П'ятниця, 22 квітня 2011, 19:18
З року в рiк люди прагнуть святкувати багатше i красивiше, тож традицiя Великодня обростає все новими i новими елементами та барвами.
Можна прийти до церкви навiть з однiєю маленькою пасочкою, але духовно пiдготовленим. Така людина бiльше отримає духовних благ, анiж та, яка прийде з переповненим кошиком рiзних страв, але не подбала про свою душу.
Кожен християнин iз нетерпiнням чекає великоднiх свят, ретельно i заздалегiдь готуючись до них: i про порядок у дворi подбає, й оселю до блиску виглянцує, i душу вiд грiхiв очистить. А про великоднiй кошик годi й казати, адже кожному хочеться його прикрасити якнайкраще.
З року в рiк люди прагнуть святкувати багатше i красивiше, тож традицiя Великодня обростає все новими i новими елементами та барвами. Та чи в цьому суть? Про особливостi Пасхи "Експресу" розповiдає отець Iгор Яцiв.
-- Якi продукти мають бути у великодньому кошику? Дехто кладе туди навiть спиртне...
-- Згiдно з требником, молитви читають на освячення агнця (тобто паски), м'ясних страв, а також яєць i молочних страв. Але немає молитов, наприклад, на освячення вина чи горiлки. Тому не рекомендував би класти цi напої до великоднього кошика.
Паска, як я вже сказав, символiзує у нас ягня, а яйце -- це приклад того, коли з неживого виникає щось живе. Подiбно як iз гробу, куди поклали мертве Iсусове тiло, Вiн виходить воскреслий. Тому яйце символiзує зародження нового життя. Гарною є традицiя, коли за великоднiм столом його дiлять на всiх членiв родини, що пiдкреслює її цiлiснiсть та єднiсть.
-- Чи можна їсти свячене тим, хто не висповiдався?
-- Це дозволено. Але якщо є можливiсть себе гiдно пiдготувати до Воскресiння Христового, то треба це зробити. Бо не повиннi ми зловживати безмежною Божою добротою. Слiд пам'ятати, що Господь милосердний, але й справедливий.
Тож, якщо хтось не висповiдався, це можна трактувати як знак зневаги до оточуючих, а до Господа передовсiм. Можна прийти до церкви навiть з однiєю маленькою пасочкою, але духовно пiдготовленим. Така людина бiльше отримає духовних благ, анiж та, яка прийде з переповненим кошиком рiзних страв, але не подбала про свою душу.
-- Якi молитви слiд вiдмовляти за великоднiм столом?
-- Споживання страв не тiльки на Великдень, а й Святу вечерю, Рiздво i Йордан маємо починати з молитви. Треба це робити постiйно. Якщо ми є в громадських мiсцях, то хоча б перехреститися, а якщо -- удома, то, перехрестившись, промовити "Отче наш", попросити в Господа благословення тiєї страви, яку будемо споживати, i лише тодi братися за їжу з думкою про те, що Бог дарує нам цю страву.
Бiля великоднього стола, за традицiєю, промовляють "Отче наш", а хто має слух, спiває воскресний тропар "Христос воскрес iз мертвих, смертю смерть подолав..." -- як гiмн перемоги життя над смертю. На кiнець застiлля також варто перехреститись i подякувати Боговi за тi страви, якi Вiн нам послав.
-- Що буде тому, хто пропускає великоднє богослужiння?
-- Згiдно iз церковною заповiддю, християнин зобов'язаний у недiлю i свято брати участь у святiй лiтургiї. Якщо людина з невиправданих причин не дотримується цього, безумовно, вона прогрiшується. I це стосується не лише Великодня, а й будь-якої недiлi та великих дванадцятьох церковних свят.
Яку вiдповiдальнiсть нестиме той, хто не вiдвiдує богослужiнь, -- вiдомо лише одному Боговi. А зважити грiхи неможливо, бо один i той же в рiзних обставинах матиме рiзну важкiсть.
-- Що символiзує вiдвiдування могил?
-- Воскресiння Господнє -- це не тiльки знак для тих, хто живий, а й для тих, хто жив i хто житиме. Тому прихiд на цвинтар -- це наша вiра в те, що людина навiть пiсля фiзичної смертi духовно жива. Крiм того, ми сповiщаємо нашим покiйним рiдним про Воскресiння Христове i молимося за спасiння їхнiх душ.
Молитва померлому потрiбна так, як нам -- їжа. Чому спiваємо "Вiчная пам'ять" на завершення кожного поминального богослужiння? Не просто для того, аби не забути, але щоб пам'ятати про молитву за них.
-- А що скажете про зловживання водою в обливаний понедiлок?
-- Завдання цiєї традицiї -- аж нiяк не принести комусь сльози чи образу, а тим паче в день Христового Воскресiння, коли маємо дiлитися великодньою
радiстю. А якщо вона дає такi наслiдки -- мусимо спинитися i зрозумiти, що робимо не по-християнськи, i це зовсiм не наш спосiб святкування
Великодня. До того, ж традицiя обливаного понедiлка не має християнського пiдгрунтя...
До речi:
- Хлiбець, який освячуємо у Великдень, має свiй символiчно-логiчний зв'язок зi старозавiтнiм агнцем (ягням), -- каже отець Iгор Яцiв. -- У бiблiйнiй iсторiї є момент, який називається "Вихiд з єгипетської неволi iзраїльського народу", де, згiдно з пророцтвом, євреї, котрi позначили свої одвiрки кров'ю
ягняти, були врятованi, а в iнших домах помер кожний первородний.
Такою була остання кара, яку Господь зiслав на єгиптян, аби добровiльно вiдпустили євреїв додому.
Iнший момент стосується "Переходу через Червоне море". Коли фараон, вiдпустивши iзраїльтян, рушив колiсницею у погоню за ними. Втiкачам хвилi розступилися -- i вони перейшли море, а на нападникiв хлинули, i тi потопились. Цей епiзод також символiзує Воскресiння Iсуса Христа, яке є переходом вiд смертi до життя, вiд рабства до волi. Тому християнство щедро використовує цей паралелiзм зi Старим Заповiтом, зокрема з iсторiєю
спасiння iзраїльського народу.
У Старому Заповiтi ягня рятує вiд смертi, а в Новому -- для християн його символiзує Iсус Христос, який себе приносить у жертву задля врятування людства. Навiть читаючи молитву на освячення паски, священик згадує слово "агнець", тобто натякаючи на старозавiтнє ягня. Крiм того, назва свята "Пасха" походить вiд старозавiтного "писаг", яке означає "перехiд", у цьому випадку -- через Червоне море, що символiзує перехiд вiд рабства до свободи
Худобиськи які