Неділя, 31 березня 2013, 00:08
Більше шести місяців на Тернопільщині мусолиться питання про створення центру екстреної допомоги. Наша область стала єдиною, у якій така структура не створена. Більше того, через неприйнятий бюджет у підвішеному стані перебуває уся галузь охорони здоров’я і швидка допомога зокрема. Перспектива ефективної роботи обласної ради є не надто райдужною, тому службі доводиться рятуватися своїми силами. Уже зараз «швидка» Тернополя відчуває дефіцит коштів на медикаменти, паливо, розхідні матеріали. Наскільки така ситуація є загрозливою для міста, і в якому режимі сьогодні працює екстрена служба, «Номер один» розповів керівник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення ТМР Ростислав Левчук.
На первинну ланку – чверть бюджету галузі
Галузь охорони здоров’я міста, як ніхто інший, зацікавлена у повноцінній роботі служби швидкої допомоги. Тернопіль – єдине місто в області, яке мало комунальний заклад, що фінансувався як самостійна установа. Решта станцій в області перебували у складі лікарень. Торік на функціонування станції було виділено 21 млн. грн. У 2012 році в зв’язку із прийняттям закону про екстрену допомогу всі станції швидкої допомоги мають перейти на фінансування обласного бюджету. Відповідно при формуванні міського бюджету на 2013 рік ми не мали права передбачати кошти на утримання станції швидкої допомоги. Поки не створено центру екстреної допомоги обласної ради, станція швидкої допомоги є міським закладом, але фінансується з обласного бюджету. Оскільки обласного бюджету не прийняли, існують проблеми із виділенням коштів на потреби станції. Зараз вона фінансується по принципу 1/12. У результаті виникають певні труднощі з придбанням бензину та медикаментів. Перший квартал станція використовувала резерви, що залишилися з минулого року. Був достатній запас і медикаментів, і палива, і запчастин, – каже Ростислав Левчук.
У зв’язку з прийняттям закону змінилася конфігурація надання допомоги. Новостворені центри надання допомоги надаватимуть лише екстрену допомогу протягом десяти хвилин з моменту виклику. Сюди належать кровотечі, інфаркти, інсульти та інші стани, які загрожують життю людини. Натомість залишається великий сектор невідкладної допомоги, який не вимагає такої екстреності, наприклад, підняття тиску, виклик до хронічних хворих, підвищення температури, обслуговування онкологічних хворих, які потребують введення знеболюючих препаратів, тощо. За словами Ростислава Левчука, частка таких викликів становить близько 30%. Їх на себе обіцяє взяти місто. Виходить, в області буде екстрена допомога, а в місті – невідкладна.
Тернопіль стоїть на порозі змін структури первинної ланки, тобто амбулаторно-клінічних закладів. Сьогодні поліклініки є структурними підрозділами стаціонарних лікарень. Перша, друга, третя та дитяча лікарня мають при собі поліклініки. Відповідно фінансування надходить на лікарню. Логічно, що головний лікар у першу чергу утримуватиме стаціонар, а поліклініки фінансуються за залишковим принципом. Принцип змін полягає в тому, щоб всі поліклініки забрати з-під підпорядкування лікарень і приєднати до центру медико-санітарної допомоги, для якого при формуванні бюджету передбачено окремі кошти, що становить 26% від бюджету галузі.
– Усі поліклініки залишаться у такому складі, в якому вони функціонують. Єдине – заклади підпорядковуватимуться іншому керівнику, – каже Ростислав Левчук. – Півроку тому сесія міської ради прийняла рішення про створення центру надання медико-санітарної допомоги. Разом з тим було затверджено його статут та штатний розпис. І робиться це для того, щоб первинна ланка отримала більше фінансування. Наприклад, у Німеччині на первинну ланку припадає 90% усієї медичної допомоги. Тому ми намагаємось рухатися за тією моделлю, що й Європейський Союз. Уперше за багато років у місті виділено кошти для придбання матеріальних цінностей на первинну ланку. З міського бюджету виділено понад 1,5 млн. грн. на купівлю для поліклінік автомобілів та обладнання (кардіографи, аналізатори крові та сечі, сумки лікаря загальної практики сімейної медицини з повним комплектом медтехніки та медикаментів тощо). Після приєднання поліклінік до ЦМСД вони набудуть статусу філій центру. Наприклад, поліклініка №2 стане філією центру медико-санітарної допомоги №1, перша та третя поліклініки об’єднаються у другу філію. Новостворені філії обслуговуватимуть приблизно однакову кількість населення – близько 80 тис. кожна. Таким чином концентрація коштів та ресурсів у межах ЦМСД дозволить більш якісно надавати медичну допомогу жителям міста. У перспективі в склад центрів має увійти і дитяча поліклініка. В майбутньому це буде єдина служба. Та оскільки робота педіатричної служби у місті налагоджена дуже добре, структурні зміни розпочнуться тільки з дорослого населення.
Тривалість життя у Тернополі збільшать на три роки
Загалом якість надання медичної допомоги є, швидше, абстрактним поняттям, адже точних критеріїв вимірювання цього показника немає. Та тепер дати оцінку якості обслуговування у сфері медицини стане значно легше. Річ у тім, що у стратегії розвитку міста галузь охорони здоров’я передбачає збільшення показника тривалості життя населення. Динаміка цього показника стане відображенням того, як медицина працює в цілому. Середня тривалість життя населення України на 8-10 років менша, ніж у Європі. До 2020 року Тернопіль планує зменшити цей розрив на три роки. У статистиці причин смертності на першому місці знаходиться травматизм, на другому – серцево-судинні захворювання, на третьому – хвороби шлунково-кишкового тракту та онкологія.
– Усувати наслідки травматизму можливо шляхом покращення діагностики, доїзду швидкої допомоги. Серцево-судинну патологію Тернопіль може долати шляхом сучасних методів лікування. У другій міській лікарні встановлено ангіограф, завдяки якому можна робити складні та унікальні операції. У планах розвиток ангіологічної та кардіологічної служб. З огляду на поставлене завдання уже зараз місто планує перелік заходів, які зрештою дозволять збільшити тривалість життя в середньому на три роки, – каже Ростислав Левчук.
Первинна ланка розвиватиметься шляхом відкриття амбулаторій у місцях компактного проживання населення. Найближчим часом таку амбулаторію заплановано відкрити на вул. Петриківській (масив «Дружба»). Загалом, відповідно до нормативів, місту потрібно не менше 13 таких амбулаторій. На сьогодні є потреба для таких закладів у Березовиці та на «Дружбі», але на це потрібні кошти. У 2013 році в Тернополі планують відкрити щонайменше одну таку амбулаторію, а при хороших сприятливих умовах – дві, а то й три.
– У нас є домовленість з ректором медичного університету Леонідом Ковальчуком про створення в місті чотирьох амбулаторій, які виконуватимуть функцію закладу з надання допомоги, та навчального центру для студентів останніх курсів. Тут працюватимуть як лікарі з досвідом роботи, так і студенти, _0 каже Ростислав Левчук. – Крім того, в амбулаторіях буде інтернет-зв'язок з університетською лікарнею, завдяки якому медики зможуть консультуватися та вирішувати робочі питання.
Ще на початку реформування галузі керівництво міста заявило про необхідність перекваліфікації на лікаря загальної практики сімейної медицини понад шести сотень медиків. Цей процес повинен проходити еволюційним шляхом і тільки за згодою лікаря. Він має зрозуміти, що йому така перекваліфікація вигідна як у моральному (адже він зможе надати значно більший спектр допомоги), так і в матеріальному плані. У перспективі передбачається, якщо людина має більше навантаження, то отримує більшу платню. У пілотних областях по впровадженню реформи передбачено за виконання навантаження доплати, тому там розміри заробітної плати медика із врахуванням надбавок значні
Худобиськи які