Субота, 31 грудня 2011, 15:04

Кримінальний розгул і беззаконня у державі непокоять відомих правозахисників. Люди просто звіріють. І ще вчора врівноважені законослухняні громадяни наважувались на порушення закону. Водночас рік, що минає, запам’ятається декількома резонансними карними справами. Тим більше, що кримінальна історія Тернопільщини-2011 почалась із казусу.

Жінки стають «кусючими»

10 січня ц.р. інспектор ДПС Андрій Ярема, чергуючи на перехресті вул. Оболоня -Шептицького, мав необережність зупинити автомобіль «Мазда». Підійшов, представився, попросив права. Все, як завжди. Однак водій іномарки не поспішав надати документи для перевірки. Коли ж нарешті неохоче відчинив двері, з салону запахло добрим спиртовим градусом.

«Де ваш талон техогляду», – поцікавився патрульний інспектор, вказавши на лобове скло. Горе-водій знову промовчав.

«При спілкуванні з інспекторами водій помітно нервував, документів на право керування надати не зміг. Згодом з’ясувалася і причина хвилювання водія – він перебував у нетверезому стані», – повідомляла прес-служба ДАІ МВС України.

Автомобіль доставили на штрафмайданчик, «даішник» почав складати акт, описував транспортний засіб, як раптом на майданчику з’явилася невідома жінка. Нічого не пояснюючи, вона сіла в машину та спробувала зачинити двері. «Один з інспекторів, щоб не допустити блокування дверей, просунув руку в салон автомобіля. Тоді жінка затиснула правицю правоохоронця дверцятами та двічі вкусила за руку». «Тризубівців» мордували у тюрмі

Того ж дня з’явилось повідомлення, що по обвинуваченню у підриві пам’ятника Сталіну 31 грудня 2010 року у Запоріжжі на Збаражчині правоохоронці затримали голову Тернопільської обласної організації ВО «Тризуб» Василя Лабайчука. Практично півроку юнак із побратимами перебував за ґратами у СІЗО.

І от 12 грудня суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя виніс вирок, засудивши хлопців на різні терміни – від 1 до 3-х років позбавлення волі, відтермінувавши строк виконання на 1-2 роки, та ще зобов’язавши компенсувати запорізьким комуністам збитки за «обезголовлений» пам’ятник «отцю всіх націй».

Іван Чепесюк став корупційним рекордсменом

Чинний Президент із командою на початку року закликав боротися з корупцією, причому незважаючи на політичні симпатії. Першим на очі служителів Феміди потрапив чиновник однієї з сільських рад Козівського району. Вони підробили рішення сесії сільради та передали земельну ділянку площею 27,4 га та вартістю 2 млн. 714 тис. 883 грн. у землі запасу. Потому ділянку намагались віддати бізнесмену. Прокуратура Козівського району порушила кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та підробку документів, внаслідок чого місцевій громаді завдали збитків на 2 млн. грн.

Однак справжній рекорд хабарництва поставив тоді ще голова Борщівської райдержадміністрації Іван Чепесюк і два депутати. Чиновник відкинув дріб’язковість та запросив 276 тис. грн. (35 тис. доларів) за виділення 1 га землі під теплиці.

Міліція ввірвалась у кабінет в розпал передачі пачок грошей: від депутатів –  «хазяїну» району. Причому вся трійця належала до провладної Партії регіонів.

Іронія випадку: Микола Микитейчук, депутат райради, під час виборів працював страховим агентом Борщівського районного відділення страхування від нещасних випадків. А інший затриманий, Віталій Лисак, був заступником голови правління ВАТ «Борщівська агропромтехніка». Окрім того, він очолював районну організацію Партії регіонів.

Серед активу Борщівського району одразу ширилась думка, що Чепесюк поплатився головою через неприязнь до тоді тільки-но призначеного голови Тернопільської ОДА Валентина Хоптяна.

Хабарник категорично відмовився написати заяву про звільнення, оскільки зовсім недавно, очевидно, заплатив за своє призначення чималу суму. Відтак його звільнив Президент. Суд ще розглядає цю кримінальну справу.

«Білий дім» відбивався від пайовиків: спочатку – Садовського, а частіше –Щепановського

Хоча астрологи провіщували, що рік Зайця повинен бути досить спокійним, насправді ще навесні пайовики почали пікетувати владу, вимагаючи: або поверніть кошти, або надайте житло. Отож …

16 лютого, за версією міліції, здійснив самогубство, викинувшись із баштового крана, підприємець Олег Садовський (віце-президент, а раніше і президент ФК «Нива»). Подейкують, не витримав «облоги» від банку за отриманий кредит. До того ж півроку тому міліція порушила карну справу, звинувативши бізнесмена у привласненні коштів забудовників. Відтак півсотні пайовиків «влетіли» на 2 млн. доларів, але так і не отримали обіцяного елітного житла.

Аналогічні темні схеми шахрайств виявили правоохоронці й на фірмі «Будівельник», очолюваної «Заслуженим будівельником України» Зеновієм Щепановським. Із заздрісною наполегливістю доведені до відчаю пайовики всю весну та літо брали в облогу «білий дім», аж поки 15 червня бізнесмена на заарештували. Два місяці потому в Тернопільському міськрайсуді почалось слухання справи. Варто наголосити: вона «закручена» лише навколо одного будинку, точніше – самого фундаменту на вул. Білецькій, але ж Щепановський не добудував 24 об’єкти!

Крім того, колишні працівники фірми «Будівельник» звернулись у прокуратуру з приводу кредитів. У суді свідки стверджують: головний бухгалтер будівельної корпорації Євген Марценюк із підлеглими, зловживаючи владою та службовим становищем, здійснили службову підробку та змушували людей протягом 2007-2009 років оформляти на себе банківські кредити ніби під заставу квартир у новобудовах, що так і не возвела фірма. Таким чином22 працівники (серед них були і не рядові) напозичали майже 7 млн. 595 тисяч доларів у «Райффайзен Банк Аваль» та більш ніж 2 млн. 812 тис. доларів у банку «Хрещатик».

Відтак лише за даною карною справою добродіям Зеновію Щепановському та Євгену Марценюку інкримінується підробка документів для оформлення банківських кредитів у розмірі майже 10 млн. 407 тисяч доларів! Все це міститься у 25 томах.

Тим часом міліція стверджує: шахрайські схеми Щепановський і К застосовували на кожній новобудові! Слідчі обласного управління міліції завершують розслідування ще по одному об’єкту. Тобто керівників «Будівельника» ще глибше поглине у судове пекло.

Тим часом 12 травня у Тернопільському господарському суді почався розгляд справи щодо оголошення Щепановського банкрутом. Позов подало столичне товариство «Ласка Лізинг», відоме у сфері послуг фінансового лізингу автотранспорту.

А чи «бабло» перемогло?

Не менш резонансною стала справа побиття у центрі Тернополя трьома представниками місцевої «золотої молоді» двох відомих українських спортсменів –олімпійця-плавця Олександра Волинця та біатлоніста Олександра Починка. НП сталася 24 квітня, саме на Великдень неподалік Катедрального собору, на очах десятків тернополян.

Здавалось би, все зрозуміло. Тим паче, що на одному з попередніх судових засідань свідки підтвердили вину «мажорів», у тому числі й про відкушене вухо О. Починка.

Однак викликана на 22 грудня очевидець подій, жителька Львова пані С., не змогла пригадати своїх показів, даних одразу по гарячих слідах міліції. Другий свідок взагалі не з’явився, не змогли його розшукати і працівники міліції: зі слів сусідів, за вказаною адресою чоловік рідко з’являється.

І тут захисник братів Інаків зачитав клопотання, котре, якщо відверто, прозвучало  несподівано для більшості присутніх. Інаки повністю відшкодували спортсменам  завдані матеріальні збитки, відтак спортсмени відмовились від цивільних позовів і просять суд не позбавляти Максима та Віктора волі.

Однак цивільний позов обвинувачені повинні відшкодувати солідарно, тобто якщо Денис Івченко також сплатить спортсменам виставлені матеріальні та моральні збитки, можна вважати, що половину справи зроблено – «мажори» можуть відбутись незначним переляком та умовним терміном покарання. До речі, як правило, так здебільшого і відбувається, якщо йдеться про хуліганство та травми середньої тяжкості. Але Івченка ще звинувачують в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до спотворення обличчя (ст. 121 ч.1 КК). Ця стаття передбачає тюремне ув’язнення від 5 до 8 років.

У суді Денис Івченко визнав свою провину лише щодо вчиненого хуліганства і щиро розкаявся, навіть попросив пробачення у громадськості. А його розповідь, як вони повільно їхали пішохідною зоною у центрі міста, взагалі ледь не викликали сльози. Щодо бійки, то після удару в голову подальших події не пам’ятає. На уточнююче запитання, чи саме він бив одного з потерпілих у салоні авто, зізнався: міг й він. І зневажливо додав: «Але я не бачу понівеченого обличчя у потерпілого» (йдеться про Сашка Починка).

Брати Інаки спочатку попросили час, аби зібратися з думками та порадитись із адвокатом, перш ніж дати покази. Один навіть зауважив: «Юлії Тимошенко дають же час підготуватись до виступу. Я не знаю, як правильно поводитись, бо вперше у суді». Але наступного разу у суді відмовились свідчити. Питається, де логіка: спочатку відшкодовують збитки, але вини не визнають і не каються у скоєному.

І тут із клопотанням до судді звернувся адвокат Д. Івченка та попросив просто зараз компенсувати матеріальні збитки Олександрові Починку. Під час перерви захисник підійшов до Олександра Починка і дістав пачку грошей – 5 тис 188 грн. 45 коп. Останній ображено відмовився, пояснивши судді: «Івченко хотів зробити шоу, на очах у преси дискредитувати мене». Та пообіцяв збільшити позовні вимоги. Згодом Сашко Починок пояснив: «Через отриману травму у мене зір впав на 60%. Звичайно, можна зробити операцію і в якійсь районній лікарні, але…». Але подібні операції успішно проводять в Ізраїлі. Юнак мав запрошення у складі збірної України виступити на літньому чемпіонаті Європи в Італії. Причому міг отримати призові нагороди, але через травми від поїздки змушений був відмовитись.

Наступне засідання відбудеться 18 січня 2012 року.

День Перемоги перетворився у конфлікт комуністів та «свободівців»

Також до резонансних слід зарахувати події 9 травня у парку Слави, де відбулось зіткнення представників ВО «Свобода» з комуністами, правоохоронцями, та результати перевірки КРУ: у Галицькому інституті ім. В. Чорновола виявлено фінансових порушень у розмірі 4 млн. 300 тис. грн., на Залозецькому, Хоростківському та Зарубинському спиртозаводах – на 14 млн. 200 тис. грн.

У середині липня до 5 років ув’язнення Тернопільський міскрайонний суд засудив співвласника готельно-розважального комплексу «Алігатор» Валерія Борисова. Апеляційний суд лишив вирок без змін. Звичайно, насправді не йдеться про силоміць забране старе авто, ціна питання, за словами Валерія Борисова, 100 мільйонів гривень – вартість комплексу. Натомість навесні цього року «Алігатор» продали аж за 13 мільйонів гривень. Тобто 10 тисяч квадратних метрів площі практично у центрі Тернополя, разом із підведеними комунікаціями, інфраструктурою, під’їзними шляхами, зрештою, розкрученим іміджем і навсібіч навішаною рекламою пустили з молотка за мізерною ціною.

А ще у 2011-му до реальних термінів ув’язнення засуджено двох високопосадовців – представника Міністра внутрішніх справ, який спостерігав за дотриманням прав людини, та нині вже екс-«убозівця», підбило сумні підмумки року “Номер один”