Вівторок, 12 березня 2013, 13:05
Те, що нині відбувається із землею на Тернопіллі, можна порівняти хіба що зі створенням сумнозвісних радянських колгоспів. Села нахабно позбавляють земель, що споконвіку їм належали, і при цьому ще й пояснюють, що цілком законно.
“Підкилимові оборудки” прикривають п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу. Згідно з ним, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють місцеві органи виконавчої влади, тобто райдержадміністрації. При цьому вони навмисно ігнорують ту законодавчу норму, що в процесі розмежування землі запасу переходитимуть до комунальної власності територіальних громад. Тож до тих пір, поки розмежування не проведене, чиновницька камарилья може безкарно шматувати землі селян…
Землі нема навіть на… цвинтар
Тернопільський район у цьому плані особливий — близькість до обласного центру піднімає, як кажуть, ціну питання, і тутешні чиновники, засліплені бажанням наживи, не зупиняються ні перед чим. У Підгородньому, наприклад, уже зачіпають інтереси біатлонної бази олімпійської підготовки — нещодавно керівництво Тернопільської РДА, яку, як відомо, очолює брат будівельника-афериста Зеновія Щепановського (він сидить у тюрмі) Віктор Щепановський, дало дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення у власність 15 земельних ділянок по 0,10 га, що межують із трасою і стрільбищем, на яких тренуються нинішні і майбутні олімпійці-біатлоністи, “для ведення індивідуального садівництва”. Тепер зберегти необхідні територіальні стандарти бази, на якій з часом навіть планували проведення міжнародних змагань, буде надзвичайно складно.
Як правило, “прихватизація” робиться тишком-нишком, а здивовані селяни дізнаються, що їх земля стала чиєюсь власністю, через місяці, а то й роки. Таким чином уже практично цілковито позбавлені земель запасу Стегниківці, Кип’ячка, Довжанка, і цей список можна продовжувати. Доходить до того, що селянам немає змоги навіть розширити цвинтар, бо навколо — приватна територія…
— Нас перетворюють на рабів, — бідкається депутат Тернопільської райради Богдан Лихий. — Якщо в сім’ї одна дитина, то вона ще залишиться на батьківському обійсті, а якщо більше? Куди їм іти, якщо скрізь — приватна територія? У найми?..
Схема для «своїх»
Схема “дерибану” нескладна. Підприємство, що орендує сільські землі або користується ними на підставі інших угод, раптово відмовляється від них, а районна влада, отримавши вільні ділянки, швиденько їх розповсюджує серед “своїх”. Так, наприклад, 15 вищевказаних ділянок отримали п’ять мешканців Тернополя, четверо — із Городища Зборівського р-ну, двоє заліщан, мешканці Борщівки Лановецького р-ну, Козівки Тернопільського р-ну і лише двоє (!) мешканців Підгороднього.
Місцевим же селянам “вішають на вуха локшину”, і вони, написавши заяви до сільської ради, роками чекають, що їм виділять землю. Але, по-перше, сільська рада не є розпорядником земель, які за межами населеного пункту, і заяву потрібно було писати до райдержадміністрації, а по-друге, ці заяви не є чимось на кшталт квартирної черги і мають розглядатися упродовж місяця. Отож, якщо місяць минув і протягом нього не було вільної ділянки, термін розгляду заяви минає.
Інша справа, коли оборудку проводять для “своїх”. Земля з’явилася — відразу пишіть заяву і ділянка ваша, хоча ви і не мешканець села, адже, за законом, на землю може претендувати будь-який громадянин України. І нехай не вводить в оману визначення “для індивідуального садівництва”, адже на такій ділянці можна збудувати “невеличкий будиночок” до 300 кв. м, якому, щоправда, не нададуть номера й адреси, але жити в такому “дачному маєтку” можна без проблем. І ця обставина кидає тінь на всю масштабну програму популяризації садівництва, яку нині проводить керівництво області, і змушує задуматися над справжньою метою цього “починання”.
Петриків сказав «ні»!
Чергову “оборудку” керівників Тернопільського р-ну намагається нині скасувати громада с. Петриків. Там нещодавно розподілили майже 3,5 га землі (її колись орендувала місцева птахофабрика), розділивши її на 32 ділянки. Причому серед щасливих власників ділянок не виявилося жодного (!) мешканця Петрикова, натомість є тернополяни, чотири мешканці с. Миклаші Білогірського р-ну Хмельницької області (!) і навіть мешканець… Макіївки Донецької області.
Такий відвертий дерибан обурив селян, і минулої суботи, 2 березня, під час зборів громади місцевий клуб був переповнений. Мешканці Петрикова уже мають сумний досвід розподілу багатогектарових ділянок садових товариств “Веселка” та “Жасмин”, тож тепер налаштовані не віддати загарбникам жодного квадратного метра. Тим паче, що на території Петрикова є ще 90 га землі, яку орендує птахофабрика, і її також можуть невдовзі “роздарувати”, якщо громада не скаже свого слова.
Однак повернути землю у власність громади вже непросто. Потрібно або оскаржити рішення Тернопільської РДА в суді, або звернутися до вищої інстанції виконавчої влади — облдержадміністрації чи навіть Президента України — з проханням скасувати рішення Тернопільської РДА. Наразі збори громади ухвалили звернення до керівництва ОДА, у якому вказали, що рішення Тернопільської РДА суперечить їх інтересам, і якщо в облдержадміністрації не відреагують належним чином, люди звернуться за захистом до суду.
Денис Лучка, Нова Тернопільська газета