Субота, 14 квітня 2012, 13:39
Після перевтілення він стане максимально схожим на… самого себе, але у ХVІ столітті. Косметологічні процедури не торкнуться самої будівлі, натомість навколо неї буде чимало нового, а значить – добре забутого старого. Завдяки реконструкції замок планують витягти з окопів, відновити вали, в’їзні ворота. Така перспектива довгострокова, однак реальна, переконують у мерії. Зараз місто готує подання у відповідні міністерства й очікує на державну підтримку, від якої і залежать терміни виконання проекту.
«Витягти» замок з «окопів» коштує понад 1 млн. грн.
Оскільки Тернопільський замок є пам’яткою архітектури ХVІ ст., реконструкцією такого об’єкта можуть займатися тільки спеціалізовані підприємства. У Тернополі відповідних ліцензованих фахівців не знайшлося, тому місту довелося звертатися за допомогою до львів’ян. Саме їхня фірма готувала проект реконструкції нашого замку.
– Дуже багато часу втрачено на переписку з різними структурами, але іншого способу немає, адже це пам’ятка архітектури і вона потребує особливих умов до проектних робіт. Навколо замку заплановано відновити в’їзну браму та вали – символічний насип, завдання якого відтворити атмосферу споруди. За задумом проектантів, буде відновлено фундамент, який зараз практично повністю засипаний землею. В результаті він стане видимим. Наше завдання – понизити ґрунтовий рівень, аби оглядався фасад замку. Така процедура тягне за собою певні видатки, – розповідає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.
Нагадаємо, кілька років тому у рамках реконструкції замку навколо будівлі встановлено бруківку. Під час проведення робіт її знімуть. Потім розпочнеться вивіз ґрунту. До речі, саме ця процедура становить у кошторисі найбільше видатків. Мова йде не про витрати на роботу спеціальної техніки чи якихось новітніх технологій, а про оплату людинодня роботи. Майже третина суми, зазначеної у кошторисі, становить витрати на пониження рівня ґрунту. У мерії стверджують, що запропонований львів’янами проект є не остаточним. Міська рада обміняється думки з іншими проектантами та спілкою архітекторів Тернопільської області і прийме єдине оптимальне рішення. Леонід Бицюра не приховує, що у нього також є деякі застереження та очікування від даного проекту.
– Особисто для мене важливо відновити в’їзну браму, аби вона мала не тільки символічне значення, а й функціональне використання. Є багато світлин ХVІ ст., які чітко демонструють усі деталі цього елементу огорожі. Цікаво було б «оживити» цей об’єкт, оскільки він, безсумнівно, стане родзинкою міста, - зазначив пан Леонід.
У ході реконструкції зовнішній вигляд замку не зміниться, запевняє Леонід Бицюра. Логічно, адже два роки тому «обличчя» будівлі тільки відновили. До того ж, на це витрачено немаленьку суму. Щоправда, дискусії щодо архітектурного рішення тривають і досі.
– Скажімо, мені особисто жовтий колір замку не подобається, але таким було рішення групи експертів-архітекторів, і воно погоджене з іншими структурами. Також є чимало зауважень щодо форми вікон та матеріалу, з якого вони виготовлені. Форма та доцільність встановлення саме таких вікон також мають відповідне погодження, – каже Леонід Бицюра.
Очевидно, таким чином проектанти мали на меті максимально наблизити вигляд замку до часів його молодості.
Мерія наклала вето на комерційні проекти у замку
Замок – це одна з двох історичних будівель, яка має відношення до дати заснування нашого міста та герба. Однією з них є Надставна церква, іншою – замок. Однак частина гостей міста навіть не знають, що у Тернополі є замок. Виходить, він не працює як культурно-мистецький об’єкт. Сьогодні це фактично спортивна споруда. З’ясувалось, що після реконструкції перед Тернополем відкриється багато нових можливостей. Зокрема, у замок буде перенесено палац урочистих подій (РАГС).
– Сьогодні установа знаходиться у приміщеннях «Ощадбанку». Рано чи пізно її таки попросять звіди виселитись, адже дане приміщення приватизоване і процедура виселення орендарів уже розпочалась. Звичайно, мерія до РАГСу, як до державної структури, має мінімальне відношення, але хотілося б, щоб такі урочисті і знакові події в житті тернополян відбувалися у відповідній атмосфері. Тому кращого місця для церемонії годі й шукати. Таким чином буде вирішено дві проблеми: впорядкування замку та розташування РАГСу, - зауважив заступник мера. – Більше того, держава готова виділити фінансування його на облаштування.
Міська рада зацікавлена в тому, щоб замок був задіяний як центральний об’єкт Тернополя. Тому тут планують розмістити музей нашого міста.
– У нас вже є частина експозицій, які використовуються у музеях, школах. Частина навіть є у приміщеннях міської ради. Ми хочемо зібрати ці експозиції та відкрити музей Тернополя. Інший напрямок використання – це відкриття картинної галереї. Ми плануємо перенести картинну галерею у замок, адже його приміщення дозволяють використовувати об’єкт як виставковий зал, - поділився планами міськради Леонід Бицюра.
Також у замку заплановано проводити зустрічі, громадські обговорення, громадські та мистецькі зустрічі, конференції, семінари тощо. За словами заступника мера, фонтану, який знаходиться по сусідству з замком. Щодо пам’ятників з лелеками такої впевненості немає: однак частина архітекторів бачать проект із збереженням пам’ятника, а інша - ні. А об’єктам, які знаходяться у замку, обіцяють знайти достойну нову домівку.
Сьогодні у замку знаходяться лише школа греко-римської боротьби та козацька світлиця. Протягом року ми шукали приміщення для облаштування борцівсього залу. Зараз розглядається кілька варіантів, які дозволять оцінити, у скільки він обійдеться місту. Наприклад, у Палаці спорту, де було заплановано розмістити борцівський зал, він не поміщається. Для облаштування лише спортивного залу у даному приміщенні потрібно близько 4 млн. грн. Інша проблема – у жодному з залів Тернополя не можна провести міжнародних змагань, оскільки в них поміщається максимум два килими, а за вимогами федерації потрібно три.
На даний момент місто не розглядає можливості ведення у приміщенні замку будь-якої комерційної діяльності, каже Леонід Бицюра. У мерії визнають, що реконструкція споруди має довгострокову перспективу. Провести її за кошти міського бюджету не реально. Єдиний вихід – державне фінансування. Наразі міська рада готує подання на різні міністерства.
– Замок – пам’ятка не тільки місцевого, а й державного значення, тому в нас є всі передумови для того, щоб об’єкт було включено у проекти реконструкції на рівні держави. Дуже мало коштів спрямовується державою на відновлення та утримання пам’яток архітектури. Шкода, що при перебуванні на міністерських посадах саме вихідців з Тернопільщини та Львівщини фінансування на архітектурні об’єкти звелися взагалі, – каже Леонід Бицюра.
Разом з тим, частину коштів мерія планує зібрати серед тернополян. Після завершення збору коштів на пам’ятник Незалежності буде підніматися питання про збір коштів на реконструкцію замку та залучення меценатів…
Зоряна Гарасимів, “Номер один”