Вівторок, 17 квітня 2012, 18:14
Наші вітання Олегу Удичу і всім пластунам краю.
Нарешті зявилася нагода написати про тернополянина, якого недруги сайту "Тернопільський тиждень" вперто «записують» у співвласника, чи, точніше, в співтворця нашого порталу. Мусимо визнати з цього приводу, що ми були б і раді, щоб так було, оскільки вважаємо пана Олега патріотом Тернополя, креативним журналістом і просто творчою людиною. Але, на жаль, для ТТ, він не є нашим навіть просто автором в силу своєї зайнятості. Але достатньо «славити» пана Удича, а краще надамо слово нашим колегам з сайту «Погляд», які розповіли про колишнього керівника Тернопільської міськради речі, не вельми відомі широкому загалу.
18-21 квітня, в рамках святкування 100-ліття Пласту в Україні, у Тернополі пройдуть Дні Першої Пластової Присяги.
З такої ювілейної нагоди «Погляд» цікавився у пластунів «старої закалки», чи пам’ятають вони, як святкували день народження організації раніше, чим запам’яталося їм їхнє заприсяження, яким був Пласт колись і чи сильно змінився тепер.
Олег Удич є пластуном з 1990 року.
- Перший станичний табір Тернополя називався «Лисоня» і відбувася на хуторі Базниківка (Бережанщина) в 1991 році. На свято Покрови того ж року, на горі Лисоня, вперше декілька тернопільських пластунів склали пластову присягу. Ось таке щастя мав змогу мати і я – був одним із перших у Тернополі заприсяжених.
Колишній прес-секретар міської ради Олег Удич пригадує, що все відбувалося вночі, учасникам створили певну атмосферу, все було дуже урочисто, провели спеціальний пластовий ритуал з присяганням на державному прапорі. Якихось емоцій, пов’язаних з переживанням чи страхом у нього не було, оскільки пластовий церемоніал манив своєю загадковістю, бо відрізнявся від всього іншого мирського життя.
Олег зізнався, що багатьох деталей присягання уже добре не пам’ятає.
- Минуло дуже багато років. Часи дуже сильно змінилися, багато людей відійшло з того часу, кожного разу голова наповнюється новими емоціями…
Довідка «Погляду»
Пластова присяга - це добровільна, зазвичай прилюдна і урочиста заява, якою пластун зобов’язується безумовно та невідклично дотримуватися Пластового Закону та Трьох Головних Обов`язків, працювати на користь Пласту та українського суспільства, а також не зробити якогось злого діла, хоч би які труднощі чи небезпеки довелося б поборювати. Автором тексту скаутської присяги є британець Роберт Бейден-Поуел. В Пласті сучасний текст Присяги запровадили наприкінці 1940 років. Текст присяги: “Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу”.
До слова, про героя цієї публікації ТТ писав ще рік тому в статті Олег Удич: "Тернополяни обрали "інший ресторан...”