Вівторок, 23 квітня 2013, 16:50
З тернопільського краєзнавчого музею вкрали амфору віком у 5 тисяч років!
Крадіжку випадково виявила науковець Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
Оглядаючи зали, співробітниця помітила, що в одній із вітрин періоду давньої історії, де стояли два керамічні вироби культури кулястих амфор (існувала на території Дніпровського Правобережжя та межиріччі Прута і Серета в 3 тисячолітті до н. е., в епоху пізнього енеоліту), лишилась лише одна амфора, пише “Номер один“. Коли сталася крадіжка, ніхто не знає. І судячи з того, що директор закладу Степан Костюк досі не заявив про крадіжку, розголосу тут явно не бажають. Тим паче, що музей днями відсвяткував своє 100-річчя!
– Знахідки періоду культури кулястих амфор взагалі унікальні, – зазначив заслужений працівник культури України, відомий археолог, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький. – Предмети часів Трипілля та Черняхівської культури на території Тернопільщини археологи знаходять досить часто. Натомість ця культура практично не досліджена. На території нашої області найбільше знахідок цієї культури знайдено у південній частині, на території Заліщицького району. Варто сказати, що свого часу цей період досліджував відомий львівський археолог Ігор Свєшніков (дослідник Берестецької битви) та Ігор Герета.
Найчастіше керамічні вироби цієї загадкової культури знаходять під час земельних робіт, натрапивши на поховання: за тодішніми віруваннями, біля померлих обов’язково ставили їжу у глиняному посуді.
Крадіжка експонатів – НП для музею, підкреслив Михайло Петрович, адже, відповідно до внутрішніх інструкцій, усі музейні експонати занесено у Загальнодержавні музейні фонди. І ці речі не списуються, не зношуються, не зникають. Зрозуміло, більшість предметів і так потрапили на зберігання у ветхому стані, тому їх належить відреставрувати, законсервувати, але не знищити! Також у музеї постійно повинна проводитись звірка експонатів.
Якщо ж таки сталася крадіжка, необхідно створити відповідну комісію за участі правоохоронних органів та науковців. Коли вже офіційно підтверджено факт крадіжки, починається дуже складна і неприємна процедура вилучення експонату з Загальнодержавних музейних фондів.
– Крадіжки з музеїв трапляються через існування «чорного» ринку старожитностей, археологічних артефактів, – наголосив пан Михайло. – Але коли експонат потрапляє у приватну колекцію, він втрачається для науки. Важко визначити грошову цінність кулястої амфори, а от її наукова вартість – безцінна.
Тож питається, чому адміністрація краєзнавчого музею не звернулась у міліцію? Тим більше, що це не вперше з експозиції зникають експонати. Минулого року ми писали про таємниче зникнення авторської ляльки майстрині Людмили Павлової. Перед тим не менш загадково канув у лету старовинний рушник, вишитий червоними нитками. А якщо провести інвентаризацію, є підозра, що фонди ще недорахуються старовинних речей. Вже не згадуючи про постійні крадіжки чайників, меду та особистих речей самих працівників краєзнавчого. Є підозра, що у фонди або повадився відвідувач-клептоман, або власний злодій.
Пригадую, як за часів керування музеєм Венедикта Лавренюка наукові працівники запідозрили зникнення декількох старовинних монет та медалей. Скільки тоді було галасу та перевірок! Чи не цього боїться нинішнє керівництво?
Зрештою, це не вперше і, на жаль, не востаннє крадуть із музеїв. Двічі це пережили в обласному художньому. Але тоді директор ТОХМ, відомий мистецтвознавець Ігор Дуда, знайшов у собі сили зібрати журналістів, розповісти про вкрадений ескіз Івана Шишкіна і попросити зголоситись випадкових свідків, очевидців крадіжки. А тут – мовчання ягнят?!