Неділя, 07 квітня 2013, 09:02
Леонід Бицюра, заступник міського голови Тернополя, на відміну від своїх колег по мерії не тільки в кабінеті сидить, по різноманітних заходах ходить і думає як би то "покращити" життя тернополян, а заодно і збільшити власний достаток не тільки за рахунок офіційної зарплати, а й доволі частенько публікує свої роздуми у вигляді статей, публіцистичних матеріалів, блогів тощо в місцевих ЗМІ. Сподіваємося, що пише він особисто, бо навряд чи у нього є так звані «літературні негри».
От і днями пан Леонід опублікував чергову статтю, в якій аналізує проблеми сьогодення. Що цікаво, в статті, як це не дивно, немає жодної хвалебної згадки про ВО «Свобода», членом якої автор є. А виключно погляд публіциста на те, що сьогодні відбувається в місті, області, країні. Тому й ретранслюємо цей матеріал.
"Загальновідомий вислів тирана всіх народів Сталіна про те, що "не важливо, кого обирають, а важливо, хто рахує", до сьогодні є не просто характеристикою деспотичного режиму, за якого загинули десятки мільйонів, а сотні мільйонів жили в страху та умовах терору. За цією цитатою-формулою тоталітарні дії й досі маскуються у фальшиві псевдодемократичні шати. Немов і є народовладдя, є волевиявлення, є рух до демократії, але все це в певних рамках, межах, "за погодження" дещо нагадує теперішні вибори в колонії або тюрмі, де 100% зеків голосують так, як скаже "хазяїн".
Тернопільщина – яскрава ілюстрація того, що сталінські методи надзвичайно актуальні для сьогоднішнього режиму Януковича-Азарова. Воно й не дивно, адже абсолютна більшість їхньої бюрократичної обслуги виховувалася на комуністичних ідеалах та антилюдській пропаганді. Саме тому віднедавна так часто ми спостерігаємо відродження засадничого совєцького витвору – цинічну, нахабну брехню, потік якої через сучасні засоби масової інформації перетворює чорне на біле, забиває мізки пересічним українцям, відволікаючи від реальних дій та деморалізовуючи волю.
"Крокодилячі сльози" теперішньої влади про "почути кожного", "покращення вже сьогодні", "занепокоєння" бюджетом, дорогами, соціальним захистом, пенсіями, медичною реформою – сучасна заміна колишніх гасел про "солідарність трудящих", "мир у всьому світі", "моральний кодекс будівника комунізму" – чергова різнобарвна завіса, за котрою ховають потворну триваючу війну проти власного народу.
Одним із фронтів проти громадян стало усунення населення України від можливості управління своєю країною, самостійного формування виборних органів. За Конституцією України лише народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, здійснює владу безпосередньо й через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати й бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Та насправді це ключове право народу – загроза нащадкам комуністичної еліти. По-рейдерськи захопивши державні посади, вони відкинули навіть згадку про те, що головним обов'язком держави є утвердження й забезпечення прав та свобод людини. Держава для них – винятково репресивний апарат примусу громадян. Так їх вчили у Вищій партійній школі.
Виходячи з їхньої логіки, вибори – незручна формальність, яку треба відбути раз на 4-5 років, щоби й далі робити свою справу. Майстри фальшувань та маніпуляцій, вони знають, як "успішно пройти вибори". Для цього треба написати законодавство під себе та "захомутати" виборчі комісії, щоби корилися за вказівкою. А тоді можна й порахувати "правильно", або ж і зупинити "неугодних". Ну не хочуть вони, щоби, наприклад, Тернопілля завжди лізло не у свої справи, реагувало на злочини чи чергові "пакращення", або, що ще страшніше, говорило правду та викривало оборудки й корупцію. За таких бажань можна ж перекреслити конституційні вимоги, наплювати на закон, та руками недосвідчених і легковажних членів виборчої комісії заблокувати здійснений вибір громади, не допустити в сесійний зал обласної ради навіть тих депутатів, хто виграв по-чесному і за правилами. І дарма, що навіть "найгуманніший" суд у світі визнав у своїх дванадцяти(!) рішеннях незаконність таких дій. Дарма, що порушено кримінальні провадження за невиконання судових рішень. Дарма, що навіть закостеніла Центральна виборча комісія після двох років мовчання встановила неправомірність дій та розігнала попередній склад ТВК. Ті ж "члени", та вже від інших партій, виконають замовлення президентської адміністрації "без суму і жалю". А пропаганда, в кращих взірцях совєцького часу, буде волати про загрозу бюджету, медицині, зарплатам бюджетників.
Така ситуація – приклад агресивного нападу на основи державності, замах на узурпацію права українського народу самостійно визначати конституційний лад в Україні, формувати органи державної влади та місцевого самоврядування, як це передбачено Конституцією та законами України. Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов'язковими. Ба більше, Основним Законом України гарантовано здійснення народом влади через сформовані належним чином органи місцевого самоврядування. Водночас подібне усунення громадянина, територіальної громади від можливості формування власного представницького органу – пряме й грубе порушення як національного законодавства, так і міжнародних правових актів, зокрема Загальної декларації прав людини і Міжнародного пакту про громадянські й політичні права, якими закріплено право на волевиявлення та участі в управлінні своєю країною.
Саме через очевидне нехтування вимогами міжнародного законодавства факти перешкоджання правам та свободам громадян на Тернопіллі стали темою обговорення на засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі 13 березня 2013 року. Євродепутати не могли навіть уявити, що таке взагалі можливо в цивілізованій країні. Нам же місцеві вождики далі розказують байки про занепокоєння життям краю та країни, замовчуючи, що протиправна практика перешкоджання здійсненню основних конституційних норм суперечить базовим принципам та пріоритетам національної безпеки держави, передбаченим Законом "Про основи національної безпеки України", а її поширення загрожує засадам державності нашої країни, призводить до руйнування самоврядування в Україні. А це вже державна зрада.
От і виходить, що мали слушність автори тези "про целофанову державу Україну". Нас давно загнали в совєцьку республіку, безправну й тоталітарну, тільки не встигли ще змінити прапор і герб, та кордони до "улюбленої" кремлівської столиці. Владі ж залишилося по-чесному змінити кабінетні портрети на портрет Сталіна, свого справжнього лідера та натхненника".
Леонід Бицюра
Худобиськи які