Понеділок, 06 листопада 2017, 21:39

Окремі місцеві сайти, потакаючи  усілякого роду «активно-пасивним» тролям  соцмереж, під фініш голосування в рамках громадського бюджету почали нові інсинуації, звинувачуючи керівництво освітянської галузі в лобіюванні проекту за пам’ятник вчителю на платформі «Громадський бюджет».

І називають його добровільно-примусовим. Начебто начальство примусило педагогів йти голосувати за цей проект. Більш дикішого звинувачення годі й вигадати. Звісно, освітяни між собо поширювали інформацію про голосування, закликали один одного за нього голосувати. Тому й не дивно, що проект вже набрав понад 850  голосів. У Тернополі більше трьох тисяч практикуючих вчителів. Не кажучи вже про пенсіонерів-педагогів, про родини вчителів.

То за кого чи за що мали голосувати педагоги? За проект на підтримку байдаркового спорту в Тернополі чи про екоавтопарковки в місті?

Що дивного в тому, що педагоги голосують за те, що їм ближче? Навіть якщо керівництво освіти й закликало голосувати за цей проект, то що в цьому поганого?

Адже вони не закликали голосувати за добробут місцевих чиновників.

Чому пам’ятники бджолі чи лелекам від сумнівних місцевих бізнесменів для тернополян – нормально, а пам’ятник Вчителю так не подобається місцевим «фейсбучанам»?

Може варто віддати шану все ж десяткам тисяч людей, які нас усіх вчили і прививали нам добро і давали знання?

І пошанувати десятки тисяч тернополян за їхню Працю памятником не просто вчителю, а памятником Праці Вчителя...