Понеділок, 26 серпня 2013, 12:21
Важко повноцінно пройматись духом свята у двадцять другу річницю проголошення незалежності України, в той час, коли, влада дозволяє собі так просто нехтувати та топтати наші права. Майоріння синьо-жовтого стягу на околицях міст та сіл демонструє лише відтінок свята, поверхневість та нібито його присутність. Всередині ж окупанти розперезались украй, і навіть у символічний День незалежності, показують що ми, в дійсності, залежні. Залежні від їх дій, інтересів, та в будь який момент можемо бути поставлені в ситуацію, коли потрібно відстоювати свої права.
В суботу, до прикладу, у Підволочиську міліція без ніякого на те права намагалася знести намет «Батьківщини». Попри те, що в активістів були всі необхідні папери на його розміщення, які вони отримали попередньо від місцевої влади, але правоПохоронців це не зупиняло. Керуючись нібито, вказівкою міського голови вони намагались прогнати громадян, погрожували навіть принести якісь «свої», їм вигідні документи, щоб підтвердили власні дії, але так і нічого не принесли.
Цікавим є те, що кілька місяців тому схожі дії мали місце у Збаражі, але вже щодо намету ВО «Свобода», тоді, перш ніж відбути у вказаному їм напрямку, тамтешні силовики проговорились, що діють за наказом заступника голови РДА Руслана Комара – Чорного. За дивним співпадінням саме Комар-Чорний є віднедавна головою Підволочиської РДА. Отже стає розуміло, що тут справа в цілеспрямованому наказі чиновника місцевого рівня закрити рота усім, хто сміє думати по-іншому, всупереч владі. Іншими словами, загальна декларація прав людини, котру підписали понад сто держав світу, включно із Україною, не діє на території підвладній Руслану Володимировичу, для котрого право людини вільно висловлювати свої думки (ст. 19 даної декларації) є порожнім звуком. Так само як і Конвенція про захист прав людини і основних свобод (ст.10) та і Конституція України, принаймні у частині ст.34, котра стверджує що «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.» теж невідома керівникові Підволочиської РДА. Ну а міліція, звичайно, є лише одним з елементів режиму, так звана машина смерті, що не знає ні жалю, ні законів, ні людяності, а лише наказ «хазяїна».
Якщо ти не можеш вільно висловити свою думку у власній державі - значить твою країну окуповано. І є дуже символічно, що це нам було продемонстровано саме 24 серпня, в День незалежності України. Під шум святкових концертів та під спалахи салютів, влада намагалась показати, хто в домі господар, а хто раб.
До речі, про рабів. По великому рахунку мене турбує от що: в згаданій мною (і забутій владою) «Декларації» є заборона рабства – стаття четверта на це чітко вказує «Нiхто не повинен бути в рабствi або у пiдневiльному станi; рабство i работоргiвля забороняються в усiх їх видах». Так от, часом ніхто, випадково, не знає, на коли Комаром-Чорним назначено відмінити ст. 4 так само, як він відмінив ст.9 тієї ж таки «Декларації» в межах підвладного йому району?
Володимир Бобко, депутат Тернопільської облради, ВО «Свобода»
Худобиськи які