Неділя, 25 березня 2012, 13:45
Перед новим 2012 роком, 20 грудня, в Тернополі сталася жахлива подія – черепно-мозкову травму отримав депутат Тернопільської міської ради із фракції ВО «Свобода» Олег Напора. На щастя, зараз пан Олег вдома, його здоровя поступово відновлюється. Але неезважаючи на те, що з тих пір пройшло три місяці, однак безпосередніх виконавців і замовників того злочину і досі не знайдено. Редактор газети “Номер один” Віталій Попович поговорив з Олегом Напорою на цю тему
– Одразу начальник тернопільські міліції А. Матрифайло озвучив чотири версії подій, які того вечора могли з вами відбутися. Перша з яких – злочин могли вчинити з хуліганських спонукань.
– Версія – не витримує критики. За 30 секунд чи одну хвилину пограбувати людину досить складно. З огляду на те, що це прохідне місце і був час пік (дітей батьки забирали з садочка і чимало люду йде з роботи на автовокзал), у це дуже важко повірити. Грабунок я виключаю, адже ні гаманець з грішми, ні телефони зловмисники не забрали. Очевидно, не такий вони мали намір.
– Друга версія – злочин міг бути пов’язаний із підприємницькою діяльністю.
– В бізнесі ніколи не мав і не маю конфліктів. Навпаки, мене завжди просили залагоджувати конфліктні ситуації. Тому говорити, що я міг би мати конфлікт у бізнесі, було б не правильно.
– Третя версія – потерпілий міг отримати тілесні ушкодження із власної необережності.
– Мені важко зрозуміти, чим керувався головний міліціянт обласного центру, коли говорив подібні речі. Виходить, мені потрібно було розігнатися, зігнути голову, вдаритися об один бордюр, встати, вдаритися в інший бік, потім задерти голову і впасти третій раз. Це смішно. Можливо, правоохоронці не мали наміру відкривати кримінальну справу і тому шукали зачіпок, як ось та, мовляв, є запах – значить він був п’яний. Хоча те, що я практично алкоголю не вживаю, але етиловим спиртом промивав рани, нікого, очевидно, не цікавило.
– Виходить, події того вечора пов’язані з вашою діяльністю як депутата і голови комунальної комісії…
– Не відкидаю цього. Депутатська діяльність пов’язана з постійними конфліктами, адже задовольнити бажання всіх неможливо. Скільки людей – стільки думок. Скажімо, в комісії по деяких питаннях важко було знайти консенсус. Але мені складно це назвати конфліктами, це скоріше конструктивні суперечки.
– За місяць-два до випадку з вашим побиттям чи були якісь спірні питання, скажімо, на тій же депутатській комісії, які стосувалися великого бізнесу чи великих грошей?
– У тому то й справа, що таких питань не було. Окрім того, більшість питань розглядаються колегіально і від думки одного депутата, нехай навіть голови комісії, залежить дуже мало. Не буду сперечатися, завжди є бізнесові і небізнесові структури, які хочуть щось «відірвати» в міської громади. Зрозуміло, фракція ВО «Свобода» та комісія, яку я очолюю, намагаються не допускати таких речей, відповідно комусь це може не подобатись, але вибрати одного депутата з 60-ти і вказати, що це він у всьому винен – безглуздо. Хоча зараз «дикий» час, і буває, що дехто з глузду з’їжджає, вважаючи, що розв’язати його проблему можна, давши комусь по голові.
– А чи не могли спровокувати ті події результати конкурсної комісії з оренди комунального майна. Зокрема, щодо колишнього магазину «Янтар» у центрі міста? Мовляв, ти мав комусь підіграти, щоб він переміг, а цього не сталося…
– Це повна нісенітниця. Щодо магазину «Янтар», то мені як рядовому члену конкурсної комісії абсолютно немає значення, хто з орендарів там буде, аби більшу ціну поставити. Так само порахували й інші члени комісії, в тому числі і голова В. Камінський, який є членом виконкому. Інше питання, що згодом переможцем конкурсу на виконкомі визнали інший суб’єкт господарювання, але у виконком я не входжу, тому винити мене в тому не варто. Конфлікт може бути, коли депутат робить звернення, запити, коли він чітко формує свою позицію. У даному випадку я навіть не встиг вивчити проблему і сформувати свою позицію.
– Як одна з версій, яка ходила коридорами влади, було те, що оскільки заступник мера В. Камінський був неодноразово помічений, м’яко кажучи, в кількох неприємних ситуаціях, відповідно деякі партійці піднімали питання його заміни і пропонувалася саме кандидатура Олега Напори…
– Проміняти місце заступника директора великої корпорації з непоганою зарплатою і хорошим кар’єрним ростом заради роботи в муніципальній структурі наміру не мав. Я член партії «Свобода», і якби в мене було бажання працювати в міській раді, то про це я б озвучував до виборів. Натомість я вирішив, що більше користі з мене буде, коли працюватиму в депутатському корпусі та як член комісії з використання комунального майна.
– Чи є якісь обнадійливі повідомлення від міліції, що зловмисників вдасться знайти?
– Важко щось говорити з цього приводу. Я більше чую про цю справу від мешканців, ніж від правоохоронців. Це мій округ, я там виріс, багато знайомих і друзів там мешкає, і мені прикро й образливо чути, коли хтось із мешканців телефонує і каже, що, мовляв, приходив хлопчина з міліції і запитував, чи нічого не бачили з подій того вечора, роблячи при цьому висновки, що я був п’яний і впав сам. Люди самі мене знають, тому і їм дивно про таке чути, до того ж я молодий та не обділений здоров’ям, тому не маю такої звички падати. Але Бог їм суддя…
Худобиськи які