Нове на сайті:
Тернополян запрошують взяти участь у "Всеукраїнському правовому диктанті" «Альтернатива» вже стала невід’ємною частиною модного життя міста В Тернополі відбудеться традиційний християнський фестиваль-конкурс Злочинець сів за грати тепер вже за вбивство Представляючись співробітником СБУ шахрай дурив атовців Одну з центральних вуличок Тернополя закриють на ремонт У Тернополі прокуратура вимагає використовувати приміщення школи за цільовим призначенням Тернополянин "розвів" іноземця Муніципали в Тернополі щось роблять ... У передсвяткові дні та на Великодні свята до міських кладовищ курсуватимуть додаткові автобуси Багатомільйонною угодою, підписаною чиновниками ТОДА, зацікавилася прокуратура Працівниця завдала своєму університету матеріальну шкоду Львів'яни допоможуть ярмаркувати тернополянам На Тернопільщині продовжують "накривати" підпільні гуральні (фотофакт) Монахів "видалили" за поданням скандально відомого Василя (Семенюка)

«2% людей – думають, 3 % - думають, що думають. А 95% людей радше помруть, ані ж почнуть думати...»

Михайло Володимирович Вербіцький – людина-голова. Він четвертий термін обіймає посаду міського голови Чорткова – другого за величиною і статусом міста Тернопілля. Люди вибирають пана Михайла практично одностайно, за нього голосували від 70 до 98% виборців. І не дарма, пан Михайло є справжнім господарем міста. Заради доброї справи може і кулаком гримнути на сесії чи виконкомі, а треба, засукає рукави та швидше за комунальників приїжджає на об’єкт і ліквідовує прорив. Про відомі й невідомі сторінки життя мера читайте в ексклюзивному інтерв’ю журналістів «Номер один» з Михайлом Вербіцьким.

– Пане Михайле, Ви – дитина післявоєнних років…

– Народився я у далекому 1947-му, застав важкі післявоєнні часи. Пам’ятаю всіх осіб, які керували містом і районом. Адже у ті роки Чортків був обласним центром. Саме у нашому місті, а не в Тернополі, була сконцентрована ледь не вся промисловість краю. Чого тільки у Чорткові не було!

– Солдатського чобота довелося взути?

– Авжеж. Три роки служив у військово-морському флоті, ходив на підводному човні. Побував на Балтиці та в Середземному морі.

– Місцеве самоврядування стало справою Вашого життя?

– Загальний стаж роботи у міському господарстві, в т.ч. на посаді голови – 26 років. До речі, мером мене обирають уже вчетверте. У 1991 році з власної волі пішов із посади. Тоді саме руйнували пам’ятники, що символізували комуністичні часи. Коли зняли пам’ятник Леніну, це ще можна було зрозуміти, а з іншими монументами вже був перебір. Усе хотіли знімати, руйнувати, не дивлячись, який вклад та чи інша особа зробила в історію України і Чорткова, зокрема. Почався хаос, конфлікти як на політичному грунті, так і на релігійному. Я ж вважав, що місто – це не політика, а господарка! Тоді залишив раду і почав спокійно займатися підприємницькою діяльністю.

– У  сегменті бізнесу знайшли себе?

– Ми виготовляли як меблі, дошки, паркет, будиночки, так і заготовки з деревини і постачали у Францію, Польщу, Німеччину, Молдову. Вироби були якісними, тож за кордоном користувалися попитом. Відповідною була й оплата. Якщо в Україні 1 кв. м паркету вартував 10 доларів, то за кордоном – у середньому 25 доларів. Фірмі було вигідно працювати з іноземцями, адже, по-перше, на рахунки надходила валюта, по-друге, держава відшкодовувала ПДВ. І так тривало майже 10 років…

– Чому, коли бізнес процвітав, вирішили повернутися до міської ради?

– Виробництво – це завжди дуже великий ризик. До того ж у ті часи до підприємців прискіпливо ставились різні контролюючі служби, які часом не давали працювати чи розвиватися. Чесно кажучи, з одного боку, перевірки набридли, з іншого – було велике прохання громади Чорткова, щоб я повернувся до керівництва містом. Сьогодні складно знайти керівника, який би організував громаду і починав спільно з нею щось робити. Я тут виріс, працював у Чорткові з 1967 року, мене всі добре знають і я всіх знаю. Люди прийшли до мене, бо була завалена робота комуналки: перестали збирати сміття, каналізація забилася, почали страйкувати працівники комунальних служб. Коли в місті все працює, то про владу і комунальні служби ніхто не згадує. Але щоб усе працювало, як годинник, доводиться цілодобово пильнувати за станом міської комуналки.

– На кожних наступних виборах за Вас громада голосувала активніше чи ні? Чи правду кажуть, що діючий мер ще до виборів має 5% переваги над своїми конкурентами?

– Одного разу, а було це ще за Радянського Союзу, за мене проголосували майже 98% чортківчан. Натомість за незалежної України, у 2000 році, отримав довіру приблизно від 85% земляків. А на останніх місцевих виборах, у 2010 році, де було аж вісім претендентів на посаду мера, за мене проголосували 70% виборців. Що цікаво, всі мої конкуренти разом узяті набрали наполовину менше голосів, ніж я один. А щодо стартової переваги діючого мера, не можу однозначно сказати, що посада голови міста має плюс чи мінус під час виборів. Мера оцінюють, по-перше, по роботі, по-друге, по ставленню до людей.

– Під час виборів обіцяєте золоті гори чи ставите реальну планку, яку в перспективі можна виконати?

– Місцеву громаду не здуриш, люди одразу розуміють, чи ти правду сказав, чи обманув. Але якщо вже щось пообіцяв, то, щоб не сталося, взяті на себе зобов’язання маєш виконати. Я дотримувався і буду дотримуватись цього принципу. Адже маю гіркий досвід перебування на посаді мера у часи СРСР, коли пообіцяв одне, та була команда зверху, і я не зміг виконати обіцяне. У мене на робочому столі є виборча програма, яку намагаюся втілювати в життя. Ось, до прикладу, пообіцяв на наступний рік відремонтувати частину вулиці Хмельницького. Натомість прийшли люди з іншим проханням і кажуть: «Михайле, якщо не зробиш, буде тобі непереливки». Тому дивлюся по ситуації. Інколи можна зробити 2-3 м, і люди будуть дякувати. Я ж дав слово цим мешканцям, що відремонтую у цьому році 100 метрів дороги на вул. Хмельницького. Хочу, щоб до мене доброзичливо ставились чортківчани, згадували, що доброго я зробив для Чорткова і його мешканців.

– Який розпорядок Вашого робочого дня?

– Зазвичай уже о 7 ранку на робочому місці. Буває, вже о 5-6 годині об’їжджаю місто. Якщо бачу неполадки, телефоную та викликаю служби, щоб усунути. Завершується ж робочий день не раніше 9-10 вечора.

– Коли у Вас прийом громадян?

– У мене немає визначеного часу для прийому городян. Якщо люди побачили, що я під’їхав до міської ради, одразу йдуть. І я стараюся їм допомогти. При цьому не важливо, робочий це день чи вихідний. У суботу та неділю я теж на роботі. У суботу до 14 години приймаю людей, а в неділю – до 10 ранку, потім іду до церкви. Натомість коли повертаюся з літургії, зазвичай вступаю на роботу, і люди, знаючи про це, знову йдуть до мене.

– Як ставитесь до критики опонентів?

– Якщо критика справедлива – вислуховую і роблю правильні висновки, якщо ж критика перетворюється у просте критиканство, то серйозно сварюся з такими людьми.

– Наскільки сьогодні на роботу мера Чорткова впливає політика?

– Зазвичай наша робота відбувається без втручання політичної складової. Якщо ж я бачу, що той чи інший депутат намагається перевести свій виступ на політику, одразу «присаджую». У мене з депутатами є домовленість: робота міської ради – це покращення життя населення, а не політичні розбірки! Люди не питають, в якому ти кашкеті і з якої партії, їм потрібна конкретна робота – відремонтовані дороги, чисті вулиці, вивезене сміття, світло і тепло у домівках.

– Ви дійсно можете засукати рукави та кинутись щось ремонтувати на комунальному об’єкті у разі аварії?

– Коли неспеціаліст займається роботою, то я стаю дуже сердитим, тож інколи й сам намагаюсь усунути неполадки. Можу сісти за кермо екскаватора чи поливалки.

– Звідки берете натхнення, енергію для роботи?

– Від людей. Чортківчани не дозволять мені сидіти у кабінеті та тупцювати на місці. Чортків – це особливе місто, менталітет його жителів своєрідний, відповідно мер постійно повинен бути в тонусі та русі, йти в ногу з часом.

Віталій Попович, Номер один

 

Погода, Новости, загрузка...

Останні публікації

Нас відвідали

Мітки



Карта сайту

Ukr.Net

Авто базар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і Світу в режимі реального часу. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.

Яндекс.Метрика

Тернопільський тиждень