З самого дитинства кожна дівчинка мріє про майбутнє: казкового принца, шикарні апартаменти, велику щасливу сім’ю. І,досягнувши певного віку, починає втілювати свої мрії в реальність.
Вона йшла повільною ходою додому, пухнастий сніг осідав на її віях і вона раділа з того, що комусь так необхідна, нехай навіть і на тих кілька секунд, допоки білий сніг не перетвориться на звичайну сльозу в її очах.
Зміна закінчилася. Іван по-черепашачи просувався у натовпі. Сіра людська маса просочувалася крізь прохідну заводу. Одинакові люди. Пригнічені вирази облич у всіх, опущені голови, сутулі плечі, потуплені погляди. Схожі долі. Всі - як один. Ніяких відмінностей. Жодної посмішки. Кожний у своїх думах, проблемах, надіях.