Понеділок, 25 червня 2012, 13:11
25 тис. жителів Чорткова залишаться без якісної питної води
Майже два місяці чортківський водоканал працює без дозволу на спецводокористування. Ситуація пов’язала у собі одразу дві проблеми. По-перше, вкрай незадовільним як з технологічної, так і з санітарно-епідеміологічної точки зору є процес відбору і подачі питної води до помешкань жителів Чорткова, закладів громадського харчування, шкіл, лікарень і т.п. Єдиний метод очисткиводи, який застосовується при її подачі з річки Серет до квартир чортківчан, – механічний. По –друге, той же примітивний метод застосовується і до стічних вод, через що у Серет нижче Чорткова скидаються практично неочищені відходи життєдіяльності людей. А оскільки обидва фактори є взаємопов’язаними, то у сукупності і призвели до вкрай напруженої ситуації як із водопостачанням, так і з водовідведенням. Звичайно, про відключення подачі жителям міста питної води не йдеться. Але ж чи та вода, що нині ллється із кранів чотківчан є у дійсності придатною до вживання? Відсутність сучасних каналізаційних очисних споруд довела місто до критичної межі. Розірвати замкнуте коло може їх невідкладне будівництво. Ціна питання – 30 млн. грн.
Місцевий водоканал два місяці працює без дозвільних документів
Питання неякісної очистки води у Чорткові назрівало протягом багатьох років. І ось воно дійшло свого апогею. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області задля дотримання вимог природоохоронного законодавства не вправі продовжувати місцевому водоканалу дозвіл на спецводокористування. Позиція природоохоронників цілком обґрунтована.
– Річ у тім, що місто Чортків є найбільшим забруднювачем поверхневих вод в Тернопільській області. Не можна сказати, що в інших районах немає таких проблем, але у Чорткові вона виражена найгостріше. Тут проводиться лише механічна очистка зворотніх вод. Її пропускають через решітки, тому виникає питання, чи це взагалі можна назвати очисткою. Щодобово у Чорткові в річку скидається 4,4 тис. кубів неочищених стічних вод. У результаті, в районі назріває стан надзвичайної ситуації. У свій час було розроблено проект реконструкції каналізаційних очисних споруд, але у плані реалізації проекту не зроблено жодного кроку. Раніше дане питання було лише екологічною проблемою. Зараз воно переросло у цивільно-правову. У зв’язку з тим, що при видачі у свій час дозволу на спецводокиристування і при його пролангації тернопільскі екологи щораз ставили жорсткі вимоги щодо усунення недоліків як при забезпеченні городян питною водою, так і стосовно усунення проблем пов’язаних з неналежною очисткою каналізаційних стічних вод, що скидаються у р. Серет. Однак тепер зрозуміло, що ці вимоги просто ігнорувалися і не виконувались.
В результаті з 28 квітня 2012 року чортківський водоканал працює без дозволу на спецводокористування. Це тягне за собою ланцюгову реакцію стосовнопо інших водокористувачів. На обліку в місті Чорткові знаходиться 32 водокористувачі. З них більша частина прив’язана до каналізаційної системи. Всі об’єкти, які мають водовідведення, також не можуть отримати дозволу на спецводокористування, – розповідає начальник управління Орест Сінгалевич.
Наразі держуправління шукає шляхи, аби діяти у правовому полі, однак далі так ситуація продовжуватися не може. На міжвідомчій комісії були затверджені жорсткі графіки заходів щодо покращення очистки води. Чортківський водоканал запропонував графік, який практично ні до чого не зобов’язує підприємство, констатує головний природоохоронник області. Він обмежується кількома пунктами на зразок реконструкції біологічних очисних споруд, каналізаційної мережі тощо. По-друге, запропонований графік повністю розходиться із затвердженим проектом норм гранично допустимих скидів, згідно з яким водоканал зобов’язується вирішити питання очистки до 2013 року.
– Я розумію, що проблема будівництва очисних споруд пов’язана з відсутністю коштів, але якщо з міського бюджету жодної гривні не витрачено на вдосконалення очистки, то навряд чи в держбюджеті нам вдасться отримати якісь кошти. Звичайно, воду у Чорткові ніхто перекривати не буде. Є закон про питну воду та водопостачання, яким гарантується подача населенню води. Навіть якщо дозвіл буде анульовано чи не продовжено, воду однаково потрібно подавати, але це тягне за собою відповідальність, у тому числі кримінальну. З іншого боку, жителі Чорткова і надалі отримуватимуть неякісну воду, що також може спричинити небезпечну ситуацію, – зазначає Орест Сінгалевич.
1 млн. грн. ліг у шафку керівника водоканалу
Міський голова Чорткова Михайло Вербіцький винних у ситуації пропонує шукати на верхах. Мовляв, вищі інстанції мали швидше заявити про цю проблему і не чекати, поки ситуація дійде до критичної межі.
– Міська рада тратить масу грошей на документацію, яка нікому не потрібна. Ми писали, де тільки можна. У мене документів цілий стос. Міська рада не може самостійно витягнути такий дороговартісний проект. У бюджеті немає грошей, щоб ложки асфальту в місті покласти, не те, що очисні споруди будувати. Усі знають, яка у місті ситуація з водою. Ми готові надати усі документи і зробити все, що від нас залежне. От, скажімо, виділить мерія 30 тис. грн. Що за цю суму можна зробити? Проект коштує десятки мільйонів. Реалізувати його не зможе ані місто, ані район чи область. Усі розуміють, що Чорткову, як жодному іншому місту в області, необхідна станція водоочистки і сучасні каналізаційні очисні споруди. Але хто її буде робити? Водоканал з року в рік готує технічну документацію, водночас технологія щоразу змінюється і документація стає застарілою. Для чого ми витрачаємо кошти на ці папери, якщо дальше папірців справа не доходить. Це біда не міського масштабу. Проблема має «затрубіти» на горі, тому потрібно вводити в місті надзвичайну ситуацію, звертатися до Кабміну, Міністерства регіонального розвитку, Міністерства економіки та інші органи влади, – заявляє Михайло Вербіцький.
Місцевий водоканал справді може похвалитися проектною документацією на будівництво водоочисних споруд. Остання з них підготовлена у 2005 році. Щоправда, зараз існують сумніви щодо її актуальності. Припускають, що проект потребує оновлення.
– Водоканал звертався зі звоює проблемою в усі профільні міністерства. Тільки цього року ми отримали відповіді з двох міністерств – екології та регіонального розвитку про те, що наше питання знаходиться на розгляді. Це питання для мене, як керівника водоканалу, найболючіше. Протягом восьми років екологічна інспекція накладає на підприємство штрафи. Десятки тисяч гривень стягнень лягають на водоканал, і ми нічого не можемо вдіяти, – пояснює керівник чортківського водоканалу Валерій Вівчар.
Остання проектна документації підготовлена з розрахунку цін 2008 року. Відповідно до нього вартість очисних споруд становить 15,6 млн. грн. Із врахуванням інфляції та росту цін цю вартість потрібно помножити на два. Наразі підприємство працюємо над здешевленням проекту. Втім навіть максимальна економія не зможе опустити вартість проекту до менше 12 млн. грн. Зекономити кошти підприємство планує у частині переведення монолітних бетонів об’єкта у пластик. Крім того, не виключено, що при здешевленні проекту не потрібно вносити зміни до проектної документації. Аби робити уточнення до проекту або переробляти його, знову потрібні кошти.
– На мою думку, не маючи перспектив, нам не потрібно переробляти документів, адже це гроші на вітер. Ми завжди маємо у готовності всі документи, тому що тримаємо дане питання на контролі. У мене в кабінеті знаходиться проект документації близько на мільйон гривень. І зробити уточнення до проекту – це ще 150 тис. грн., які ляжуть у мою шафу, – каже Валерій Вівчар.
Окрім державного фінансування, природоохоронники пропонують шукати кошти у бізнес-секторі, зокрема, у забудовників. Згідно з законодавством, при споруджені об’єкта забудовник у якості пайової участі може внести суму у розмірі кількох відсотків від вартості об’єкта на розвиток інфраструктури міста. Ці ж кошти можна спрямувати на потреби водоканалу, адже новобудови також буде під’єднано до централізованого водопостачання і водовідведення. Натомість Михайло Вербіцький запевняє, що така норма закону стала доступною тільки у березні 2012 року. В результаті міською радою Чорткова було визначено частку пайової участі на розвиток інфраструктури – 4,5%. Ці кошти надходитимуть виключно на міську раду.
Зважаючи на ситуацію, яка склалася, керівники Чортківщини різних рівні налаштовані рішуче. Першим кроком для вирішення проблеми стане зустріч з керівництвом області. У райцентрі сподіваються, що обласне керівництво стане посередником між містечком та столичною владою, а остання таки зглянеться на проблеми 25-тисячної громади. А тим часом жителям Чорткова варто запастися водою та терпінням.
Худобиськи які