх охоче. Але літератури (і художньої, і документальної) про індіанців у колишньому Союзі видавали мало. У Польщі цим переймалися більше. Тож вивчив польську мову, аби більше почерпнути знань про цю культуру.

З роками стала кількісно зростати його «індіанська» книгозбірня та фільмотека. Нині лише радянських кінострічок, виробництва колишньої НДР, голлівудських має майже 300. Захопився й колекціонуванням речей індіанської культури. Понад двісті точних копій таких раритетів Олег Соколовський уже зібрав. З цікавістю оглядаю їх. Ось люлька з рогу оленя племені команчі, ніж для скубіння шкіри з кості лося, чохол для лука та стріл, який носили шайєнці. А це — бойова палиця лісових індіанців XVIII ст., таку саму зброю, але з трьома ножами використовувало й плем’я кайова. Знаємо, що індіанські племена кочові, тож вони усвідомлювали: чим менше матимуть у користуванні речей, тим будуть мобільнішими. Пан Олег показує томагавк-люльку — «три в одному», яким індіанець міг не лише воювати, а й рубати дрова і навіть з нього курити.

— У фільмах часто показують, як у бою кидаються томагавками. Вигадка, — твердить пан Олег. — Це зброя для ближнього бою, тож якщо її кинути, сам залишишся беззахисним. Або ще часто з екрана звучить поняття «червоношкірі», напевно, через те, що індіанці любили для прикрашання використовувати різні фарби, а червоний колір вважали священним, насправді шкіра  у них світло-коричнева.

Індіанця не уявляємо без пір’я на голові. Якщо він не заслужив чіпляти те чи те перо, але все-таки так вчинив, то міг навіть позбутися життя. Самого Олега Соколовського більше захоплює «лікувальна система шаманів». Каже, що індіанські жерці лікували людину на рівні аури, яка є випромінюванням певних частот. Якщо хтось захворів, отже в нього на якомусь рівні в тій чи тій частині тіла ця частота зазнала порушень. Шаман визначав це, брав спеціальне калатало та за його допомогою й тембру голосу підбирав потрібну частоту, закриваючи у такий спосіб «прогалину». Колекціонер має, зокрема, калатала для лікування нежитю та викликання дощу. Полікувати свій нежить сам так і не зміг. Зате твердить, що після калатання вдалося  дочекатися дощу. 

Чи використовує якісь індіанські речі у власному побуті? Часто стрес знімає за допомогою лука та стріл. Бере їх на дачу, адже поруч — ліс, визначає мішень і стріляє, забуваючи про всі неприємності.

Рідня до Олегового захоплення індіанською культурою ставиться по-різному. Друзі, буваючи за кордоном, прагнуть привезти в дарунок  якийсь презент з цієї тематики. Тішиться, скажімо, що друг нещодавно повернувся з Англії й подарував йому куртку, на спині якої вишитий великий портрет індіанця. Дуже приємний сюрприз зробила Олегові Соколовському Алла — дружина нині покійного волонтера Корпусу миру Джона Звожека, який придбав для Тернополя скульптурну роботу відомого американського митця Стюарта Джонсона «Випадкова зустріч» (вартістю 100 тис. доларів), а відтак заповів розвіяти свій прах над Тернопільським ставом (до речі, цю останню волю виконали). Ще за життя Джон Звожек привіз у місто над Серетом картину індіанського автора. Її збирач раритетів індіанців давно хотів мати у власній колекції. Мрія збулася. Пані Алла вручила йому цей твір прямо на відкритті виставки, яку він наприкінці лютого вперше зорганізував для своїх краян. До речі, подивитися експозицію прийшло чимало тернополян і гостей міста. Цей факт засвідчує, що індіаністика захопила, мабуть, не лише Олега Соколовського, пише про багаторічного чиновника управління ЖКГ Тернополя «Урядовий курєр»

 

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Погода, Новости, загрузка...

Карта сайту

Нас відвідали

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу.