Тернопільський регіонал Павло Федик через звернення до редактора телеканалу ТВі застеріг журналістів від зустрічей з його маленькою донечкою!?

Четвер, 18 жовтня 2012, 21:30

  Головному редактору «ТВі», лауреату премії Спілки журналістів України
п. Портнікову Віталію Едуардовичу
Копія: п. Олегові Наливайку, голові Національної спілки журналістів України,
п. Володимиру Мостовому, голові Комісії з журналістської етики (попередня заява),
Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації,
Редакції інтернет-сайту «Телекритика»,
Інституту масової інформації,
п. Сергію Гузю, виконавчому секретарю Незалежної медіа-профспілки України,
Інститут Медіа Права,
Українській Гельсінській спілці з прав людини,
п. Степану Качураку, Голова Організації Оборони Чотирьох Свобод України (Нью-Йорк),
Українському Освітньому Центру Реформ,
Ресурсному Центру «Гурт»,
Сайту «Медіаосвіта»,
ГО "Інститут розвитку регіональної преси",
редакціям видань та програм ТВі, ТСН, Українська правда, Кореспондент,
Експрес online, МЕТА – Украина, ZIK, Gazeta.ua, Україна Молода, Главное,
035com.ua, 20 хвилин (Тернопіль)

     ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
Доброго дня пане Віталію!
Літ із двадцять пройшло з нашої останньої зустрічі, тому не пам’ятаю, чи ми, між собою, звертались на Ти… Проте пам’ятаю інакше…
Пам’ятаю, як у 1989 році, завдяки Вашому оголошенню в «Молоді України» знайшов Молодіжний клуб у Москві. Пам’ятаю, як взимку 90-го висунув Вас в його Провід, як потім отримував наганяї від Павла Жовніренка, як пояснював йому, що Вас краще тримати поближче… Пам’ятаю Ваші публікації в «Незавісімой газєтє», які, мабуть, позбавили можливості захистити дисертацію в Московському університеті. Добре пам’ятаю емоційну розповідь про те, як Ви не змогли вступити до «червоного» університету (через неофіційні обмеження для євреїв) і як мені, аж до сорому, було дивно за те, що я закінчив Київський університет Шевченка, бо таких норм для західноукраїнців не існувало…
Через те, що пам’ятаю саме того - молодого Віталія Портнікова, пишу листа йому, а не іншим керівникам телерадіокомпанії «ТіВіай».
Пишу його з неприємної причини. А саме - через некоректну та непрофесійну поведінку журналістів телекомпанії «ТВі» та інших вітчизняних видань.
Але спочатку, коротко про себе - вже більше як два роки працюю першим заступником генерального директора Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії, є членом Спілки журналістів України, а до 2010 року працював на журналістській ниві лише спорадично. Окрім того, я є кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №163 і був висунутий Партією регіонів, хоч останнє і не має принципового значення у зверненні до Вас. Крім того, я є керівником фракції Партії регіонів у Тернопільській обласній раді.
Наприкінці серпня зі мною трапилась одна конфліктна пригода, частинку з якої односторонньо було висвітлено в ефірі тівіаю, а саме у сюжеті «На Тернопільщині лідера провладної партії прогнали з віче копняками» у програмі «Сьогодні» від 27 серпня 2012 р. Сергія Ліхмана (прізвище означає чи то «людину світла» чи то лихваря) http://tv.tvi.ua/video/na-ternopilshchyni-lidera-provladnoji-partiji-prohnaly-z-viche-kopnjakamy.htm та в епізоді другому (02:06 – 3:00) передачі «Шалений тиждень на ТВі» від 07.09.2012 з ведучим Леонідом Сенкевичем http://www.youtube.com/watch?v=Y69P8vxaYIw&feature=relmfu.
Кусочок відео з тієї пригоди викладений YouTube продивилось понад 80 тисяч користувачів (http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=krQcVRc_fB8). Крім того, цей конфлікт висвітлювався у матеріалах інших медіа: , , , Експрес online, МЕТА - Украина, , «Gazeta.ua», , , , , десятках інших.
У цих матеріалах конфлікт подався односторонньо, а протилежна (у даному випадку - моя) точка зору не була висвітлена взагалі.
З моєї точки зору відбувалась зовсім інша подія, ніж висвітлювалось у вказаних матеріалах: На «пресловуте» Віче я прийшов не як депутат Тернопільської обласної ради чи уповноважений представник фракції Партії регіонів, не як заступник Голови Тернопільської обласної організації Партії регіонів і навіть не як кандидат у народні депутати України від Партії регіонів (тим більше, що округ не мій, бо балотуюсь у Тернополі). Йшов туди як журналіст, як людина, яка проводить журналістське розслідування, як перший заступник генерального директора Тернопільської обласної телерадіокомпанії, зрештою, як член Спілки журналістів України та інших медійних видань. Мене цікавило не Віче, а факт який відбувся напередодні – у Зборові, на цвинтарних хрестах були розвішані портрети одного з учасників зібрання. Та й з мітингу не прогнали, а попросили піти. Лишень коли я пішов, а вслід - принизили, то мої підозри про винуватця цвинтарних подій переросли у впевненість.
Тому я переконаний, що журналісти тівіаю зловились на вудочку «піарників» т. з. громадської організації, яка працює на «новообращенного» «ударника», а до того випускника російських спецслужб і професійного вчителя російської мови та за сумісництвом екс-головного «сбешника» нашої країни.
Мене до сих під дивує, що тільки єдине медійне, а саме Internet-видання Тернопіль Експрес Новини, зацікавилось думкою іншої сторони цього конфлікту. Але ж правила журналістики однозначні у наших етичних вимогах та кодексах (у т.ч. Кодексі професійної етики українського журналіста). Де ж у цьому випадку об’єктивність, збалансованість і подача інформації без переваг?
Подивившись і прослухавши підготовлені Вашими «журналістами» (чи підготовлені для них) т.з. «новинні матеріали» я засумнівався, що редакції тівіаю (інших редакцій) було притаманне (у цьому конкретному випадку) прагнення до об’єктивності та неупередженості. Тому вимушений висловити сумнів у їх професійних здібностях. Я б не хотів бути жертвою фізичного насильства, хоча таке, в принципі, відбулось. Але ще менше я хочу бути, і, повірте мені - не буду! клоуном, над яким потішається вся аудиторія тівіаю та Internet. Проте, про всяквипадок, я публічно забороняю зустрічатись журналістам із моєю найменшою, неповнолітньою донечкою, яка, у цьому випадку, стала родичем «жертви».
Андрій Окара в своєму «блозі» (http://blogs.pravda.com.ua/authors/okara/) пише про те, що «судя по всему, Украину через полтора месяца ожидает Сталинград: Украина против Орды, Орда против Украины». Не можу не погодитись з реальністю такого передбачення, тим більше, що орди манкуртів за кошти чужинців вже ганяють по наших містах та селах, окупували україномовну частину всесвітньої мережі і нищать засади демократичної та об’єктивної журналістики…
Я свою боротьбу проти Орди дурнів та невігласів продовжую. Злості на «безстрашного» левуса вже майже не маю. Нещодавно піймав його в Тернополі, і так подякував за урок, що, пиху з нього збиваючи, ледве не зламав собі пальця…
Проте звертаюсь до Вас, із правом надати можливість, подібним чином, висвітлити власну точку зору на події, які були показані у матеріалах тівіаю.
Вірю, що нам вдасться знайти компроміс і добрі дії тівіаю та редакцій інших, вказаних у листі видань, унеможливлять компенсацію моральних збитків, отриманих від вказаних передач. Надаю Вам контактні джерела для спілкування зі мною - 46018, м. Тернопіль, вул. Миру буд. 9, помешк. 26, тел. (067)352-64-31, електронна скринька - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

З переконанням права на відповідь,
наміром порозумітись та сподіванням
залишитись колегами Павло Федик

(з акаунту політика в соцмережі)