Понеділок, 06 серпня 2012, 07:58
Щоб набратися сили та енергії у карпатських гір, перевірити свій бойовий дух перед початком виборчої кампанії і краще згуртуватися команді, активісти міської організації партії «УДАР Віталія Кличка» здійснили сходження на Говерлу, повідомили днями деякі сайти. З ініціативи заступника керівника міського штабу Романа Самуляка дев’ять УДАРівців не тільки успішно здолали найвищу карпатську вершину, а й встановили на ній партійний прапор.
«На Говерлу я піднімався десять разів. Цьогорічне сходження відзначилося виконанням почесної місії – встановленням нашого стягу на вершині, – розповідає пан Самуляк. – Оскільки вік учасників коливався від вісімнадцяти до п’ятдесят шести років, то цілком зрозуміло, що зійшли ми на Говерлу неодночасно. Але кожен вперто йшов до цілі, до вершини. Оскільки ми були одягнені в одяг із партійною символікою, то люди по дорозі нас часто зупиняли та перепитували, де сам Віталій. Ми жартували, що він вже давно на вершині, чекає там на нас. Незважаючи на стихію – грозу і град, – до вершини ми таки дісталися і навіть заспівали там гімн».
Примітка ТТ: класно, що рядові ударівці для піару “лазять” на гори. Але гнило, напевно, що всіх тих розрекламованих ВІП-кличкістів Тернопільщини там не було. Де Ваврик-доброчинець? Люшняк-бізнесмен? Пенсіонер-Максимов та інші? Та нісенітниці це все — лавки фарбувати — ударівці тут як тут у всій “красі”. А гору найвідомішу підкорити — то вавриків-люшняків і іже з ними не має. Ну, такий, УДАР, на Тернопільщині вже є. А ще — ця партійка, попри всю повагу до її лідера, піддається легко на шантаж. А це вже навіть не ознака слабкості — а просто ганебне явище! Та про це — далі й згодом ...
Просто шкода Людину, Віталія Кличко, яка для країни здобула славу, а його партійтці, так скажемо, на місцях демонструють, як вони через певний тиск певних “кайдівськихзмі”, прогинаються.
До слова, може й вам, тернопількі кличкісти і до одного місця думка сайту ТТ, але ми висловлюватимемо свою позицію й далі. І ті люди, яких тисячі у наших читачів, зрозуміють, де КЛИЧКО, а де — те, яке під нього “косить”...
