Те, що на парламентських виборах 2012 року (які, нагадаю, мають відбутися у жовтні цього року, при умові, що влада не «втне» чогось нового) українцям повернули можливість обирати депутатів-мажоритарників, однозначно – позитив. А для деяких категорій нашого суспільства – ще й вигода. Адже з’явилася можливість додаткового заробітку в передвиборчих штабах для журналістів, іміджмейкерів, рекламістів, студентів, ЗМІ, виробників поліграфічної продукції тощо.
На Тернопільщині бажаючих всістися у депутатське крісло є багато. Також чимало є і буде тих, хто хоче використати довірливість мешканців нашого краю, щоб з допомогою голосів електорату пройти до парламенту (Матієшин, Чижмарь, Наливайченко та інші). Але якщо, приміром, Юрія Чижмаря з Тернопільщиною хоч щось пов’язує (очолював, і треба визнати, доволі успішно обдержадміністрацію), то чому на наші голови «звалився» в ролі «парашутиста» екс-глава СБУ Валентин Наливайченко, для багатьох загадка. Чимало мешканців області задаються питанням, чому він обрав саме Тернопільщину. А точніше – округ з умовним центром в Бережанах?
Не претендуючи на істину в останній інстанції, висуну свою версію, яка сформувалася на основі певних роздумів і порівнянь.
Отже, ті, хто працює на Наливайченка, чоловіка неординарного, харизматичного і високоосвіченого, який навіть фінською мовою володіє, звісно, люди розумні. Припускаю, що округ для нього вибирали довго і ретельно, аналізуючи багато факторів. І, напевне, в якийсь час для тих радників став очевидним факт, що тернополяни в більшості своїй – люди, хоч і толерантні, але вкрай непередбачувані. І хтось з наближених міг просто сказати приблизно таке: «Пане Валентине, стартуйте з Тернопільшини. Бо, схоже на те,що мешканці цього краю мають певний пієтет до людей в погонах. Адже вибрали вони міським головою Тернополя колишнього податківця? Вибрали. Більше того, Бережанщина «не пасе задніх», адже мером тут обрали взагалі колишнього начальника районного ДАІ Володимира Музичка. Його, нагадаю, на цю посаду люди обрали в той момент, коли ім’я пана Володимира було в епіцентрі скандалу про хабарництво (у 2010 році працівники СБУ затримали пана Музичку за підозрою в отриманні хабара, як повідомляли тоді місцеві ЗМІ). До слова, приблизно тепер має завершитися судове засідання по цій справі, хоча даний факт не заважає пану Музичці працювати і виконувати обов’язки міського голови Бережан в даний час.
Так от, радники і порадили Наливайченко щось на кшталт «якщо на Тернопільщині мерами обирають податківців і даїшників, то і депутатом можуть обрати колишнього «есбеушника…»
Хоча, виправлюсь, «колишніми» правоохоронці не бувають, як вони самі і кажуть.
Чи має Валентин Наливайченко шанс вибороти довіру людей? Думаю, має. Адже уподобання тернополян вкрай непрогнозовані. Не варто забувати, що у 2009 році, на дочасних виборах до обласної ради, і в 2010 роках ніхто навіть не припускав, що в Тернополі та області ВО «Свобода» здобуде такі тотальні перемоги. Але ж це сталося! Тоді навіть «свободівці» були трохи шоковані такою довірою людей.
P.S. Коли виборча кампанія у Тернополі 2010 року саме набирала обертів, один відомий підприємець в розмові зі мною запевняв, що тернополяни ніколи не виберуть податківця (Сергій Надал тоді вже був офіційним кандидатом), будівельного магната (з біг-бордів і газетних шпальт в той час усміхалися Василь Лило, Ігор Гуда і Зеновій Щепановський) чи міліціонера (тоді мусувалися чутки, що екс-начальник обласної міліції Віталій Максимов тежмає намір балотуватися на посаду міського голови Тернополя). Я стосовно цього мав протилежну думку.
На початку грудня того ж року, після того, як Сергій Надал офіційно приступив до роботи мера, той же бізнесмен заїхав до мене в гості. Виставив пляшку віскі «Jameson», яке програв у нашому парі, і, лайнувшись, визнав: «Проживши все своє свідоме життя в Тернополі, я тільки тепер зрозумів, що мої земляки ще не раз здивують своєю непередбачуваністю не тільки мене, а й всю країну…»
Віталій Гнатюк ,  "Тернопільський тиждень"