Середа, 01 серпня 2012, 12:18
Нижченаведена «хвалебна ода» зявилася в деяких місцевих ЗМІ. Ми її наводимо тільки тому, щоб наші читачі могли зрозуміти, як під час виборів «писаки» можуть за гроші прислужувати олігархам, проти яких протестують прості люди, яким бізнес таких багатіїв у прямому сенсі ускладнює життя. До слова, внизу цього тексту ми зазначили імя автора. Щоправда, ми більше аніж впевнені, що це не реальне імя, а псевдонім якоїсь «акулки пера»...
Не встигли висохнути чорнила на замовних статтях про неіснуючу індичу ферму у Великому Ходакові Козівського району, яку, до речі, так і не відкривали. Та й хіба могло бути по-іншому, якщо керівник корпорації „Агропродсервіс” Іван Чайківський нещодавно чітко і авторитетно заявив: „нічого там не робитиму до остаточного погодження з місцевою громадою”.
Правда, останнім часом значна частина великоходачківської громади почала ініціювати думку про доцільність розвивати в селі молочне скотарство. Враховуючи ці пропозиції, Іван Чайківський кілька днів тому запропонував тамтешній сільраді розглянути за участю всіх односельців Великого Ходачкова питання щодо відгодівлі та безприв’язного утримання на базі існуючих фермських приміщень, які на сьогодні є власністю ПП „Агропродсервіс-Плюс”, великої рогатої худоби молочного напряму.
Здавалось би, жодних передумов для непорозумінь немає, тим більше, що останнє слово на прохання Івана Чайківського залишається за громадою. Та, як дуже швидко з’ясувалось, навіть такий прозорий формат співпраці між громадою і підприємством не всім до вподоби. Тепер стало цілком зрозуміло, що не індики заважали Великому Ходачкову, а брудна технологія окремих політиків. Заїжджену «індичу» тему знову почали мусолити штабісти потенційних кандидатів в депутати. У хід пішов цинічний шантаж і наклепи. Виходить, що будь-які економічні ініціативи завжди нищитимуться на догоду примхам тих, хто займається політичним рекетом і політичним заробітчанством.
У цьому зв’язку так і хочеться запитати цих горе-політиків: а що ви особисто зробили у своєму житті для відновлення економічного потенціалу села, району, області? Що там гріха таїти, усім уже набридли безвідповідальні популістські заяви. Ними ситий не будеш. І так за двадцять років незалежності усе, що тільки можна було, втопили у безплідних балачках.
І чим, панове-„добродійники”, вам не догодив Іван Чайківський? Чините далеко не по-християнськи, заздрите іншим і носите камінь за пазухою замість того, щоби конкретними справами допомогти краянам у цей непростий для України час.
А між тим, Іван Чайківський, якого намагаються очорнити усі, кому не лінь, має повне моральне право гордитися зробленим. Як сказав один із громадських активістів під час відвідин «Агропродсервісу» сільськими головами Бережанщини, „Іван Чайківський сам для розвитку села зробив більше, ніж увесь Бережанський район разом узятий за всі роки української незалежності”.
Про цей факт я навіть не згадував би, якби не був переконаний, що весь цей бруд проти генерального директора корпорації „Агропродсервіс” вариться на бережанській „кухні”. Та й повар і поварчуки у цій ганебній історії добре відомі. На що вони здатні – засвідчив час. Досить сказати, що головний з них, будучи тривалий час при районній владі, не спромігся бодай сяк-так полатати вщент розбиту дорогу до рідного села. Проте нині хвацько маневрує від одного партійного штабу до іншого у пошуках ласих політичних заробітків.
У той же час варто нагадати і шановним читачам, і агресивним опонентам, що Іван Чайківський за 14 років ведення власного агробізнесу увів до сільськогосподарського обробітку тисячі гектарів занедбаної землі, на якій внаслідок виснаження уже навіть пирій не ріс, а частина з них позаростала не те, що непролазними бур’янами, але й молодим підліском.
А ще Іван Адамович, в числі таких як він ентузіастів, по суті відновив тваринницьку галузь на Тернопіллі, збудував потужні комбікормовий та насіннєвий заводи, створив понад тисячу робочих місць, забезпечивши для свого багаточисельного колективу середньомісячну зарплату у понад три тисячі гривень. То що в цьому поганого? Чи краще нехай наша родюча українська земля й надалі дичавіє, а ми всі дружно підемо торгувати на базар, а наші діти будуть поповнювати і без того велику армію безробітних?
Подумайте, панове… бо, як сказав знаменитий класик драматургії Вільям Шекспір ще у ХVІ столітті: „щоб оцінити чиюсь якість, потрібно мати хоча б частинку цієї якості і в самому собі”.
Сергій СУЩИНСЬКИЙ.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису