Проблема регулювання кількості безпритульних тварин на вулицях міста вже не перший рік породжує численні суперечки серед тернополян, особливо після випадків нападу тварин на перехожих або ж перенесення ними різноманітних інфекційних захворювань. Громадськість зазвичай бурхливо реагує на такі випадки, а муніципальна влада обіцяє докласти усіх зусиль, аби посилити контроль за бродячими тваринами та не допустити повторення неприємних інцидентів.

Влада виділяє кошти, громадськість заспокоюється, і вже більше нікого особливо не цікавить чи дійсно ті гроші пішли на вирішення проблеми тварин-безхатченків. Саме на цьому благодатному ґрунті людської байдужості у Тернополі зародилась і успішно заробляє мільйони “зоомафія”, повідомляє Місцевий час.

Історія привласнення коштів з бюджету Тернополя, що виділяються нібито на потреби стерилізації тварин, доволі тривала. Роками на цьому корумповані чиновники “заробляли” статки, що відображено у матеріалах низки кримінальних справ, які більш чи менш успішно розслідувалися правоохоронцями. Але ми не відволікатимемо увагу читачів на історію цієї проблеми, а спробуємо описати схему, яка діє в Тернополі саме зараз.

З 2015 року питаннями відлову і стерилізації бродячих тварин у Тернополі офіційно займається не комунальна установа, а приватне підприємство ТОВ “Зооцентр”. Щороку на діяльність цієї приватної структури з бюджету міста виділяються сотні тисяч гривень, про ефективне освоєння яких звітується дирекція підприємства. Паралельно з ТОВ “Зооцентр” у Тернополі доволі успішно функціонує громадська організація “Ноїв Ковчег”, волонтери якої також опікуються безпритульними тваринами, і роблять це абсолютно безкоштовно, незалежно від бажання, вказівок чи фінансування міськради. І все було б гаразд, якби приватне підприємство, яке фінансується бюджетом міста, не звітувалося за проведену роботу здобутками волонтерів.

Інакше кажучи, через Зооцентр списуються гроші на оплату послуг та проведення робіт, які безкоштовно виконують волонтери Ноївого Ковчегу. Але як же “зоомафії” вдається водити за носа муніципалів та й всю громаду міста?

Активісти Ноївого Ковчегу розповідають, що це було б не можливо, якби чиновники міської ради не були замішані у цю корупційну схему. Волонтери переконують, що високопосадовці міськради чудово знають, куди йдуть кошти, і хто насправді у місті займається бродячими тваринами.

Наші джерела у міській раді стверджують, що ключовою фігурою у цьому заплутаному клубку є Олена Дейнека – керівник консалтингової компанії, координатор численних проектів, волонтер ТОГО “Асоціація захисників безпритульних тварин “Ноїв Ковче”, а найголовніше дружина начальника Управління стратегічного розвитку міста Дейнеки Юрія Петровича. Саме ця жінка зробила можливим махінації, про які ми ведемо мову.

Для того щоб зрозуміти її роль у цій схемі, необхідно співставити лише кілька фактів. Перш за все, Олена Євгенівна є одним із засновників Зооцентру. Кінцевим бенефіціарним власником товариства є Гром Олег Петрович, який одночасно є й одним із керівників та засновників Ноївого Ковчегу, активісткою якого теж є пані Дейнека. До речі, ГО “Ноїв Ковчег” як і Олена Дейнека входить у перелік засновників ТОВ “Зооцентр”. Про родинні зв’язки Олени Євгенівни із Юрієм Дейнекою ми вже згадували. Єдине, що варто уточнити, є те, що Юрій Петрович є доволі близьким другом та соратником міського голови Сергія Надала.

Таким чином, поки пересічні волонтери абсолютно безкоштовно відловлюють безпритульних тварин та з власної кишені або з пожертв меценатів оплачують послуги ветеринарів, керівництво Зооцентру звітується перед своїми друзями у міській раді роботою активістів. Чиновники ж роблять вигляд, що свято вірять у ці всі побрехеньки, й надалі продовжують фінансувати підприємство, що існує фактично тільки на папері.

Активісти розповідають, що реальна картина стерилізації тварин у Тернополі виглядає наступним чином. З початку 2017 року до кінця травня волонтери Нового Ковчегу стерилізували в приватного ветлікаря 75 самок і кастрували 3 кобелька. За це й же час лікар Зооцентру стерилізувала лише 1 самку та 5 кобельків, хоча у звітних документах товариства фігурують зовсім інші числа.

Для обґрунтування видатків Зооцентру його керівництво змушує працівників вносити у звітні документи неправдиві відомості, зокрема зазначати, що працівники відловлюють по п’ять собак на день, і використовують для цього службовий автомобіль. Фахівці, які мають значний досвід відлову, наголошують, що це є цілковита нісенітниця, оскільки не так легко зловити за день хоч би й дві собаки. На їх пам’яті були випадки, коли вдавалося спіймати чотирьох собак, але п’ять – ніколи.

Звісно, у Зооцентрі були працівники, які не погоджувалися з подібною практикою, і навіть намагалися чинити опір, надсилаючи скарги у міськраду, але всі їх спроби закінчувалися для них неминучим звільненням.

Щоб уявити масштаби махінацій, які прокручуються через Зооцентр, зазначимо, що у липні цього року товариство перемогло у тендері на “регулювання чисельності, утримання центру стерилізації та притулку для тимчасового утримання безпритульних тварин” у період з серпня по грудень 2017 року. Надання цих послуг коштуватиме місту 450 тисяч гривень. І це лише один із тендерів, які без жодної реальної конкуренції ТОВ “Зооцентр” виграло у Тернополі. Про те, яким чином підприємство прокручує гроші на закупках пального та медпрепаратів, можна лише здогадуватися.

Так і живемо: сотні тернополян сваряться у соціальних мережах за те, чи гуманно стерилізувати бездомних тварин, а тим часом корумповані чиновники і “зоомафія” заробляють на них мільйони, поліція ж і НАБУ роблять вигляд, що корупція у міській раді Тернополя відсутня, як і фінансові махінації ТОВ “Зооцентр”.