П'ятниця, 02 грудня 2011, 01:38
При цьому сам екс-мер виглядає задоволеним, принаймні на світлинах на цьому сайті
Сайт, який вже не маскуючись став відверто просвободівським, оскільки прямо пише про "шалені досягнення" правлячої в Тернополі партії і мера Сергія Надала, отримуючи при цьому від побратимів по кілька тисяч гривень щомісяця, як подейкують, за таке "висвітлювання", став ще й "гладити за шерстю" колишнього градоначальника Тернополя Романа Заставного. Ну, екс-мер, зрозуміло, також не безкоштовно виглядає таким собі "непризнаним генієм" на шпальтах "Погляду". Але це й не дивно - вибори не за горами. А пан Заставний спить і бачить себе у парламентському кріслі.
Отже, слово для "восхваляння" колегам.
Сьогодні відзначають день Романа, тож «Погляд» поспілкувався з нашим відомим сучасником екс-мером Тернополя Романом Заставним.
Особливо нас цікавило, що змінилося з часів його мерства та особисте життя пана Романа.
- Я дуже радий, що у мене була така можливість. Неважливо, чим все закінчилось, адже це величезний досвід. Він незамінний, – каже Заставний. – Першого липня у мене виповнилося двадцять п’ять років від початку мого трудового стажу. Працювати я почав із чотирнадцяти років у шкільному підряді. Нас було шестеро, я був бригадиром. На нашій відповідальності було півтори гектара часнику. А до того також заробляв гроші: продавав яблука.
Зараз чоловік активно займається громадською роботою, бізнесом і багато часу приділяє власній сім’ї. Основним своїм досягненням вважає власних синів.
- Хабарів за навчання не даємо, синові доводиться багато часу приділяти навчанню. За рік старший син помітно подорослішав. Страшнувато стає: невже я такий старий, що у мене такі дорослі діти. Можу сказати, що мені пощастило з дітьми,а їм – пощастило з нами. Молодший син хоче бути лікарем. Старший прагне стати юристом. Мої батьки не впливали на вибір моєї професії, батьки дружини – також не заважали їй обирати свій фах, тому і ми дозволяємо дітям прийняти власні рішення. Взагалі-то, батько виховував мене досить жорстко, за що я йому дуже вдячний. До вступу в інститут я узгоджував свої проблеми з ним через посередника – маму. Але коли прийняв рішення одружитися, то батько дізнався про це першим. Саме тоді я переступив через цей бар’єр.
Роман Заставний полюбляє займатися городом, косить траву, вирощує суниці, малину. При цьому принципово не допомагає батькам вирощувати картоплю:
- Картополю ми не садимо – це роблять батьки. І ми нічого зробити не можемо –десять років з цим «боремось». Садять мінімум десять соток щороку, а кожної весни проблема: де ж подіти залишки картоплі? Роздаємо родичам, знайомим. І з кожним роком я все більше усвідомлюю, що цей процес перебороти неможливо, його можна тільки підкоректовувати. Батькам з картоплею не допомагаю. Принципово. Тому, що українці вирощують картоплю у своє задоволення. Ніхто не зважає, що це не вигідно. А я - раціональний, і не люблю робити того, чого не варто.
Нещодавно Роман Заставний продав частину бізнесу і дуже задоволений, що вчинив саме так: з’явилася можливість жити і витрачати гроші. Любить відпочивати в горах, відпочинок на морі вважає неповноцінним. Дружина Оксана для Романа Заставного є «бойовою подругую»:
- Це мій перший помічник, секретар, це мама моїх дітей, улюблена жінка. Мені пощастило. Найпроблематичнішими були перші вибори. Дружина була не готова, навіть мала проблема зі здоров’ям через все це.
Зараз дружина частенько «балує» Романа Йосиповича домашніми солодощами: рулетами та рогаликами із вишнею.