Четвер, 19 травня 2011, 12:52

Погляд прихильників Тимошенко на дії своїх політичних конкурентів.

Першу перемогу на Тернопільщині ВО «Свобода» здобула два роки тому на позачергових виборах до обласної ради, заручившись підтримкою не лише симпатиків цієї політичної сили, а й також тодішнього проющенківсько-балогівського голови ОДА Ю.Чижмаря, який спільно з місцевими регіоналами розіграли трилер під назвою «Найчесніші вибори до Тернопільської обласної ради-2009». Як невдовзі з’ясувалося, місцевих лідерів партія не виплекала, голову облради – Олексія Кайду – привезли зі Львова, де він трудився депутатом. До обласної ради за нової каденції додалась згодом і міська рада. Тож «Свобода» вирішила не нехтувати отриманим шансом (бо хтозна, як там далі буде) і взялася з неабияким запалом… нічого не робити.
Обіцянки-цяцянки, а дурням радість

Від самого початку свого керівництва ВО «Свобода» зайняла нібито непримиренну позицію щодо президента та його політичної сили. У Тернополі не закінчуються їхні хороводи між пам’ятниками Шевченка, Бандери та цвинтарями.

На кожній сесії міської та обласної рад приймаються відгуки з незламними й рішучими вимогами відставки чи то прем’єр-міністра Азарова, чи міністра освіти Табачника, або ж міністра закордонних справ Грищенка. Невдовзі, мабуть, вже тупатимуть ніжками з вимогою відставки міністра оборони чи посла України де-небудь у Брунеї. Про боротьбу за права української мови – то й говорити годі: це обов’язковий ритуал на кожній сесії всіх «свободівських» рад. Одним словом – боротьба йде не на життя, а на смерть. Що головне – правлячій владі від того стає неймовірно лячно… аж до сліз. Чи то сміху?!

«Свободівська» тернопільська облрада вже провалила декілька патріотичних звернень – наприклад, протест щодо скасування указу про присвоєння Бандері звання Героя України. А із 32 пунктів своєї передвиборчої програми до обласної ради за два роки ця партія спромоглася виконати лише один, напевно, на їхнє переконання найважливіший: запровадження прямих трансляцій сесій обласної ради. Тепер тернополяни можуть спостерігати за «глибинними польотами геніальної думки» не лише у Верховній Раді, але й у своїй, рідній. Ну і не варто забувати про ще одну програмну позицію «свободівців»: встановлення достойної щомісячної доплати до пенсії ветеранам ОУН-УПА. Якщо 100 гривень для них тотожне поняттю «достойної», то і цей пункт можна віднести до розряду тих, що «виконано».

Вся правда про аеропорт

Проблема Тернопільського аеропорту поступово перейшла до розряду вічних. То його продають, то вже не купують. Але факт залишається фактом: цей ласий шматочок землі не дає спокою нікому. Не залишив він байдужим і «свободівців». Дивлячись на їхнє «вміле» керівництво, за долю летовища стає страшно, адже привласнити його собі вони намагалися ще в ті часи, коли не були при владі.

Так, ще за каденції голови Тернопільської облради Анатолія Жукінського фірма ПП «Сервіс-центр-Стрий», співвласником якої є австрієць Крістіан Чернер, у січні 2006 року купила Тернопільський аеропорт, що належить Тернопільській облраді. Проте пан Чернер не заплатив за нього. За неофіційною інформацією, він був підставною особою. Нібито за ним стояла фігура скандально відомого будівельника Тернопільської області Зіновія Щепановського. Проте тоді провернути аферу з аеропортом не вдалося. Завдяки плідній роботі Тернопільської облради п’ятого скликання під керівництвом Михайла Миколенка, депутати-бютівці домоглися того, що господарський суд області за позовом Регіонального фонду держмайна розірвав договір купівлі-продажу аеропорту і наказав Чернеру сплатити 6,4 млн. грн. неустойки, що становить 20% від суми, за яку було продану летовище – 32 млн. грн. Депутати-бютівці Володимир Бойко та Ігор Романків спеціально їздили до Львова на засідання Апеляційного суду, щоб відстояти власність громади Тернопільщини. І їм це вдалося. Тепер на їхній праці «піаряться» депутати-»свободівці» нинішньої облради, які й пальцем не поворухнули, щоб хоч щось корисного зробити для аеропорту. Зуміли лише «загробити» відновлені авіарейси (це таким чином виконують свої передвиборчі обіцянки, якими переконували у тому, що аеропорт відновить свою роботу!). Ще й вину перекидають на колишнього керівника аеропорту Юрія Малецького – до слова, також члена партії ВО «Батьківщина», якого на Тернопільщині вважають одним із кращих управлінців. Його, до речі, з посади усунули ті самі «націоналісти» зі «Свободи», зіславшись на невміле та невдале керівництво пана Юрія.

Ініціатором звільнення став юридично неграмотний перший заТупник голови Тернопільської обласної ради Сергій Тарашевський (саме так було зазначено на вивісці його кабінету у перші дні роботи ради нового скликання). Як з’ясували тоді журналісти «Нашої Батьківщини», таку аферу придумав і пробував «проштовхнути» разом із ним також керуючий справами обласної ради, про якого люди говорять «дрібний аферист» – Ігор Дулеба. Саме цих два «тіпочка» вирішили підкилимно зайнятися аеропортом. Причиною такого поспіху, а відповідно й поганої підготовки проведення афери, стало рішення Верховної Ради провести вибори до місцевих рад 31 жовтня 2010 року. Тарашевський і Дулеба вирішили наприкінці своєї каденції «урвати» ласий шмат землі, на якому розташований аеропорт. Землю, яку хочуть хапнути ділки, експерти оцінюють у 500 тисяч доларів. Окрім того, нагадаємо, що у 2010 році з обласного бюджету було виділено 1,9 мільйона гривень на ліквідацію збитковості аеропорту та розвиток його інфраструктури. Колишній керівник аеропорту планував на ці кошти завершити розпочаті ремонтні роботи приміщення аеровокзалу, а також привести у відповідність до норм євростандартів деякі системи та вимоги ІСАО (міжнародна система контролю та безпеки авіації). Натомість головний «ЄЦун» Тарашевський та «старший куди пошлють» «свободівець» Дулеба мали інші плани щодо 164 гектарів землі аеропорту, який розташований у передмісті Тернополя. Ці політичні пройдисвіти навіть знайшли кандидатуру нового керівника. Тепер підприємство очолює Олег Стефанський. Раніше він був заступником керівника цього комунального підприємства. Він точно не думатиме про удосконалення якихось там європейських стандартів, а вже напевно «розтранжирить» не лише землю, але й бюджетні кошти.

Нагадаємо, що саме він нещодавно поставив перед фактом громадськість, що планує здати частину аеропорту в оренду. При цьому запевнивши, що частина аеропорту, яку планують віддати в оренду, не особливо впливає на функціонування підприємства. Хіба таке може бути? Цікаво, як зможе функціонувати аеропорт без орендованих приміщень, і чи не думає керівництво, що це зашкодить пошукам інвестора, готового розвивати підприємство?

На сьогодні ж, за даними Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, найбільшим боржником є власність обласної ради – підприємство «Тернопільавіаавтотранс». Його борг становить 393 тисячі гривень.

Декілька причин «смердючого» майбутнього

Ні для кого не є таємницею, що проблема зі сміттям у Тернополі була особливо актуальною в попередні два роки. І в основному була вигідна саме партії ВО «Свобода», яка в сміттєвій темі «втопила» попереднього керівника міста Романа Заставного. Та й на виборах до обласної ради вони теж обіцяли вирішити сміттєву проблему. Але недолугість і недалекоглядність нових керівників-псевдопатріотів скоро вдарить по них самих.

«Свободівці» багато говорили про монтаж і запуск в експлуатацію славнозвісної сміттєсортувальної лінії, яку в пік кризи зі сміттям нібито закупила обласна рада за ініціативи тепер уже керівника обласної організації ВО «Свобода» Олексія Кайди. Вже минуло півроку, але ні лінії, ані двох мільйонів гривень, які нібито були витрачені на її придбання, немає. І чомусь про це всі мовчать...

А що ж було насправді? Так, сміттєсортувальна лінія дійсно була. Однак ВО «Свобода» немає до неї ніякого відношення. Нагадаємо: у грудні 2009 року зусиллями народного депутата України, голови Тернопільської обласної організації «ВО «Батьківщина» Василя Деревляного та за фінансової підтримки уряду Юлії Тимошенко до Тернополя доставили сміттєсортувальну лінію вартістю 15 млн. грн. Її планували змонтувати у травні-червні 2010 року. Але як тут змонтуєш, якщо тодішній мер міста та вся ота облрадівська-одівська гоп-компанія, які свято клялися божилися, що знайдуть приміщення для цієї лінії і попередньо зацементують його для її встановлення, так і не дотримали слова.

Чим же вони займалися весь той час? А займалися тим, що й надалі били себе в груди, виголошуючи пафосні промови про захист інтересів громади Тернополя. У той час як сама громада починала поступово потопати у смороді.

Тобто займалися тим самим, чим і надалі продовжує займатися ВО «Свобода». Останнє їхнє «ноу-хау» – обіцянка мера Тернополя Сергія Надала найближчим часом збудувати сміттєпереробний завод за межами міста – в Малашівцях. Але… Землю під новий завод так ніхто і не виділяв, навіть більше: від міської влади Тернополя досі не надходило жодного запиту про виділення земельних ділянок для будівництва сміттєпереробного заводу! А це означає, що не тільки в травні-червні не бачити нам початку будівництва заводу, але й у найближчі три роки нічого не будуть робити. Бо перед тим, як будувати завод, потрібно отримати дозвіл громади, провести дослідження земельної ділянки, розробити проектну документацію і освоїти кошти, якщо такі взагалі будуть. Отже завод, як і сміттєсортувальна лінія, є відвертим і цинічним популізмом від керівників ВО «Свобода».

Але є ще один казус, який найболючіше б’є по рейтингу «справжніх націоналістів». Як нещодавно стало відомо, міська рада таки звернулася до ради обласної з проханням виділити їм земельну ділянку... Але не для заводу, а для… нового сміттєзвалища! А це означає, що тепер у Тернопільській області буде дві «гарячі точки»: селище Малашівці, мешканцям якого мер в очі брехав про побудову в травні поточного року сміттєпереробного заводу, та село Зарубинці, жителів якого не питали, чи хочуть вони жити біля сміттєзвалища. А обіцяли ж то проводити громадські слухання з усіх важливих питань!

Ми маємо багато брехні навколо сміттєвої проблеми і мало дій влади. І якщо так продовжуватиметься далі, то бумеранг, запущений «свободівцями», вдарить по них самих... Одним словом, «свободівці» тільки те й роблять, що б’ються з вітряками, а тут треба реально працювати: дороги латати, школи будувати.

І на завершення…

Обіцяли перемоги, які почнуться з Тернопілля? Обіцяли. Де ті перемоги? Їх –немає.

Найбільше дивує те, що в програмі «свободівців» немає жодної згадки про економіку, про інвестиції, про будь-який розвиток. Складається враження, що представники ВО «Свобода» просто не знають, що це таке. Зрештою, за їхнього керівництва так нічого й не змінилося і змінитися не може, бо всі ми бачимо результати їхнього керування в області. І вже всім зрозуміло, що вони ні на що не здатні, хоча продовжують агресивно себе піарити і переконувати, що це не так. Але реальних справ нема і ніколи не буде.

Хто їм заважає? Москалі при владі в Тернополі? Ні – українці. Може, євреї десь при владі? Та ні, все ті ж українці. То в чому ж проблема, панове «патріоти» зі «Свободи».

Підготувала Вікторія ВЕЛИЧКО (Газета "Наша Батьківщина" №20).