Неділя, 08 квітня 2012, 14:06
До прийдешнього святкування Дня пам’яті Чорнобильської катастрофи чорнобильці нічого доброго не чекають. Та й чого чекати від влади, котра минулого року у 25-ті роковини від дня жахливої трагедії почала справжнє цькування людей, які собою захистили не тільки Україну та колишній Союз, а весь світ від невидимого смертельного лиха.
«Уряд випустив монету із зображенням бобра, бо ця тварина має цінне хутро, а про нас забула, бо який зиск від нас? – гірко зазначив голова «Союзу Чорнобиль України» у Тернополі Володимир Хомик. – Влада вибиває землю у нас із-під ніг, щоб потім зарити нас у ту ж землю».
А зекономленими на чорнобильцях грішми розплатилась у січні-лютому 2012 року з Росією за газ. Більше того, влада керується цинічним гаслом «Нема людини – немає проблеми» і просто припинила помічати цих змучених недугами та хворобами вчорашніх героїв.
Тим часом сьогодні на Тернопільщині проживає 928 інвалідів-чорнобильців, з них суто в обласному центрі – понад 300 осіб. Крім того, у місті проживає 1 тисяча 268 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та 352 дитини. Минулого року пішло з життя майже 80 чоловік. Їм було в середньому 50 років.
Замість того, щоб справді вивчити їх проблеми, почали ретельно перевіряти, чи насправді був у Чорнобилі.
«Знайшли одну шахрайку, яка живе у Львові, але колись незаконно прописалась у Чорткові, і з цього зробили проблему. Загалом же по Україні виявили 102 випадки. Хоча ця перевірка була незаконною. Законно перевірити статус можна тільки по постанові Кабінету Міністрів. Натомість просто згори надійшов наказ тотально перевірити всі обласні організації», – пояснює заступник голови міської організації «Союз Чорнобиль України» Олександр Деркач.
Минулого тижня чорнобильці Тернополя зібрались на свої позачергові збори. Зібрались, щоб хоч між собою поділитись наболілим, адже влада їх не чує. «Чому губернатор нас ніколи до себе не запросить? Перед нами просто виставили стіну! – нарікали люди. –
Це вперше за керування губернатора Хоптяна, що ми не спілкуємось із начальником державного управління праці. Коли була Софія Погоріла, у нас день починався з розмови по телефону: які проблеми, що турбує, а нинішню пані Богдану ми тільки по телебаченню й бачимо», – їдко відмітила одна із присутніх. – Заступниками з гуманітарних питань були Анатолій Вихрущ, Федір Шевчук, ми їх знали і могли звернутись. А як поводиться нинішній заступник пан Гоч? По-перше, до нього на прийом потрапити неможливо, по-друге, він про наші проблеми знає нуль. Це такий стиль роботи. Вони не хочуть чути про проблеми. Вони вирішили під вибори кинути якусь кісточку пенсіонерам. Це при тому, що в Україні менше, ніж на Тернопільщині, чорнобильців-інвалідів живе тільки у Закарпатській області».
«Нещодавно головне управління Пенсійного фонду надало таку інформацію, – зачитав на зборах Олександр Деркач. – «В області проживає 904 пенсіонери, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та учасники ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії.
Середній розмір пенсії інвалідам-чорнобильцям по групах інвалідності (ліквідатори та потерпіли): І група – 1521, 35 грн.; ІІ групи – 1478,16 грн.; ІІІ групи – 1154,49 грн.».
Парадокс у тому, що той, хто пропрацював на станції 4 роки, згідно з новою постановою уряду, отримує менше ніж той, хто 1 день пробув на станції у 1986 році. Евакуаторам, хто в перший день потрапив у зону, не залежно від групи інвалідності, призначили 900 грн.
Середня пенсія 1 групи (це лежача людина) становить 1 тис. 521 грн. «Це уряд покращив нам становище», – гірко посміхнувся молодий чоловік із сивою чуприною, тяжко спираючись на паличку.
Виходячи з останньої постанови кабміну, хто менше перебував у забрудненій зоні, тому і призначено більшу пенсію. Наприклад, у 1986 році чоловік працював на проммайданчику (тобто безпосередньо неподалік від реактора), у нього задокументовано у довідках багато виїздів на роботу до реактора. Однак зараз він отримує менше, ніж той, хто доїхав до станції, висипав бетон і вернувся. Цей працював на зараженій землі, а інший з кабіни не вилазив, розповів один із присутніх.
Або людина працювала на харчоблоку станції, каже інший. Сьогодні він отримує більшу пенсію ніж той, хто ходив і збирав граніт. Оце соціальна справедливість у дії.
11 чоловік в області виграло, а всі решта програли. Більше того, ця постанова не тільки двері – ворота для корупції відкрили, вважає інша виступаюча.
«Ми не йдемо лікуватись, якщо нема грошей. Хоча у Тернополі є три аптеки (біля «Обнови», на вул. Коновальця і у лікарні №3 – автор), де ліки чорнобильцям повинні видавати безкоштовно. Щомісяця кожній аптеці перераховується півтори тисячі гривень на медикаменти. Але скільки людей на ці кошти можна пролікувати? Тобто які ліки можна придбати на 4 тис. 500 грн. загалом?» – продовжує Володимир Ізидорович.
Згадували і за путівки на оздоровлення, точніше – їхню відсутність.
Відтак чорнобильці вирішили: 26 квітня, у 26-ті роковини Чорнобильської катастрофи, обійтись без влади. У цей день провести мітинг-реквієм за своїми побратимами. Проте потрібно владі нагадати, що чорнобильці насправді доведені до межі.
«Коли саме, 26-го числа чи за день перед тим, але напевне вийдемо пікетувати «білий» дім і приведемо з собою рідних, друзів і навіть сусідів – усіх, хто знає і співчуває нашим проблемам», – вирішили побратими гіркої зірки полинь – чорнобильці, пише “Номер один”
Худобиськи які