У день двадцять другої річниці Незалежності по всій Україні пройшли урочисті заходи.

І у нашому рідному Тернополі також відбувалися урочистості, однак, у «столиці національного відродження» духу свята не відчувалося. Складається враження, що для тернополян Новий рік більш вагомий день ніж  день ствердження національності Батьківщини…

У Тернополі опозиція урочистості розпочала о десятій годині з покладання квітів до пам’ятника видатному державотворцю України Тарасу Шевченку.  Проте, тернополянам він мабуть чимось завинив, бо учасників покладання можна було перелічити «на пальцях рук» (ми писали про це в статті  Лідери тернопільських опозиціонерів виконали вказівку Хоптяна (!?) і майже проігнорували День Незалежності (фото)

Покладання квітів відбулося за участі Тернопільського міського голови Сергія Надала, котрий завчасно і публічно запросив долучитися до нього усіх бажаючих, а насамперед керівників політичних та громадських організацій. Однак, до ініціативи мера долучилося небагато бажаючих. У заході взяло участь до сімдесяти осіб. Звичайно ж, приємно, що Тарасу Шевченкові прийшли виразити вдячність усім відомі Володимир Колінець, Анатолій Вихрущ, Михайло Головко, Степан Барна, Наталія Михно та Роман Навроцький, проте, на цьому перелік громадських діячів області можна напевне завершувати.

Чомусь для інших їх колег прийняти участь у покладанні виявилось неможливим. І в цьому немає нічого дивного, адже  покладання квітів це складна справа, треба прокинутися у вихідний день принаймні о дев’ятій, та й квіти коштують не дешево. Це ж не з трибуни «верещати» про любов до Батьківщини, єднання патріотичних сил, моноліт опозиційного фронту…

З даного приводу дуже влучно зауважив під час свого виступу голова Тернопільської організації Народного Руху України Анатолій Вихрущ (на фото), цитуємо дослівно:

«… чомусь подумалося, що нині мала би звучати тематика цього виступу «несвяткові роздуми у святковий день»… огляньтесь сьогодні один на одного, це ті люди з якими ми, практично, зустрічаємось і бачимося кожного дня при таких заходах. Прийшли на день народження держави один нормальний директор школи. Де решта?!!!

Жодного керівника вищого навчального закладу. Може для них це не свято? А якщо для них це не свято, то навіщо вони потрібні на своїх посадах? Прийшла молодь, прийшли, традиційно, хай Бог їх оберігає на многії літа, люди з репресованих, представники ОУН-УПА…ще, Господи, слава тобі, що є один нормальний депутат Верховної Ради, який прийшов до земляків слово сказати…

Сьогодні ми  повинні чітко сказати, що це останнє свято, коли так приходять святкувати! Таке враження, що всі керівники терміново виїхали на картоплю, в чому є великі сумніви, або просто не можуть прокинутися після вчорашнього святкування…».

І дійсно, прикро було спостерігати цю картину, адже це показує рівень наших політиків, місцевих, і те як вони ставляться до нас і до нашої історії. Коли немає виборів в найближчому майбутньому…

«Тернопільський тиждень»