Вже не вперше виконую завдання редактора написати життєву історію. У хитросплетіннях тернопільських вулиць вишукую непрості долі, розповідаю про них на сторінках газети. Не раз серце стискається від почутого та годинами доводиться сидіти за чистим екраном комп’ютера, не в змозі підібрати слова, щоб були справжніми, без лукавства і пафосу, щоб брали за живе…
Тато приїздив лише раз
З Ірою я познайомилась у Тернопільському обласному центрі соціально-психологічної допомоги «Родина». Її історія вже з перших слів видалася мені дуже заплутаною і непростою як для 20-річної дівчини.
У своєму молодому віці Іра встигла пережити дуже багато. Вона тричі втікала з дому, жила в різних місцях, цьому році закінчує вечірню школу, мріє отримати паспорт і знайти роботу. І це лише основні штрихи її життєвого шляху.
Тато та мама дівчини вирішили розлучитися через місяць після одруження. Однак жінка на той час вже носила під серцем дитину. Судова тяганина тривала рік, але зберегти шлюб так і не вдалося. Після того батько повернувся в Росію і лише раз відвідав її – привіз печиво «Марія» та величезний конструктор. Більше вона його не бачила.
Про смерть дідуся не сказали
Батька дівчині замінив дідусь. Це була найважливіша людина в її житті. Іра досі згадує про нього зі сльозами на очах. Він дуже любив її, виховував, навчав. Коли Ірі було вісім років, дідусь помер. Рідні не сказали їй про це. Лише згодом випадково дізналася – знайшла його могилу і дуже довго не відходила від неї.
Відтоді її життя дуже змінилося. Мама та бабуся почали випивати. Компанії та кавалери змінювали одні одних. Про те, що відбувалося вдома під час п’яних дебошів, Іра не хоче розповідати. Однак після смерті діда мама часто піднімала на неї руку. Що довелось пережити цій тендітній дівчині – можна тільки здогадуватись.
Вже у підлітковому віці вона почала працювати. Спершу гроші віддавала мамі. Та коли побачила, що її зарплатня йде на випивку, перестала. Не витримавши маминого способу життя, в 16 років Іра остаточно пішла з дому. Певний час жила у знайомих. Потім її прихистили родичі по дідусевій лінії. Два з половиною роки вона доглядала дідового брата. Щоправда, після його смерті довелося піти. Тітка вирішила, що вона претендує на спадщину її чоловіка. Потім знову були переїзди та поневіряння.
Через мамин борг не отримає паспорт
З лютого Іра мешкає в «Родині». Тут у неї є дах над головою, вона завжди може отримати мудру пораду і допомогу.
Дівчина намагається виробити паспорт, якого за всі роки мама так і не спромоглася їй зробити. Щоправда, проблеми виникли в ЖЕКу. Їй не хочуть видати довідку, яка потрібна для виготовлення документів, оскільки за мамину квартиру не сплачений борг. Іра звернулася до директора. Але той у грубій формі їй відмовив. Тож виходить замкнене коло.
Іра дуже хоче виробити документи і знайти роботу. Вона сподівається, що все в її житті владнається. Цієї весни вона закінчує школу. Потім зможе навчатися далі. Працівники соціальних служб пообіцяли їй в цьому допомогти. Дівчина дуже любить малювати, пише вірші, веде щоденник. Від дідуся їй передалося величезне захоплення машинами. І хоч це зовсім не дівоча справа, вона б дуже хотіла навчитися їх ремонтувати.
Будемо сподіватися, що Іра зможе змінити своє життя. А тих, хто зможе чимось допомогти цій дівчині, просимо звернутися в редакцію, і ми надамо вам її контактний телефон.
Газета «Місто»